Адвокат в Харькове

Адвокат в Харькове . Юридические услуги . Уголовные дела . Помощь при ДТП. Брачный договор. Раздел имущества. Абонентское обслуживание .Возмещение ущерба

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2015 року Фрунзенський районний суд міста Харкова у складі:

 

головуючого - судді Шевченко Г.С., за участю секретаря судових засідань - Рало Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за позовною заявою представника Особа 1 адвоката Панасенко П.П. до Особа 2, Особа 3 про визнання права власності у порядку спадкування за законом,

встановив:

Особа 1 звернувся до суду з позовом, в якому просив: встановити факт батьківства Особа 4 по відношенню до нього; зобов’язати районний відділ реєстрації актів громадянського стану Вовчанського району Харківської області внести відповідні зміни до актового запису № 122 від 02 липня 1994 року в книзі реєстрації народжень та видати нове свідоцтво про народження на ім’я Особа 1; визнати за позивачем право власності в порядку спадкування за законом на квартиру Адреса 1 після смерті батька Особа 4, померлого 04 травня 2011 року.

Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 15 листопада 2013 року позовні вимоги Особа 1 задоволені.

Встановлено факт батьківства Особа 4, померлого 04 травня 2011 року, відносно Особа 1, якій народився 03 червня 1994 році у м. Вовчанську Харківської області.

Зобов’язано відділ реєстрації актів громадянського стану Вовчанського районного управління юстиції Харківської області внести зміни в актовий запис № 122 від 02 липня 1994 року, зроблений районним відділом реєстрації актів громадянського стану Вовчанського районного управління юстиції Харківської області про народження Особа 1, де в графі “батько” записати Особа 4.

У зв’язку з внесенням змін до актового запису зробленого районним відділом реєстрації актів громадянського стану Вовчанського районного управління юстиції Харківської області анулювано свідоцтво про народження дитини Особа 1, 03 вересня 1994 року народження” та видати свідоцтво про народження дитини Особа 1, 03 вересня 1994 року народження”.

Визнати право власності за Особа 1 у порядку спадкування за законом на квартиру Адреса 1 після смерті батька, Особа 4, померлого 04 травня 2011 року.

Додатковим рішенням того ж суду від 30 грудня 2013 року стягнуто з Особа 2, на користь позивача Особа 1 судовий збір у розмірі 120 грн. 00 коп. за розгляд позовних вимог майнового характеру та на користь держави судовий збір у розмірі 3099 грн. 00 коп.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 18 лютого 2014 року вказані вище рішення суду першої інстанції залишені без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 липня 2014 року касаційну скаргу Особа 2 задоволено частково.

Рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 15 листопада 2013 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 18 лютого 2014 року у частині вирішення позову Особа 1 до Особа 2, Особа 3, відділу реєстрації актів громадянського стану Вовчанського районного управління юстиції Харківської області, треті особи: Особа 5,служба у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, про встановлення факту батьківства залишені без змін.

В іншій частині рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 15 листопада 2013 року, додаткове рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 30 грудня 2013 року та ухвала апеляційного суду Харківської області від 18 лютого 2014 року скасовані, справу у цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Від представника позивача адвоката Панасенко П.П. надійшла заява, у якій він просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідачі про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином, до суду не з'явилися, про причини неявки не повідомили, заяв про розгляд справи без їх участі не надали.

Згідно вимог ст. 224 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення, з урахуванням того, що позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Квартира Адреса 1 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого ЦПДЖФ 19.03.1999 р. № 8-99- 165690 належала на праві спільній сумісній власності Особа 6, Особа 7, Особа 4, (а.с. 98, т. 1, а.с. 194, т. 2).

07 травня 2001 року помер Особа 6, що підтверджується свідоцтвом про смерть 1-ВЛ №280095, виданим 07.05.2001 р. Харківським міським відділом реєстрації актів цивільного стану, (а.с. 129, т. 2).

Відповідно до ч. 1 ст. 529 ЦК України (в редакції 1963 року, яка діяла на час відкриття спадщини) при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Згідно копії свідоцтва про укладення шлюбу ІІІ-ВЛ № 321009, 04 листопада 1964 року Особа 6 і Особа 7 уклали шлюб. (а.с. 130, т. 2).

З копії свідоцтва про народження УІІ-УР № 0594502 від 19.02.1966 р. вбачається, що 21 січня 1966 року у Особа 6 і Особа 7 народилася дочка Особа 2, яка в подальшому в шлюбі взяла прізвище Особа 2. (а.с. 121, 131, т. 2).

Згідно копії свідоцтва про народження УІІ-УР №1262508 від 19.07.1967 p., 08 лютого 1967 року у Особа 6 і Особа 7 народився син Особа 5 (а.с. 130, т. 2).

Відповідно до повідомлення Дванадцятої Харківської державної нотаріальної контори № 2957/01-16 від 29.09.20L4 р. спадкова справа після Особа 6, померлого 07 травня 2001 року, не заводилася, свідоцтво про право на спадщину не видавалося, (а.с. 114, 138, 139, т. 2).

За статтею 548 ЦК України (в редакції 1963 року) для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.

Згідно вимог п. 1 ч. 1 і ч. 2 ст. 549 ЦК України (в редакції 1963 року) визнається, ще спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володінні спадковим майном. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дні відкриття спадщини.

З Довідки про прописку вбачається, що разом з Особа 6 на день його смерті в квартирі X 5 в будинку № 1 по вул. Корчагінців в місті Харкові були прописані і проживали його дружин Особа 7 і син Особа 4 (а.с. 140, т. 2).

Таким чином, вони фактично вступили в управління і володіння спадковим майном і, тим самим, прийняли спадщину.

21 листопада 2010 року Особа 7 померла, про що свідчить копія свідоцтва про смерть 1 ВЛ № 289698, виданого 23.11.2010 р. відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Харков Харківського міського управління юстиції, (а.с. 119, т. 2).

Спадкоємцями першої черги після її смерті були діти: Особа 3, Особа 2 і Особа 4.

З копії спадкової справи № 891/2010, заведеної після смерті Особа 7, вбачається, що 29.11.2010 року діти, померлої  21.11.2010 року, Особа 7 - Особа 3 та Особа 2 звернулися до Дванадцятої ХДНК з заявою про відмову від прийняття спадщини (а.с. 116, т. 2).

Заявами до Дванадцятої ХДНК від 06.05.2011 року Особа 2, відкликала свою заяву про відмову від прийняття спадщини та повідомила нотаріальну контору про те, що спадщину після смерті матері вона приймає, (а.с. 117, 118, т. 2).

Свідоцтво про право на спадщину після смерті Особа 7 Дванадцятою ХДНК не видавалося. Відповідно до копії заповіту 13 березня 2009 року Особа 7 заповіла своєму синові Особа 4 належну їй частку квартири Адреса 1 (а.с. 126, т. 2).

Згідно витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 18964180 від 13.03.2009 р. Заповіт Особа 7 зареєстрований 13 березня 2009 року. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1235 ЦК України (в редакції 2003 року) заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Згідно ч. 2 ст. 1236 ЦК України (в редакції 2003 року) заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 1236 ЦК України (в редакції 2003 року) чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини.

З витягу зі Спадкового реєстру № 25472493 від 29.11.2010 р. вбачається, що при відкритті спадкової справи Особа 7 мався її діючий заповіт від 13 березня 2009 року.

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України (в редакції 2003 року) спадкоємець, який постійно, проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

З довідки КП «Жилкомсервіс» від 03.06.2014 року вбачається, що Особа 4 був зареєстрований і проживав у квартирі Адреса 1 з 24.04.1991 р. по 04.05.2011 р. (а.с. 85, т. 2).

Тобто після смерті Особа 7 спадкоємцем її частки у спірній квартирі за заповітом був Особа 4, який фактично прийняв спадщину, оскільки проживав і був зареєстрований в спірній квартирі разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Таким чином, Особа 4 став єдиним власником квартири Адреса 1.

3 травня 2011 року Особа 4 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть I-BJI № 442920, виданого 06.05.2014 р. відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову Харківського міського управління юстиції, (а.с. 165, т. 2).

03 червня 1994 року народився Особа 1, що підтверджується свідоцтвом про народження I-BJ1 №275471 від 02.07.1994 р. (а.с. 10, т. 1).

Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 15 листопада 2013 року встановлений факт батьківства Особа 4, померлого 04 травня 2011 року, відносно Особа 1, якій народився 03 червня 1994 року у м. Вовчанську Харківської області.

На виконання рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 15 листопада 2013 року Особа 1 було змінено прізвище на Особа 1, і 23 жовтня 2014 року він отримав новий паспорт, (а.с. 166-167, т. 2).

10 вересня 2011 року Особа 1 звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті батька - Особа 1(а.с. 41, т. 1).

Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України (в редакції 2003 року) спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1270 ЦК України (в редакції 2003 року) для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Тобто Особа 1 своєчасно звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті його батька - Особа 4, проте постановою державного нотаріуса Дванадцятої Харківської державної нотаріальної контори Доценко О.О. від 04 вересня 2014 року Особа 1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з відсутністю правовстановлючих документів на нерухоме майно (а.с. 164, т. 2).

Крім того, 10 травня 2011 року Особа 2, подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини від її брата Особа 4.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України (в редакції 2003 року) у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ст. 1262 ЦК України (в редакції 2003 року) у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Статтею 1258 ЦК України (в редакції 2003 року) встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

З огляду на викладене, враховуючи, що Особа 1 є єдиним спадкоємцем першої черги після смерті батька Особа 4, суд вважає його позовні вимоги про визнання права власності на квартиру Адреса 1 у порядку спадкування за законом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалене рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Як вбачається з довідки про вартість нерухомого майна, а саме - трикімнатної квартири № 5, загальною площею 64,8 кв.м, розташованої Адреса 1  станом на 01.09.2013 рік, вартість вказаної квартири складає 400 000,00 грн. (а.с. 281, т. 1).

Згідно п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.

За змістом ст. 4 вказаного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» на 2012 рік установлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 1073 гривень.

Таким чином, по даній справі судовий збір при поданні позовної заяви становить 3219 грн.00 коп.

Особа 1 під час звернення до суду із позовом був сплачений судовий збір у розмірі 120,00 грн.

З огляду на викладене, з відповідачів Особа 2, та Особа 3 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у загальному розмірі 120 грн. (по 60 грн. з кожного) і на користь держави судовий збір у загальному розмірі 3099,00 грн. (по 1549,50 грн. з кожного).

Керуючись ст.ст. 8, 10, 11, 57, 60, 61, 88, 197, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов Особа 1 до Особа 2, Особа 3 про визнання права власності у порядку спадкування за законом задовольнити.

Визнати за Особа 1 право власності на квартиру Адреса 1 у порядку спадкування за законом після смерті батька Особа 4, який помер 04 травня 2011 року.

Стягнути з Особа 2 на користь Особа 1 судовий збір в розмірі 60 (шістдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з Особа 3 на користь Особа 1 судовий збір в розмірі 60 (шістдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з Особа 2 на користь держави судовий збір в розмірі 1549 (одна тисяча п’ятсот сорок дев’ять) гривень 50 копійок.

Стягнути з Особа 3 на користь держави судовий збір в розмірі 1549 (одна тисяча п’ятсот сорок дев’ять) 50 копійок.

Заочне рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.ст. 223, 232 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення

Суддя