Адвокат в Харькове

Адвокат в Харькове . Юридические услуги . Уголовные дела . Помощь при ДТП. Брачный договор. Раздел имущества. Абонентское обслуживание .Возмещение ущерба

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ від 14.06.2016 р. N 6414/П/99-99-10-02-14

Про надання інформації

Державна фіскальна служба України за результатами розгляду листа від [...] (вх. ДФС [...]) про надання роз'яснення з питань застосування податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Щодо питання недопустимості повторного застосування штрафних санкцій

Відповідно до п. 116.2 ст. 116 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за одне податкове правопорушення контролюючий орган може застосувати тільки один вид штрафної (фінансової) санкції (штрафу), передбаченої цим Кодексом та іншими законами України.

Вказане положення закріплює правило, згідно з яким за одне податкове правопорушення може бути застосовано тільки один вид штрафу, передбаченого цим Кодексом та іншими законами України.

Отже, у разі притягнення платника податків до відповідальності у вигляді штрафу за певною статтею Кодексу, виключається можливість притягнення останнього до відповідальності, передбаченої іншими статтями Кодексу, за одне і те ж правопорушення (одне податкове правопорушення не може тягнути відповідальність за різними статтями Кодексу).

Водночас вказане правило не поширюється на випадки скасування рішення контролюючого органу, оскільки у такому випадку відсутня повторність.

Застосування штрафної санкції, передбаченої Кодексом, у разі скасування податкового повідомлення-рішення у судовому порядку, має здійснюватися виключно за умови наявності ознак складу податкового правопорушення у діях (бездіяльності) платника податків. При цьому таке визначення суми грошового зобов'язання не буде вважатися повторним, оскільки скасування акта суб'єкта владних повноважень як способу захисту порушеного права позивача застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта.

Щодо застосування п. 119.2 ст. 119 Кодексу

Відповідно до п. 119.2 ст. 119 Кодексу неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.

Передбачені цим пунктом штрафи не застосовуються у випадках, коли недостовірні відомості або помилки у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), виникли у зв'язку з виконанням податковим агентом вимог п. 169.4 ст. 169 Кодексу та були виправлені відповідно до вимог ст. 50 Кодексу.

Аналіз вказаного положення п. 119.2 ст. 119 Кодексу свідчить про те, що умовою притягнення платника податків до відповідальності є приведення недостовірних відомостей або помилок до: зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку, або зміни платника податку.

Щодо застосування ст. 121 Кодексу у разі порушення строків зберігання документів, визначених наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 N 578/5 "Про затвердження Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 квітня 2012 року за N 571/20884.

Відповідно до ст. 121 Кодексу незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.

Аналіз вказаного пункту свідчить про те, що склад податкового правопорушення стосується порушення платником податків строків зберігання первинних документів, передбачених саме ст. 44 Кодексу.

Тотожну думку висловлює Вищий адміністративний суд України у своїх рішеннях від 11.04.2016 N К/800/25574/15, від 23.02.2016 N К/800/1317/15 тощо.

 

Голова

Р. М. Насіров