Адвокат в Харькове

Адвокат в Харькове . Юридические услуги . Уголовные дела . Помощь при ДТП. Брачный договор. Раздел имущества. Абонентское обслуживание .Возмещение ущерба

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

________________________________________________________________________________________________

Справа № 643/16949/15-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ            УКРАЇНИ

23 лютого 2017 року           колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого                             - судді Плетньова В.В.,

суддів                                         - Каплієнка І.І. і ОСОБА_1,

секретар                                   - Вакула Н.С.,

за участю: прокурора              - Золочевського С.О.,

потерпілого        - ОСОБА_2,

його представника – адвоката Панасенко П.П.

обвинуваченого - ОСОБА_4,

його захисника адвоката - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові матеріали кримінального № 643/16949/15-к за обвинуваченням ОСОБА_4 в кримінальному правопорушенні, передбаченому ст.ст.15ч.2 та 115ч.1 КК України за апеляційними скаргами представника потерпілого адвоката Панасенко П.П. та прокурора, який брав участь у судовому провадженні в суді першої інстанції, ОСОБА_6 на вирок Московського районного суду міста Харкова від 29 листопада 2016 року,

У С Т А Н О В И Л А:

Вироком Московського районного суду міста Харкова від 29 листопада 2016 року ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одружений, не працює, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, не судимий

визнаний невинуватим в обвинуваченні за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України та виправданий у звязку з недоведеністю вчинення ним вказаного кримінального правопорушення. До набрання вироком законної сили запобіжний захід у виді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області № 27, обраний відносно ОСОБА_4, змінений з 29 листопада 2016 року на запобіжний захід у виді домашнього арешту, з забороною йому залишати житло за адресою: АДРЕСА_1, в період часу з 22:00 год. кожного дня до 06:00 год. наступного дня. Покладено обовязки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатись із м. Харкова, в якому він проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування з потерпілим та свідками у вказаному кримінальному провадженні, крім свідків, які є його членами сім'ї та близькими родичами. ОСОБА_4 звільнено з-під варти в залі судового засідання. Цивільний позов законного представника потерпілого ОСОБА_7 Кут залишено без розгляду. Вирішено долю речових доказів.

З цим вироком не погодилися представник потерпілого адвокат ОСОБА_3 та прокурор, який брав участь у судовому провадженні в суді першої інстанції, ОСОБА_6, які подали апеляційні скарги, просили скасувати вирок та ухвалити новий, обвинувальний вирок, х призначенням покарання за ст.ст.15ч.2 та 115ч.1 КК України.

Вислухавши доповідь судді, думки прокурора, потерпілого, його представника, обвинуваченого, адвоката, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного:

Згідно оскаржуваного вироку суду ОСОБА_4 визнано невинуватим і виправдано за таким обвинуваченням: 06.06.2015 року, в період часу з 00:55 год. до 01:20 год., точний час під час проведення розслідування не встановлено, ОСОБА_4 разом з двома невстановленими в ході досудового розслідування особами, знаходячись поблизу будинку № 27 по вул. Блюхера у м. Харкові, перебуваючи у стані алкогольного спяніння, маючи умисел, спрямований на протиправне спричинення смерті ОСОБА_2 ОСОБА_8, відчуваючи особисту неприязнь до останнього, усвідомлюючи при цьому суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи реальну можливість настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді настання смерті потерпілого та свідомо допускаючи їх настання, побачив ОСОБА_2, який рухався по вул. Блюхера у напрямку буд. № 29, і наздогнав його, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на протиправне спричинення смерті ОСОБА_2, ОСОБА_4, тримаючи у лівій руці заздалегідь приготовлений ніж, наніс 2 удари ОСОБА_2 у життєво важливі органи, а саме в область грудної клітини зліва, тим самим завдав останньому, згідно висновку експерта № 525-А/15 від 04.08.2015 року, наступні ушкодження: проникаюче колото-різане поранення грудної клітини зліва по задньо-бічній поверхні в середніх відділах з пошкодженням лівого купола діафрагми та зміщенням шлунка в ліву плевральну порожнину, непроникаюче колото-різане поранення в поперековій ділянці зліва, однак свій злочинний умисел до кінця не довів з причин, що не залежали від його волі, оскільки потерпілому вдалося втекти з місця події і йому була надана своєчасна медична допомога. Таким чином, ОСОБА_4 виконав всі дії, які вважав за необхідне для завершення свого умислу, спрямованого на умисне протиправне завдання смерті ОСОБА_2 до кінця, однак кримінальне правопорушення не було завершено з причин, що не залежали від його волі, а саме у звязку з тим, що потерпілий з місця події втік. 06.06.2015 року ОСОБА_2 після спричинення ножових поранень бригадою швидкої допомоги був доставлений до ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії ім. В.Т. Зайцева Національної академії медичних наук України», де йому оула надана своєчасна медична допомога та збережене його життя.

Вказані дії ОСОБА_4 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 2 ст. 15, н 1 ст. 115 КК України як закінчений замах на умисне вбивство, тобто закінчений замах на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Обвинувачений ОСОБА_4 винним себе не визнав та заперечував свою причетність до вчинення злочину відносно ОСОБА_2 ОСОБА_9 показання, згідно яких знав потерпілого до вказаних вище подій, оскільки вони працювали неподалік один від одного в закладах громадського харчування, що розташовані біля станції метро «Студентська» в м. Харкові. В ході роботи вони з потерпілим періодично допомагали один одному по роботі. Так, він неодноразово за вказівкою директора кафе приходив до потерпілого та брав у останнього вугілля та шампури, коли в їх кафе вони закінчувались. Сварок з потерпілим в нього ніколи не було, тому він не може пояснити причини, з яких потерпілий обмовляє його. У пятницю, 05.06.2015 року, він прийшов на роботу до кафе «Карим», що розташоване біля станції метро «Студентська» в м. Харкові. Потім, приблизно до 15:00 - 16:00 год., він торгував біля мечеті, після чого повернувся до кафе, де продовжував працювати приблизно до 21:00 - 22:00 год., виконуючи різноманітні функції. Після закінчення роботи він пішов з друзями до магазину «Посад», що розташований за адресою: м. Харків, вул. Блюхера, 26. Разом з ним біля вказаного магазину відпочивали свідок ОСОБА_10 із своєю дівчиною, ОСОБА_11 та інші. Вони вживали пиво, спілкувались. Від вказаної компанії він відлучався лише в магазин. Закінчивши спілкування з друзями, він пішов додому за адресою: АДРЕСА_2, куди прийшов приблизно о 01:00 год. Вдома його зустріла та нагодувала мати. У вказаний період часу він також спілкувався по телефону з ОСОБА_10 з приводу того, як святкувати його день народження, який буде через декілька днів. В ході спілкування з ОСОБА_10 він виходив на вулицю, щоб не заважати розмовою іншим членам сімї, які в цей час вже спали. Він спілкувався з ОСОБА_10 по телефону тривалий час, до ранку, при цьому періодично заходив додому. Після того, як він закінчив спілкування з ОСОБА_10, ліг відпочивати. Про напад на потерпілого він дізнався ввечері 06.06.2015 року. Так, ОСОБА_11 йому повідомив, що був свідком нападу на потерпілого та викликав останньому невідкладну медичну допомогу. Після вказаних подій він більше в кафе не працював, так як знайшов іншу роботу, на якій йому платили більше. Вилучений в нього вдома ніж він раніше використовував під час навчання в училищі. ОСОБА_9 ОСОБА_4 показав, що останні роки користувався мобільним телефоном із номером 093-40-60-634. Він в той день був в чорній футболці, білих туфлях та класичних брюках. Його було затримано за підозрою у вчиненні вказаного вище злочину 12.08.2015 року. ОСОБА_9 ОСОБА_4 зазначив, що по закінченні досудового розслідування його з матеріалами кримінального провадження ознайомлено не було. Вказані матеріали йому були відкриті та слідчий надав йому справу для ознайомлення після судового засідання в даному кримінальному провадженні, коли суд зобовязав слідчого це зробити. При цьому йому відомо, що захисник подавав клопотання про ознайомлення з протоколом допиту свідка ОСОБА_11

З оскаржуваного вироку вбачається, що судом першої інстанції в ході судового розгляду кримінального провадження було досліджено та враховано наступні докази:

-показання потерпілого ОСОБА_2, згідно яких обвинуваченого ОСОБА_4 він раніше знав в обличчя, оскільки останній працював разом із його родичом в кафе, яке знаходиться в 50 метрах від кафе його матері, в якому він працював. Коли він 06.06.2015 року виходив з кафе, то подивився на годинник, який показував час 01:25 год. Разом з ним з кафе також вийшов його друг ОСОБА_12. Вони вдвох направились до його місця проживання, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_3. Його товариш пройшов з ним приблизно 200метрів, після чого пішов назад. Коли вони вийшли з кафе, то побачили біля кіоску «Кисет» трьох осіб. При цьому, коли він проходив біля вказаних осіб, то був вже один, без друга, який - з цей момент залишив його. Серед цих трьох осіб він впізнав ОСОБА_4 В подальшому він кілька разів обертався та звернув увагу, що вказані особи відійшли від кіоска «Кисет» та йдуть за ним. При цьому, відстань між ними зменшувалась. В подальшому він відчув кроки поруч із собою та вирішив, що вказані особи пройдуть біля нього, і не став обертатись. Потім він відчув удар в задню частину спини зліва та гострий біль. Після цього він обернувся та побачив, що вказана вище компанія із трьох осіб стоїть позаду нього на відстані декількох метрів. Він повернувся вперед та знову відчув удар в спину. Він зрозумів, що це був удар ножем, оскільки останній глибоко проник в його тулуб. Після удару він повернув голову назад та побачив ОСОБА_4, який стояв у нього за спиною на відстані приблизно пів-метра. На руки ОСОБА_4 він не дивився, тому ножа в руках у ОСОБА_4 не спостерігав. Двоє інших осіб були на відстані приблизно метр від ОСОБА_4 Хто наносив йому удари, він не бачив, так як в цей момент знаходився спиною до нападників. Між першим та другим ударом пройшло приблизно 5 секунд. Місце нападу на нього знаходилось на відстані приблизно 300 метрів від кафе та 100 метрів від його будинку. Напад на нього відбувся приблизно через 5 хвилин після того, як він з товаришем вийшов з кафе. Після цього він почав утікати від вказаних осіб. Під час бігу обернувся та побачив, що вказані особи біжать за ним, принаймні, він точно памятає, що його продовжував переслідувати ОСОБА_4 Всі вказані вище події відбувались мовчки. В подальшому, коли він добіг по підїзду свого будинку, один з нападників викликав йому швидку допомогу. ОСОБА_9 ОСОБА_2 показав, що фотографію ОСОБА_4 йому в лікарні не показували, проте предявляли фотографії якихось інших осіб. До вказаних вище подій в нього конфлікту з ОСОБА_4 не було. Під час нападу на нього ОСОБА_4 та два інші чоловіки по телефону не розмовляли.

В подальшому, під час допиту свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11, потерпілий ОСОБА_2 ОСОБА_8 зазначив, що вказані свідки є тими двома особами, що перебували разом із ОСОБА_4 під час нападу на нього 06.06.2015 року.

Показання свідка ОСОБА_11, згідно яких з обвинуваченим ОСОБА_4 вони дружать три роки, потерпілого він вперше побачив в день нападу. 05.06.2015 року приблизно в 20:00 год. він зустрівся з ОСОБА_4, ОСОБА_10, дружиною останнього та іншими особами, прізвища яких він не памятає, біля магазину «Посад», що розташований за адресою: м. Харків, вул. Блюхера, 26. Станом на 23:30 він випив приблизно один літр пива. їх компанія стала розходитись приблизно в 00:30 год., він пішов майже останнім. Коли саме з їх компанії пішов ОСОБА_4, він не памятає. ОСОБА_10 з дружиною залишив компанію при ньому. Приблизно в 01:00 год. він вийшов з дому до магазину «Посад», який розташований по вул. Блюхера, 26 в м. Харкові, та перебував у вказаному магазині приблизно 20 хвилин. По дорозі назад він побачив, як молодий чоловік убігає від двох хлопців. В той момент, коли він побачив трьох чоловіків, він чув, як хтось з них кричав зупинитись та дати гроші, між тим хто саме це кричав та що відповідали на це, сказати не може, оскільки кричали нерозбірливо. Вказані особи бігли по вул. Блюхера знизу догори, біля будинку № 27. Потім він побачив, як двоє осіб зупинились, розвернулись та пішли. Після того, як нападники убігли, він побачив, що потерпілий піднявся по сходах будинку № 29 по вул. Блюхера в м. Харкові і зупинився біля двері з домофоном. При цьому потерпілий тримався правою рукою за бік позаду, на його футболці він побачив кров. Він підійшов до потерпілого та запитав про необхідність допомоги, потім викликав швидку допомогу та міліцію та перебував з потерпілим до приїзду останніх. Потерпілий нічого не розповідав про напад на нього, а він особисто не спостерігав момент нападу. Він на момент вказаних вище подій користувався номером мобільного телефону 093- 521-20-60. Вказаним номером телефону він користується і зараз. Він бачив силует нападників та частково їхні обличчя. ОСОБА_4 та ОСОБА_10 серед нападників не було. ОСОБА_9 ОСОБА_11 9. А. зазначив, що під час його допитів в ході досудового розслідування працівники міліції некоректно відображали його показання та вимагали, щоб він, зазначаючи зовнішність нападників, описав зовнішність ОСОБА_4 або ОСОБА_10 При цьому ОСОБА_11 заперечував показання потерпілого, згідно яких він був разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_10 під час нападу на потерпілого.

Показання свідка ОСОБА_10, який зазначив, що потерпілого бачить вдруге. Перший раз він його побачив у слідчого в Московському райвідділі міліції, на вул. Халтуріна, 36 в м. баркові. Обвинувачений ОСОБА_4 є його другом. В день, коли відбувались вказані вище події, він їхав на таксі на вул. Якутська, 34, яка знаходиться біля ТЦ «Барабашово». По дорозі додому він зайшов до магазину «Посад», який знаходиться на вул. Механізаторській в м. Харкові. Додому приїхав приблизно в 01:30 год. Увесь час, приблизно з 00:00 год., коли він сів автомобіля, та до 5-6 год. ранку, він з невеликими перервами розмовляв по телефону з ОСОБА_4 зі свого мобільного телефону з номером 063-986-59-25, яким користується вже більше двох років. При цьому ОСОБА_10 заперечував показання потерпілого, згідно яких він був разом із ОСОБА_4 та ОСОБА_11 під час нападу на потерпілого

Показання свідка ОСОБА_13, яка пояснила, що 06.06.2015 року вона перебувала т магазину Посад, що розташований по вул. Блюхера, 26 в м. Харкові, разом з чоловіком ОСОБА_10, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_4 та іншими особами, яких вона зараз не памятає. Вони сиділи на дитячому майданчику, пили пиво та спілкувались приблизно до 23:30 год. ОСОБА_10 та ОСОБА_4 вживали пиво. Приблизно о 21:00 год. її чоловік ОСОБА_10 та ОСОБА_4 вдвох відходили з майданчику поспілкуватись, а в 23:30 год. вона викликала таксі та разом зі своїм чоловіком поїхала додому. ОСОБА_4 одразу після приїзду таксі пішов в напрямку свого будинку. Коли вони їхали в таксі, то ОСОБА_10 спілкувався по телефону з ОСОБА_4 Про що саме вони спілкувались, вона сказати не може, оскільки не прислуховувалась до розмови. Її чоловік ОСОБА_10 та ОСОБА_4 почали спілкуватись приблизно в 00:00 год., спілкувались десь 5 хвилин, потім розмова перервалась приблизно на 2 хвилини, поки ОСОБА_10 виходив в магазин Посад, який знаходиться на вул. Механізаторській в м. Харкові. Потім ОСОБА_10 повернувся з магазина в машину та знову по телефону спілкувався з ОСОБА_4 до 5-6 години ранку. Де знаходився ОСОБА_4 в період часу з моменту їх відїзду та до 01:30 год., їй не відомо. З потерпілим вона не знайома, хто та за яких обставин наніс йому ножові поранення, вона не знає. Номер її мобільного телефону, яким вона користується понад рік - 063-919-42-04, телефон її чоловіка - 063-986-59-25.

Показання свідка ОСОБА_17, який зазначив, що обвинуваченого бачив один або два рази, потерпілий працював у нього в кафе «Туніс», яке він на той час орендував. Указане кафе розташовано за адресою: м. Харків, вул. Блюхера, 21, біля станції метро «Студентська», на відстані 200-300 метрів від кафе «Карим», в якому, як йому було відомо, працював ОСОБА_4 У ОСОБА_2 вдома були запасні ключі від кафе «Туніс». В ніч з 05.06.2015 року на 06.06.2015 року він зясував, що в нього відсутні ключі від кафе, та попросив ОСОБА_2 піти додому та взяти там запасні ключі. Так як вже було пізно, а саме минула перша година ночі, з метою забезпечення безпеки він попросив Хаміда проводити ОСОБА_2 Приблизно через 5-10 хвилин після цього йому зателефонував компаньйон та сказав, що прийде в кафе разом із ключами. В звязку з наведеним він зателефонував ОСОБА_2 та сказав, що ключі не потрібні та щоб він йшов додому і не повертався. Потім через 15 хвилин після цього йому зателефонувала мати ОСОБА_2 та повідомила, що останнього вдарили ножем та він лежить біля підїзду. Він побіг до будинку ОСОБА_2 та побачив останнього, який лежав біля підїзду в крові, на подвірї вже знаходився автомобіль швидкої допомоги. ОСОБА_9 на подвірї знаходився ще якийсь хлопець словянської зовнішності, який, як йому повідомили, викликав швидку допомогу. Потерпілий ОСОБА_2 працює на касі та неодноразово забирав касу додому, проте в ніч з 05.06.2015 року на 06.06.2015 току каса залишилась в кафе. ОСОБА_2 не розповідав йому, що трапилось, так як був не в змозі це зробити за станом здоровя. На момент вчинення нападу на потерпілого він перебував в кафе, у звязку з чим йому не відомо, хто та за яких обставин ударив ножем потерпілого.

Показання свідка ОСОБА_18 Халіль, який пояснив, що є другом потерпілого ОСОБА_2, вони бачився з ним кожного дня. Йому відомо, що ОСОБА_2 працював касиром в кафе «Туніс», яке належить матері останнього, та періодично забирав з собою додому касу кафе. Обвинуваченого ОСОБА_4 він знає в обличчя, оскільки останній працював у кафе у його знайомого, проте особисто з ОСОБА_4 він знайомий не був. 06.06.2015 року він був відвідувачем кафе, в якому працював потерпілий. Вони хотіли закрити кафе, проте були відсутні ключі. ОСОБА_2 попросив провести його, і він приблизно в 01:15 год. - 01:25 год. разом із потерпілим ОСОБА_2 пішов за ключами до матері останнього. Вони піднімались по території ринку, що розташований біля станції метро «Студентська», та йшли по вул. Блюхера в напрямку вул. Гвардійців Широнінців. Потім йому зателефонували та повідомили, що ключі не потрібні. Вони на цей час дошли до кінця ринку та кіосків, тобто до повороту до будинку № 21-А по вул. Блюхера, та пройшли половину шляху до будинку потерпілого. Під час дзвінка біля сигаретного кіоску, що сходиться навпроти магазину «Дігма», він побачив чоловіка в кепці. Після розмови по телефону він повідомив ОСОБА_2 про те, що ключі не потрібні, попрощався з ним та став вертатись. Приблизно через 2 хвилини після того, як він пішов від ОСОБА_2 та відійшов від місця, де попрощався з останнім, приблизно на 100 метрів, при цьому до кафе залишилось приблизно 50 метрів, він обернувся та побачив ОСОБА_4, який разом з невідомим йому чоловіком вийшов від повороту до магазину «Дігма», що знаходиться вище місця, де він прощався з ОСОБА_2 ОСОБА_4 знаходився від нього на відстані приблизно 100 метрів і він знав його фігуру та одяг, при цьому обличчя ОСОБА_4 він не бачив, оскільки спостерігав останнього зі спини. Коли він обернувся, то чоловік в кепці, який стояв біля сигаретного кіоску, зробив кивок головою ОСОБА_4, при цьому вказаний чоловік також знаходився на відстані приблизно 100 метрів від нього. Коли він побачив ОСОБА_4, той побіг наверх ще з одним хлопцем в сторону, куди йшов потерпілий. Чи пішов за ОСОБА_4 чоловік в кепці, він не знає. Він спостерігав вказані вище події приблизно 2 секунди, після чого пішов у кафе та далі нічого не бачив. Приблизно через 5-10 хвилин зателефонувала мати ОСОБА_2 з проханням допомоги, зазначивши, що її сину нанесли ножове поранення. Коли він підійшов до ОСОБА_2, останній був в дуже поганому стані, на місце вже прибула міліція і швидка допомога. ОСОБА_2 повідомив, що його вдарили ножом. Біля ОСОБА_2 знаходився один чоловік словянської зовнішності. Він не може сказати, чи був цей чоловік особою, яку перед цим бачив разом із ОСОБА_4, проте він впевнений, що цей чоловік не є особою в кепці, яку він бачив біля кіоску. Він підтверджує, що під час вказаних вище подій потерпілого наздоганяв саме ОСОБА_4, якого він впізнав по фігурі та одягу. ОСОБА_9 свідок ОСОБА_18 Халіль повідомив, що під час досудового розслідування він не повідомляв, що за потерпілим погнався ОСОБА_4, оскільки його про це ніхто не запитував. Крім того, пояснив, що не одразу зрозумів, що вказаною вище особою був ОСОБА_4, та усвідомив, що бачив саме ОСОБА_4, коли йому повідомили, що останній затриманий за вказаний злочин.

Показання свідка ОСОБА_19 ОСОБА_1, відповідно до яких обвинуваченого ОСОБА_4 він знає 10 років. Останній час ОСОБА_4 працював у нього в кафе «Карим», що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Блюхера, 21. В них були приятельські стосунки. Потерпілого він знає приблизно рік-півтора. Відносини між ним та потерпілим нейтральні, як між сусідами по роботі. Окрім ОСОБА_4, який виконував функцію його помічника, в кафе також працював ОСОБА_20 ОСОБА_21, якого він називав Хенке, та який готував шашлик. Інколи в кафе допомагала мити посуд мати ОСОБА_4 05.06.2015 року ОСОБА_4 пішов з роботи приблизно в 21:00 год., оскільки його чекали друзі. Наступного дня ОСОБА_4 вийшов на роботу в кафе приблизно в 9:00 - 10:00 год. Оскільки він часто дзвонив ОСОБА_4 по мобільному телефону, то про що вони спілкувались 05.06.2015 року та 06.06.2015 року, він не памятає. Про те, що на потерпілого ОСОБА_2 ОСОБА_8 був скоєний напад, внаслідок чого останньому спричинені ножові порання, він дізнався від свого робітника ОСОБА_20, який був в лікарні у потерпілого та який повідомив йому, що це зробив ОСОБА_4 Чи був Хенке присутній під час нападу на потерпілого, йому не відомо. Йому ОСОБА_4 повідомляв про те, що не може далі працювати разом із Хенке. ОСОБА_9 про те, що напад скоїв саме ОСОБА_4, він узнав від друга ОСОБА_4, прізвища якого не памятає, який перебував в стані алкогольного спяніння та повідомив йому, що ОСОБА_4 в групі із 3-4 осіб скоїли напад на потерпілого, при цьому ножове поранення наніс саме ОСОБА_4 Останній раз ОСОБА_4 працював в його кафе в день народження, і він наступного дня зробив ОСОБА_4 подарунок на день народження. Наступного дня після дня народження ОСОБА_4 на роботу не вийшов. Перед днем народження ОСОБА_4 з кафе зник ніж, з лезом довжиною приблизно 15 см., яким користувався тільки він. На його запитання ОСОБА_4 пояснив, що ніж не брав. Станом на даний час вказаний ніж ще не знайдений. ОСОБА_4 був знайомим із потерпілим, проте йому не відомо про наявність між вказаними особами неприязних відносин.

Показання свідка ОСОБА_20 ОСОБА_21, згідно яких з обвинуваченим ОСОБА_4 він працював в кафе «Карим» за адресою: м. Харків, вул. Блюхера, 21, в якості повара шаурми. Про те, що ОСОБА_2 було нанесено ножове поранення та він знаходиться в лікарні, йому стало відомо від клієнта їх кафе на імя ОСОБА_22, а клієнту про це стало відомо від батьків ОСОБА_2 Йому ОСОБА_2 не розповідав, хто вчинив на нього напад.

Показання свідка ОСОБА_23, яка, будучи допитана за її згодою, пояснила, що обвинувачений ОСОБА_4 є її сином та проживає разом із нею, її цивільним чоловіком, свекрухою та племінниками за адресою: АДРЕСА_4. Дана квартира є трикімнатною та знаходиться на першому поверсі. 05.06.2015 року ОСОБА_4 працював поваром в кафе «Карім», що знаходиться біля станції метро «Студентська» в м. Харкові. 06.06.2015 року приблизно о 00:30 год., можливо трохи пізніше, ОСОБА_4 повернувся додому з роботи. Вона точно зафіксувала годину приходу ОСОБА_4, оскільки з приходом сина вона встає його годувати та поспілкуватись з ним. Жодних колючо-ріжучих речей при ОСОБА_4 в той день не було, ніяких сторонніх речовин на одязі ОСОБА_4 вона не бачила. ОСОБА_4 тієї ночі спілкувався з кимось по мобільному телефону. Після 01:00 год. ОСОБА_4 вийшов з квартири до дитячого майданчика на подвірї будинку, розмовляючи по мобільному телефону. Коли саме повернувся ОСОБА_4, вона не бачила, однак в 03:00 год. він був вдома. ОСОБА_10 є другом сина, вони часто спілкуються по телефону. Приблизно через 3-4 дня ОСОБА_4 розповів, що 06.06.2015 року підрізали одного араба та в цьому підозрюють його, хоча він не розуміє чому. Точну дату вона запамятала, оскільки 10.06.2015 року було день народження ОСОБА_4, а події сталися незадовго до вказаної дати. 12.08.2015 року свекруха повідомила їй, що працівники поліції затримали ОСОБА_4 Наступного дня ОСОБА_4 було доставлено в суд та обрано запобіжний захід. Під час обшуку в її квартирі було вилучено чотири ножі, а саме три ножі з комплекту та один поварський ніж. Ножи з комплекту повернули, а поварський ніж, яким вона завжди користувалась, було вилучено.

В подальшому, під час повторного допиту в якості свідка, ОСОБА_23 показала, що вилучений ніж довжиною 30,5 см. придбавався на ринку «Барабашова», коли її сину ОСОБА_4 виповнилось 16 років та він поступив вчитись на кондитера. Син брав вказаний ніж в училище для використання під час навчання. Багато учнів ходили в училище із власними ножами, оскільки зазначене вимагалось для роботи в цеху. В подальшому, коли ОСОБА_4 почав працювати, вказаний ніж зберігався вдома. Ножем їх родина користувалась кожного дня, він нікуди не зникав. 06.06.2015 року всі ножи були на місці.

Показання свідка ОСОБА_21, який зазначив, що працює інженером з планування та оптимізацїї мережі радіодоступу відділу мобільної мережі ТОВ Лайфсел, яке було перейменовано в ТОВ Астеліт. Після предявлення йому даних щодо мобільних зєднань абонентів телефонів, які згідно отриманої судом інформації належали обвинуваченому та свідкам, ОСОБА_21 показав, що 06.06.2015 року о 01:30 год. абонент мобільного номеру телефону 063-986-59-25, яким згідно отриманих судом даних є ОСОБА_10, навряд міг знаходитись разом з іншими абонентами. Точно вказану обставину встановити неможливо, оскільки за певних умов його базова станція могла знаходитись в зоні, де діяли базові станції інших абонентів. Вірогідність того, що мобільні телефони інших двох абонентів, які згідно отриманої судом інформації належали ОСОБА_4 та ОСОБА_11, 06.06.2015 року в 01:30 год. знаходились в одному місці, вище.

Показання свідка ОСОБА_24, відповідно до яких з обвинуваченим та потерпілим зона не знайома. Працює лікарем на машині швидкої допомоги КЗОЗ «Обласна клінічна лікарня - Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф». В один із днів, точну дату не памятає, вони виїхала за викликом. Був темний час доби, біля підїзду знаходився молодий чоловік з ножовим пораненням, поруч було багато людей. Точний характер травми вона не чамятає. Пораненого забрали в машину, надали допомогу та госпіталізували. Стан потерпілого, наскільки вона памятає, був середньої тяжкості. Вона не памятає, чи розповідав потерпілий про осіб, які спричинили йому поранення.

Протокол огляду місця події від 22.06.2015 року, згідно якого місцем проведення огляду є приймальня відділення «Інституту загальної та невідкладної хірургії», де в коморі виявлені особисті речі громадянина ОСОБА_2 ОСОБА_8, а саме: кросівки, шкарпетки, труси, джинси, футболка, які вилучені, поміщені до пакету та опечатані біркою (том 2, а.с. 83-84).

Протокол огляду місця події від 13.08.2015 року з фототаблицями, відповідно до якого огляд проводився за адресою: АДРЕСА_1. Вхід в квартиру обладнаний деревяними дверима. З правої сторони знаходиться прохід до кухні, далі знаходиться з правої сторони прохід до кімнати № 1, двері якої зачинені. Далі з правої сторони знаходиться прохід до ще однієї кімнати № 2, двері якої зачинені. Навпроти дверей в кімнату № 2 знаходяться двері в кімнату № 3, де знаходиться громадянин, який представився ОСОБА_4, який добровільно видав спортивну теніску на блискавці, брюки чорні, білі туфлі та чорну футболку без рукавів, які були поміщені в полімерний пакет та опечатані біркою (том 2, а.с. 85-88).

Протокол огляду місця події від 06.06.2015 року з фототаблицями, з якого вбачається, що огляд проводився на відкритій ділянці місцевості, яка знаходиться з тильної сторони буд. 27 по вул. Блюхера в м. Харкові. На алеї, яка знаходиться від будинку на відстані 13 метрів, від проїжджої частини на відстані 9 метрів та навпроти 9-го вікна з правої сторони буд. 27, яка ближча до буд. 29, знаходяться сліди бурої речовини, які нашаровані на піщану поверхню землі. На відстані приблизно 3 метрів знаходяться сліди у вигляді крапель рідини бурого кольору. По напряму слідів бурого кольору, які ведуть в сторону буд. 29 по вул. Блюхера, знаходяться поодинокі та локалізовані краплі бурого кольору, з алеї по діагоналі до лівого кута буд. 29 веде ґрунтована доріжка, на всій протяжності має локалізовані краплі бурого кольору та збільшення в їх кількості. Від алеї, яка веде до підїзду № 4 буд. 29 по вул. Блюхера, на землі також знаходяться краплі різного розміру та форми бурого кольору. По сходах, які ведуть до підїзду, знаходяться краплі бурого кольору. Біля дверей в підїзд знаходиться рідина в великій кількості бурого кольору, розміром 70x40 см. На стіні та на дверях знаходяться сліди бурої рідини (том 2, а.с. 89-98).

Рапорт о/у СКР Московського РВ ОСОБА_22 від 19.06.2015 року, відповідно до якого, аналізуючи відеозапис з камери на будівлі супермаркету «Посад», який розташований за адресою: м. Харків, вул. Блюхера, буд. 26, за період часу з 23:00 год. 05.06.2015 року до 03:00 год. 6.06.2015 року, було виявлено, що ОСОБА_11

05.06.2015 року заходив до супермаркету «Посад»: 1) О 23:14 год. 05.06.2015 року сумісно з невідомим 20-25 років, зріст близько 180 см., середньої статури, одягнутий в чорну кофту з капюшоном та з невідомою дівчиною 20-25 років, з темним волоссям, зріст 165-170 см., одягнута в білу футболку без рукавів з капюшоном та сині шорти. Після цього остання вийшла з супермаркету о 23:18 год. 05.06.2015 року. 2) Після цього ОСОБА_11 близько 00:20 год. 06.06.2015 року знову заходив до «Посаду» з двома іншими невідомими, один 20-25 років, зріст близько 175 см., волосся чорне, з бородою, одягнутий в чорний спортивний костюм, другий близько 25 років, зріст близько 180 см., худорлявий, одягнутий в темно-синю бейсболку, сіру спортивну толстовку з капюшоном та чорні шорти. Потім останні вийшли з супермаркету о 00:30 год. 06.06.2015 року. 3) О 00:45 год. 06.06.2015 року ОСОБА_11 зайшов до супермаркету сам, після цього о 00:47 год. вийшов. 4) Приблизно о 01:28 год. 06.06.2015 року ОСОБА_11 зайшов сам до супермаркету, розмовляючи по телефону, після чого вийшов о 01:40 год. 06.06.2015 року з пляшкою пива та пачкою сухарів, розмовляючи по телефону, проаналізувавши відеозапис з супермаркету «Дігма», розташованого за адресою: м. Харків, вул.Блюхера, буд. 23, та відеозапис з кафе «Топик» за адресою: м. Харків, вул. Блюхера, буд. осіб, схожих з прикметами, які зазначені потерпілим, виявлено не було. Особи, які заходили супермаркету «Посад», розташованому по вул. Блюхера, буд. 26, разом з гр. ОСОБА_11, встановлені. Це ОСОБА_4, ОСОБА_25, ОСОБА_26 (том 2, а.с. 114-115).

До вказаного вище рапорту додані схема та фототаблиці з камер відео спостереження магазину «Посад». Під фото № 1 та № 2 міститься надпис відносно того, що ОСОБА_27 та ОСОБА_4 заходять до магазину «Посад». Під фото № 3 міститься напис відносно того, що ОСОБА_27 та ОСОБА_4 виходять з маркету «Посад». Під фото № 4 міститься напис відносно того, що ОСОБА_27, ОСОБА_4 та ОСОБА_11 виходять з маркету «Посад» (том 2, а.с. 116-117а).

Протокол предявлення особи для впізнання від 12.08.2015 року з фототаблицею, відповідно якому перед предявленням особи для впізнання у потерпілого ОСОБА_2 3.А. зясовано, чи може він впізнати особу, опитавши про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, за яких вона бачила цю особу. На запитання слідчого потерпілий ОСОБА_2 відповів, що може впізнати особу за зростом приблизно 160-165 см., худорлявою статурою, овальним обличчям, вузьким лобом, широкими бровами, вузькими губами. У відсутності особи, що впізнає, понятим було розяснено, що гр. ОСОБА_4 причетний до замаху на вбивство гр. ОСОБА_2, яке було 06.06.2015 року близько 01:20 год. за адресою: м. Харків, вул. Блюхера, буд. 27. Після цього слідчим особі, яка предявляється для впізнання, у відсутності особи, що впізнає, було запропоновано зайняти будь-яке місце серед інших осіб, в числі яких він предявляється для впізнання, і він вибрав місце під № 1. На запитання, чи впізнає він серед предявлених йому осіб, ОСОБА_2 заявив, що впізнає особу під № 1, який в ніч з 05.06.2015 року на 06.06.2015 року нанесла йому два удари ножом. Ознаки, за якими особа впізнала особу - за зростом, тілобудовою, обличчям (том 2, а.с. 146-149).

Протокол обшуку від 01.10.2015 року, відповідно до якого в ході проведення обшуку у ОСОБА_23 за адресою: АДРЕСА_1, було виявлено: 1) ніж кухонний з надписом на ручці «BEST» з ручкою чорного кольору (пластмасова), довжина ручки - 12 см., клинка - 17 см.; 2) ніж кухонний з чорною ручкою, довжина ручки - 10,5 см., клинка - 10 см. з зубчатим клинком; 3) ніж кухонний з деревяною ручкою «PETERHOF», довжина ручки - 10 см., клинка - 8 см.; 4) ніж кухонний з деревяною ручкою «PETERHOF»., довжина ручки - 11 см., клинка - 15 см., які були поміщені в картонну коробку та опечатані біркою (том 2, а.с. 139-141).

Ухвалу слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 29.09.2015 року, на підставі якої проведений вказаний вище обшук (том 2, а.с. 136-138).

Висновок експерта № 525-А/15 від 04.08.2015 року, згідно якого у звязку з обставинами, які відбулись в ніч 06.06.2016 року, у ОСОБА_2 ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5, мали місце наступні пошкодження: проникаюче колото-різане поранення грудної клітини зліва по задньо-бічній поверхні в середніх відділах з пошкодженням лівого купола діафрагми та зміщенням шлунка в ліву плевральну порожнину; не проникаюче колото-різане поранення в поперечній області зліва. Травма ОСОБА_2 виникла в результаті двократної дії колюче-ріжучим предметом з шириною клинка на глибині пошкодження не більше 5 см. (виходячи з рани поперечної області). Керуючись п. 4.8 Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості пошкоджень, затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року, проникаюча холото-різана травма грудної клітини ОСОБА_2 має ознаки тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя (згідно п. 2.1.3 «й, к» даних правил). Керуючись п. 4.8 Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості пошкоджень, затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року, проникаюча колото-різана рана поперечної області ОСОБА_2 має ознаки легкого тілесного пошкодження, яке потягло за собою короткочасний розлад здоровя згідно п. 2.3.1 «а» даних правил). Локалізація та характер пошкоджень у ОСОБА_2 виключає можливість їх формування шляхом самонанесення. Результати токсикологічного дослідження кррові, яке дозволяє визначити зміст етилового спирту в крові ОСОБА_2, в медичній документації відсутні. Кров ОСОБА_2, згідно медичної документації, відноситься до 0 (І) групи, резус - позитивний (том 2 а.с. 99-100).

Протокол проведення слідчого експерименту від 27.08.2015 року, з якого вбачається, що в приміщенні ХОБСМЕ, яке розташовано по вул. Дмитрівська, буд. 14 в м. Харкові, в присутності понятих, за участю судово-медичного експерта потерпілий ОСОБА_2 добровільно розповів та показав механізм нанесення йому тілесних пошкоджень. Потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що 06.06.2015 року близько 01:30 год., коли він йттюв додому, в районі будинку № 27 : вул. Блюхера його наздогнали 3 хлопця, які були розташовані наступним чином: один лопець позаду - з лівої сторони від нього, другий - з правої сторони, а третій позаду нього (за спиною). Хлопець, який знаходився позаду нього, наніс йому 2 удари, ймовірно ножем, в ліву частину тіла: один вище в районі грудної клітини зліва позаду, а другий удар нижче - в перечну область. Після цього він різко побіг в сторону будинку № 29 по вул. Блюхера, тобто до свого підїзду, а хлопці, пробігши за ним, припинили переслідування. У подальшому, за допомогою статиста потерпілий ОСОБА_2 продемонстрував місця, куди та як йому наносились при. На пропозицію експерта зазначити місце розташування хлопця, який наносив йому удари, ОСОБА_2 показав, яким чином був розташований нападник. Він знаходився позаду нього, трохи правіше від нього, удари наносив лівою рукою. По механізму удари наносились прямі із заворотом зліва направо. Перший удар був нанесений в грудну клітину, тобто вище, а другий удар в поперечну область, тобто нижче (том 2, а.с. 118-119).

Протокол проведення слідчого експерименту від 27.08.2015 року із схемою та фототаблиці, відповідно до якого місцем проведення слідчого експерименту є ділянка місцевості в районі будинку № 27 по вул. Блюхера в м. Харкові (алея, яка слідує від ст. метро «Студентська» до вул. Гв. Широнинців). Потерпілий ОСОБА_2 добровільно, в присутності понятих, показав місце, де на нього напали троє хлопців, один з яких вдарив його ножом 2 рази, місце, де хлопці припинили його переслідування та місце, куди він добіг та звідки був госпіталізований. Це місце нападу знаходиться на відстані 10 метрів від будинку № 27 по вул. Блюхера м. Харкова, на алеї вздовж проїжджої частини, що веде від ст. метро «Студентська» до вул. Гв. Широнинців. Після цього потерпілий ОСОБА_2 показав шлях слідування після нанесення йому ударів - він прослідував по алеї до 4-го підїзду будинку № 29 по вул. Блюхера. ОСОБА_2 показав місце, де нападники припинили його переслідування - воно знаходиться на відстані 59 метрів від місця нападу та на відстані 15 метрів від будинку № 27 по вул. Блюхера, навпроти таблички з зазначенням номеру будинку та навпроти, біля проїжджої частини, розташований залізобетонний стовб ЛЕП. У подальшому ОСОБА_2 прослідував до 4-го підїзду будинку № 29 по вул. Блюхера, де до нього підійшов невідомий хлопець та звідки він був госпіталізований до лікарні (том 2, а.с. 120-124).

Також судом в судовому засіданні був відтворений відеозапис, що здійснювався під час вказаного вище слідчого експерименту.

Висновок експерта № 665-Ц/16 від 03.07.2015 року, з якого вбачається, що групова належність крові громадянина ОСОБА_2 ОСОБА_8 - І з ізогемагглютининами анти-А, анти-В. В результаті проведення судово-медичної експертизи двох марлевих тампонів-змивів, вилучених під час огляду місця події за адресою: м. Харків, вул. Блюхера, між. б. 27 та б. 29, виявлені сліди крові людини групи І з ізогемагглютининами анти-А, анти-В, походження якої від потерпілого громадянина ОСОБА_2 ОСОБА_8 не виключається (том 2, а.с. 101-104).

Висновок експерта № 363-Ис/15 від 17.07.2015 року, з якого вбачається, що на брюках джинсових (обєкти № 1-8) виявлено кров людини, в якій виявлений антиген ОСОБА_9 чином, можливо вважати, що кров в зазначених обєктах відноситься до групи О з ізогемагглютининами анти-А та анти-В, яка властива самому потерпілому ОСОБА_2 ОСОБА_8, оскільки згідно копії медичної карти стаціонарного хворого № 3790 НАМНУ ІОНХ, група крові його - 0 (І) (том 2, а.с. 107-108).

Висновок експерта № 409-Ис/15 від 30.07.2015 року, з якого вбачається, що на футболці (обєкти № 1-8) виявлена кров людини, в якій виявлений антиген ОСОБА_9 чином, можна вважати, що кров в зазначених обєктах відноситься до групи 0 з ізогемагглютинином анти-А та анти-В та походження її від громадянина ОСОБА_2 ОСОБА_8 не виключається, оскільки гідно копії медичної карти стаціонарного хворого № 3790 НАМНУ ІОНХ, група крові громадянина ОСОБА_2 ОСОБА_8 0 (І) (том 2, а.с. 112-113).

Висновок експерта № 92 МК-С/15 від 23.07.2015 року, яким встановлено, що на фуфайці (футболці) громадянина ОСОБА_2 ОСОБА_8 маються два колото-різаних пошкодження, які розташовані на спинці зліва в нижньому та середньому відділах, про що свідчать їх щелевидна форма, відносно рівні края, рівне перетинання крайових ниток вистояних в просвіт -а одному рівні, рівне переривання їх волокон, наявність одного гострокутового кінця з надсечінням кінцевих пограничних столбиків трикотажу та другого - «П»-образного кінця, казані пошкодження виникли в результаті двократної дії, більш за все, одного та того ж строкінцевого, односторонньогострого, плоского, типу клинка ножа, колючо-ріжучого гедмета, з лезом середньої гостроти, обухом «П» - образного поперечного перерізу з помірно враженими ребрами, найбільша ширина понуреної частини якої була не більше 3,5 см. Особливості структури трикотажу не дозволяють більш детально судити щодо індивідуальних особливостей цього предмета (том 2, а.с. 105-106).

Висновок експерта № 101 МК-С/15 від 23.07.2015 року, згідно якого на фуфайці (футболці) громадянина ОСОБА_2 ОСОБА_8 маються два колото-різаних пошкодження, які розташовані на спинці зліва в нижньому та середньому відділах, про що свідчать їх щелевидна форма, відносно рівні края, рівне перетинання крайових ниток, вистояних в просвіт на одному рівні, рівне переривання їх волокон, наявність одного гострокутового кінця з надсечінням кінцевих пограничных столбиків трикотажу та другого - «П»-образного кінця. Враховуючи інформацію, яка міститься в наданій завіреній копії медичної карти стаціонарного хворого № 3790 інституту загальної та невідкладної хірургії ім. В.Т. Зайцева, пошкодженню на спинці фуфайки (футболці) зліва, в нижньому відділі, може відповідати по локалізації колото-різана рана в поперечній області зліва. У звязку з тим, що точних даних щодо локалізації колото- різаної рани на грудній клітці зліва в медичній карті не вказано, відповісти на запитання щодо збігу її з пошкодженням на спинці фуфайки (футболці) зліва в середньому відділі, не виявляється можливим (том 2, а.с. 109-110).

Висновок експерта № 139 МК-С/15 від 06.10.2015 року, згідно якого на фуфайці (футболці) громадянина ОСОБА_2 ОСОБА_8 маються дві колото-різаних пошкодження, які розташовані на спинці зліва в нижньому та середньому відділах, про що свідчать їх щелевидна форма, відносно рівні края, рівне перетинання крайових ниток, вистояних в просвіт на одному рівні, рівне переривання їх волокон, наявність одного гострокутового кінця з надсечінням кінцевих пограничных стовпчиків трикотажу та другого - «П»-образного кінця. Вказані колото-різані ушкодження виникли в результаті не менше ніж двократної дії гострокінцевого, односторонньогострого, плоского, типу клинка ножа, колюче-ріжучого предмета, з лезом середньої гостроти, обухом «П»-образного поперечного перерізу з помірно вираженими ребрами, індивідуальні особливості якого в ушкодженнях не відобразились. Найбільша ширина понуреної частини знаряддя ушкодження була не більше 3,5 см. Зіставляючи морфологічні ознаки колото-різаного ушкодження на одязі з конструктивними особливостями наданого на експертизу ножа, з урахуванням результатів експериментального дослідження, експерт вважає, що заподіяння даних ушкоджень наданим на експертизу ножом не виключається (том 2, а.с. 142-144).

Висновок експерта № 890-А/15_ від 05.10.2015 року, з якого вбачається, що у звязку з подіями в ніч 06.06.2015 року у ОСОБА_2 ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5, мали місце такі ушкодження: проникаюче колото-різане поранення грудної клітини зліва по задньо-боковій поверхні в середніх відділах з пошкодженням лівого купола діафрагми та зміщенням шлунка в ліву плевральну область; непроникаюче колото-різане поранення в поперечній області зліва. Травма ОСОБА_2 утворилась в результаті двократної дії колюче-ріжучим предметом з шириною клинка на глибині погружения не більше 5 см. Показання, які надав ОСОБА_2 в ході слідчого експерименту, не протирічить судово-медичним даним у відношенні механізму травми, вокалізації та кількості ушкоджень. Ці показання, у відношенні взаєморозміщення джерела травматизації у ОСОБА_2, не суперечать судово-медичним даним в частині можливості эормування травми у ОСОБА_2 колюче-ріжучим предметом (ножем), який знаходився в лівій руці особи, яка нападала (том 2, а.с. 125-127).

Висновок експерта № 524-Ис/15 від 26.09.2015 року, згідно якого на куртці підозрюваного ОСОБА_4 наявність крові не встановлено (том 2, а.с. 128-129).

Висновок експерта № 523-Ис/15 від 26.09.2015 року, яким встановлено, що на брюках, туфлях підозрюваного ОСОБА_4 наявність крові не встановлено (том 2, а.с. 130-131).

Крім того, судом за клопотанням сторони захисту (том 2, а.с. 173-174) було призначено судову телекомунікаційну експертизу. Згідно Висновку судової телекомунікаційної експертизи № 7707 від 30.09.2016 року, установити місцезнаходження абонентів на карті відповідно до наданої експерту деталізації дзвінків та СМС-повідомлень не представляється можливим, в звязку з відсутністю методик з даного типу дослідження. Під час спілкування між абонентами № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 96.2015 року з 01:20 год. до 02:21 год. були розриви в зєднанні. Детальний розклад дзвінків наведено в дослідницькій частині (том 2, а.с. 211-213).

Суд, першої інстанції, даючи оцінку перерахованим доказам, послався на ч. 3 ст. 62 Конституції України, згідно якої обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь; ч. 2 та ч. 4 ст. 17 КПК України, відповідно до яких ніхто не зобовязаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи; ч. 3 ст. 373 КПК України, згідно якої обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення; практику Європейського суду з прав людини, згідно якої останній відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів також керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (рішення у справах «Козинець проти України», «Бочаров проти України», «Авшар проти Туреччини», «Ірландія проти Сполученого Королівства» та інші); на п. 1, 2 ч. 1 ст. 91 КПК України, згідно яких у кримінальному провадженні підлягає доказуванню в тому числі подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Колегія суддів уважає, що суд першої інстанції передчасно дійшов висновку про недоведеність вини обвинуваченого.

Так, потерпілий ОСОБА_2 та свідок ОСОБА_18 Халіль послалися на те, що вони особисто спостерігали ОСОБА_4 безпосередньо перед вчиненням злочину та під час його вчинення.

У суді апеляційної інстанції потерпілий категорично стверджував, що саме ОСОБА_4 наніс йому ножові удари. Підстав оговорити обвинуваченого у потерпілого немає.

Судом першої інстанції не було встановлено обставин, за яких можна було б піддати сумніву твердження потерпілого та зазначеного вище свідка. Ці показання співпали з експертними даними щодо можливості нанесення ударів потерпілому саме ножем, який було вилучено вдома в обвинуваченого. Оцінки суду першої інстанції показань потерпілого та свідка, які ним були здійснені у вироку, на думку колегії суддів, є непереконливими. Посилаючись на певні часові значення, те що потерпілий перед нападом бачив на годиннику час «01:25 год.», тривалість нападу «5 секунд»,час нападу «приблизно в 01:30 год.», що не співпадає з даними в обвинувальному акті щодо вчинення злочину в період часу з 00:55 год. до 01:20 год., за межі якого суд згідно ст. 337 КПК України не має право виходити, суд зробив висновок, що вчинення ОСОБА_4 злочину відносно потерпілого за обставин, вказаних в обвинувальному акті, суперечить показанням самого потерпілого щодо часу вчинення злочину. Але судом не було враховано, що сам годинник потерпілого міг бути неточним, а тому сама по собі ця обставина висновків органу досудового слідства не спростовує. При цьому, сам суд зазначив, що з показань свідків ОСОБА_17 та ОСОБА_18 Халіль суд позбавлений можливості встановити час вчинення злочину, оскільки останні не змогли зазначити точний час, коли потерпілий вийшов з приміщення кафе та пішов додому. Свідок ОСОБА_18 Халіль уточнював, що потерпілий пішов з кафе в період часу з 01:15 год. до 01:25 год. У матеріалах кримінального провадження відсутні дані щодо того, що перед вчиненням злочину зазначені особи робили повірку або звіряли годинники один одного. Тому судові слід було виходити з сукупності даних, яка є встановленою й доведеною.

Однобічна оцінка дана судом показанням певних осіб ОСОБА_10 ОСОБА_11 та ОСОБА_13 на користь обвинуваченого. Є незрозумілим, чому суд повірив цим особам і не вірить потерпілому та свідку ОСОБА_18 Халілю, хоча показання останніх підтверджені обєктивно технічними та судово-медичними даними. Посилання суду на те, що зазначені свідки, виходячи з їх процесуального статусу, не є особами, які мають особисту заінтересованість в певному результаті розгляду кримінального провадження, та були попереджені судом про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, непереконливі.

Посилання суду першої інстанції на те, що крім показань потерпілого, інших доказів, які б у відповідності до ст. 96 КПК України підтверджували нечесність свідків та спростовували їх показання, суду надано не було, не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження. Крім того, судом не враховано, чи взагалі можлива в даному випадку, ситуація, що потерпіли, отримавши небезпечні для життя ушкодження від іншої особи, на яку немає жодного посилання в матеріалах кримінального провадження, наполегливо звинувачував би не свого кривдника, а невинуватого, на думку суду, ОСОБА_4

Суд вважав за встановлене те, що обвинувачений ОСОБА_4 користувався мобільним номером телефону 093-40-60-634, ОСОБА_10 - номером 063-986-59-25, ОСОБА_11 - номером 093- 521-20-60, ОСОБА_13 - номером 063-919-42-04, а результати моніторингу (привязки до базових станцій та адрес вказаних станцій), тривалість, зміст, маршрут передачі, здійснені в період часу з 00:00 год. 01.06.2015 року по 24:00 год. 10.06.2015 року щодо наступних абонентів мобільних номерів: 093-40-60-634, 063-986-59-25, 093-521-20-60, 063-919-42-04 (том 2, а.с. 37-41), дають підстави вважати, що з мобільного терміналу свідка ОСОБА_11 06.06.2015 року в 01:43 год. був здійснений вихідний дзвінок на номер 103, в 01:45 год. - вихідний дзвінок на номер 102, в 01:49 год. - вихідний дзвінок на номер 103, а з телефонних зєднань ОСОБА_4 та ОСОБА_11, а також висновків судової телекомунікаційної експертизи № 7707 від 30.09.2016 року вбачається, що між вказаними абонентами відбувались наступні безперервні телефонні зєднання: року в 01:10 год. тривалістю 272 секунди, що дорівнює 4 хвилини 32 секунди; року в 01:22 год. тривалістю 1780 секунд, що дорівнює 29,6 хвилин, після чого відбулось розєднання абонентів. Таким чином, на думку суду, протягом всього періоду часу з 01:25 год., коли потерпілий, згідно його показань, вийшов з кафе, і до 01:43 год., коли ОСОБА_11 здійснив дзвінок за номером швидкої допомоги 103, мало місце безперервне зєднання між абонентами ОСОБА_4 та ОСОБА_10, які надали показання, згідно яких розмовляли по телефону у вказаний період часу.

Разом з тим, судом не вивчалося питання щодо того, що особа або група осіб, які запланували напад з насильством, небезпечним для життя потерпілого, мали можливість підготовити свої заперечення на майбутні обвинувачення шляхом штучних зєднань телефонів, у тому числі за допомогою інших осіб.

Однобічна оцінка, на користь обвинуваченого, була дана судом і таким доказам, як: показання свідка обвинувачення ОСОБА_19 ОСОБА_27, ОСОБА_20 ОСОБА_21, фото з камер спостереження, висновку експерта № 139 МК-С/15 від 06.10.2015 року.

Непереконливими є й посилання суду на порушення вимог КПК України під час розслідування провадження. ОСОБА_9, порушень, які б безумовно тягли за собою визнання доказів недопустимим або не належними, з матеріалів кримінального провадження не вбачається. Усі докази, якими суд мав би обґрунтувати доведеність вини обвинуваченого, були сторонам відкриті.

Вказана однобічність суджень суду першої інстанції перешкодила ухваленню в справі законного та обґрунтованого рішення.

Виправити зазначені вади судового розгляду шляхом ухвалення вироку судом апеляційної інстанції не є можливим, оскільки і даному випадку ухваленню нового вироку має передувати повторний судовий розгляд кримінального провадження в повному обємі, що здійснити в умовах апеляційного розгляду без суттєвого порушення прав сторін на захист, є неможливим. А тому колегія суддів уважає за необхідне, скасувавши вирок, призначити новий судовий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 376, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги прокурора та представника потерпілого задовольнити частково.

Вирок Московського районного суду міста Харкова від 29 листопада 2016 року щодо ОСОБА_4 скасувати.

Призначити новий судовий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню не підлягає.

Головуючий-суддя               суддя                               суддя

_________________          __________________           _________________

В.В.ОСОБА_28ОСОБА_29ЛЮШНЯ