Адвокат в Харькове

Адвокат в Харькове . Юридические услуги . Уголовные дела . Помощь при ДТП. Брачный договор. Раздел имущества. Абонентское обслуживание .Возмещение ущерба

Вищий адміністративний суд України 28 листопада 2017 року (справа К/800/6022/17) дійшов до висновку про те, що якщо орган архітектури та містобудування не навів законних підстав для відмови, суд має право зобов’язати цей орган видати заявнику містобудівні умови та обмеження:

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

"28" листопада 2017 р.         м. Київ                                        К/800/6022/17

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Єрьоміна А.В.(головуючий);          Мороза В.Ф.,         Стрелець Т.Г.,         розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Європолекс» на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Європолекс» до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Європолекс» (далі - ТОВ «Європолекс», позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач), в якому просило:

- визнати дії дозвільного органу Київської міської державної адміністрації та Департаменту містобудування та архітектури пов'язані з розглядом та фактичною відмовою позивачу, щодо надання містобудівних умов та обмежень реконструкції з дворовою прибудовою та підземним механізованим багаторівневим паркінгом адміністративного будинку Київської міської ради профспілок по вул. Хрещатик, 16 у м. Києві протизаконними;

- зобов'язати дозвільний орган Київської міської державної адміністрації департаменту містобудування та архітектури видати позивачу містобудівні умови та обмеження для здійснення реконструкції з дворовою прибудовою та підземним механізованим багаторівневим паркінгом адміністративного будинку Київської міської ради профспілок по вул. Хрещатик, 16 у м. Києві.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 листопада 2015 року (К/800/24095/15) постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2015 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 червня 2016 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано дії Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо неналежного розгляду заяв позивача щодо надання містобудівних умов та обмежень протиправними. Зобов'язано Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видати ТОВ «Європолекс» містобудівні умови та обмеження для здійснення реконструкції з дворовою прибудовою та підземним механізованим багаторівневим паркінгом адміністративного будинку Київської міської ради профспілок по вул. Хрещатик, 16 у м. Києві. В іншій частині адміністративного позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 червня 2016 року в частині зобов'язання Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видати ТОВ «Європолекс» містобудівні умови та обмеження для здійснення реконструкції з дворовою прибудовою та підземним механізованим багаторівневим паркінгом адміністративного будинку Київської міської ради профспілок по вул. Хрещатик, 16 у м. Києві та прийнято в цій частині нову постанову, якою зобов'язано Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) розглянути заяву ТОВ «Європолекс» про видачу містобудівних умов та обмежень для здійснення реконструкції з дворовою прибудовою та підземним механізованим багаторівневим паркінгом адміністративного будинку Київської міської ради профспілок по вул. Хрещатик, 16 у м. Києві, у порядку та строки встановлені чинним законодавством, з урахуванням висновків суду наведених в мотивувальній частині. В решті постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 червня 2016 року залишено без змін.

У касаційній скарзі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, позивач просить оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції скасувати, та залишити в силі судове рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідача, перевіривши оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції та матеріали справи в межах доводів касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Об'єднання профспілок, організацій профспілок у м. Києві «Київська міська рада профспілок» є власником Будинку профспілок у м. Києві по вул. Хрещатик, 16.

У січні 2012 року власником прийнято рішення про укладення інвестиційного договору «добудови будівлі по вул. Хрещатик, 16» та доручено Господарському управлінню Київської міської ради профспілок підписати відповідний інвестиційний договір.

3 лютого 2012 року між Господарським управлінням Київської міської ради профспілок та ТОВ «Європолекс» укладено договір № 9, за умовами якого об'єкт інвестування представляє собою реконструйований 7 (сьомий) поверх та надбудовані два поверхи над адміністративною будівлею прибудований, надбудований та введений в експлуатацію багатофункціональний офісно-комерційний комплекс з закладами громадського харчування, паркінгом, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 16.

8 червня 2012 року та повторно 18 квітня 2013 року ТОВ «Європолекс» звернулось до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із заявами, в яких просило видати містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки для реконструкції адміністративного будинку Київської міської ради профспілок з влаштуванням підземного багаторівневого механізованого паркінгу.

До наведених заяв позивач додав наступні документи: нотаріально завірені копію договору оренди земельної ділянки; нотаріально завірену копію свідоцтва на право власності на нежитловий будинок; копію інвестиційного договору; ситуаційний план-схему розташування об'єкту реконструкції; викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; черговий кадастровий план; фото фіксацію земельної ділянки; містобудівний розрахунок з ТЕП; відомості про державну реєстрацію; кадастрову довідку з містобудівного кадастру; містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об'єкта будівництва.

Розглянувши вказані заяви із доданими до них документами Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листами від 22 червня 2012 року та від 13 травня 2013 року повідомив ТОВ «Європолекс» про необхідність доопрацювання містобудівного розрахунку в частині об'ємно-просторових та архітектурно-планувальних рішень, зокрема, композиційної ув'язки запланованого об'єкту з існуючою суміжною забудовою та комплексного вирішення забудови та благоустрою кварталу, а також зазначив, що Київмістобудування повернеться до розгляду порушеного питання, у встановленому порядку, після надання відповідних документів та доопрацьованих матеріалів, оформлених належним чином.

За таких обставин, ТОВ «Європолекс» повторно звернулось із заявою від 2 лютого 2015 року №01104-000166481-069 про отримання містобудівних умов та обмежень, за результатами розгляду якої відповідач, листом від 12 лютого 2015 року №73/15/12-3/27-15,  повідомив про необхідність виконання в повній мірі вимог та рекомендацій, викладених в попередніх листах.

Разом з тим позивач вважає дії відповідача щодо невидачі містобудівних умов та обмежень згідно заяв та поданих документів протиправними, оскільки ТОВ «Європолекс» виконало всі умови, необхідні для видачі містобудівних умов та обмежень, а саме: розробило містобудівний розрахунок; розробило, погодило та затвердило згідно законодавства історико-містобудівне обґрунтування, в якому враховано всі вимоги та обмеження, а також наукова концепція врахування пам'яток, об'єктів культурної спадщини, традиційного характеру середовища, як формуючих чинників при проектуванні будівель та споруд, щодо здійснення реконструкції з дворовою прибудовою та підземним паркінгом, композиційно ув'язано запланований дворовий об'єкт з існуючою суміжною забудовою та загалом з благоустроєм кварталу.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність дій відповідача в частині неналежного розгляду заяв ТОВ «Європолекс» про надання містобудівних умов та обмежень. Зазначив, що відповідачем не наведено обставин, які б могли стати підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень, а саме, не надано доказів невідповідності намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, відповідно суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для відмови позивачу в отриманні містобудівних умов та обмежень, а втручання у даному випадку у дискреційні повноваження відповідача, як суб'єкта владних повноважень, є виправданим.

Скасовуючи в частині рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з тощо, що висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для відмови позивачу в отриманні містобудівних умов та обмежень є правильним, оскільки відповідачем не наведено обставин, які б могли стати підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень, не надано доказів невідповідності намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, тощо. Проте, задоволення позовної вимоги шляхом зобов'язання видати позивачу містобудівні умови та обмеження для здійснення реконструкції з дворовою прибудовою та підземним механізованим багаторівневим паркінгом адміністративного будинку Київської міської ради профспілок по вул. Хрещатик, 16 у м. Києві є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає такий висновок  передчасним та необґрунтованим, з огляду на таке.

Відповідно до частини п'ятої статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: отримання замовником або проектувальником вихідних даних; розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; затвердження проектної документації; виконання підготовчих та будівельних робіт; прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Положеннями частини першої статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що основними складовими вихідних даних є містобудівні умови та обмеження.

За приписами частин третьої - п'ятої статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі.

Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Розгляд заяви і надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх наданні здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви.

Рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07 липня 2011 року №109 (далі по тексту - Порядок) визначає процедуру надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст.

Так. згідно пункту 2.1 Порядку містобудівні умови та обмеження є основною складовою вихідних даних.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом семи робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви разом із документами, передбаченими пунктом 2.2 цього розділу, у порядку, встановленому Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до пункту 2.2 Порядку передбачено, що для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додаються: засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою; ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі); викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності); черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру); фотофіксація земельної ділянки (з оточенням); містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об'єкта будівництва.

Згідно з пункту 2.4 Порядку підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

Відмова у видачі містобудівних умов та обмежень або внесення змін до них з відповідним обґрунтуванням надається уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, визначений пунктом 2.1 цього розділу.

Системний аналіз вищенаведених норм дає підстави до висновку, що відповідач протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви має прийняти рішення про надання містобудівних умов та обмежень або про відмову у їх наданні.

Підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні; будь-яких інших підстав чинним законодавством не передбачено.

При цьому, суди попередніх інстанцій доцільно звернули увагу на те, що зі змісту листів-відповідей Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вбачається, що вони не є рішенням спеціально уповноваженого органу містобудування та архітектури про надання містобудівних умов та обмежень або про відмову у їх наданні.

Так, судами встановлено, що з метою отримання містобудівних умов та обмежень позивачем подано до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відповідні заяви та зазначений вище перелік доданих до неї документів, а також на вимогу останнього позивачем надано містобудівний розрахунок, а також розроблено та затверджено історико-містобудівне обґрунтування.

Крім того, відповідачем порушено строки розгляду заяви позивача, встановленого Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», оскільки відповідь на заяву від 18 квітня 2013 року надана лише 13 травня 2013 року.

За таких обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про протиправність дій відповідача в частині неналежного розгляду заяв позивача про надання містобудівних умов та обмежень.

Разом з тим, суди правильно зауважили, що відповідачем не наведено обставин, які б могли стати підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень, а саме не надано доказів невідповідності намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, відповідно суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для відмови позивачу в отриманні містобудівних умов та обмежень.

Водночас, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції що дієвим способом захисту порушеного права позивача в даному випадку є задоволення позовних вимог в частині зобов'язання видати позивачу містобудівні умови та обмеження для здійснення реконструкції з дворовою прибудовою та підземним механізованим багаторівневим паркінгом адміністративного будинку Київської міської ради профспілок по вул. Хрещатик, 16 у м. Києві з огляду на таке.

Відповідно до частин першої, другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

За приписами пункту 8 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.

Положеннями пункту 3 частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі задоволення адміністративного позову суд цьому випадку суд повинен зазначити, чку саме дію повинен вчинити Відповідач.

Таким чином, суд наділений повноваженнями щодо зобов'язання Відповідача прийняти рішення, і це прямо передбачено пунктом 2 частини четвертої статті 105 та пунктом 3 частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав свобод чи інтересів позивача і необхідність їх відновлення таким способом, який би гарантував повний захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечував його виконання та унеможливлював необхідність наступних звернень до суду.

У спірних правовідносинах, які є предметом розгляду даної справи, праву позивача отримати містобудівні умови та обмеження для здійснення реконструкції з дворовою прибудовою та підземним механізованим багаторівневим паркінгом адміністративного будинку Київської міської ради профспілок по вул. Хрещатик, 16 у м. Києві кореспондує обов'язок відповідача прийняти таке рішення.

Зі змісту положень, закріплених у пункті 2 частини четвертої статті 105 та пункті 3 частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, вбачається, що у випадку невиконання обов'язку Відповідачем, за наявності визначених законом умов, у суду виникають підстави для ефективного захисту порушеного права Позивача, у тому числі шляхом зобов'язання Відповідача вчинити певні дії, спрямовані на відновлення порушеного права, зокрема, прийняти рішення.

У своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Відповідно до положень статті 242-2 Кодексу адміністративного судочинства України, вказаний висновок Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Однак, суд апеляційної інстанції, повно встановивши обставини справи щодо виконання позивачем всіх вимог законодавства, які йому необхідно було вчинити для отримання містобудівних умов та обмеження для здійснення реконструкції з дворовою прибудовою та підземним механізованим багаторівневим паркінгом адміністративного будинку Київської міської ради профспілок по вул. Хрещатик, 16 у м. Києві та встановивши допущену з боку відповідача протиправну бездіяльність у нездійсненні розгляду заяв позивача на отримання такої, що стало наслідком залишення без змін рішення суду першої інстанції в частині визнання дії Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо неналежного розгляду заяв позивача щодо надання містобудівних умов та обмежень протиправними, змінив рішення суду першої інстанції в частині скасування обраного судом першої інстанції ефективного способу захисту порушених прав позивача (про зобов'язання відповідача видати ТОВ «Європолекс» містобудівні умови та обмеження для здійснення реконструкції з дворовою прибудовою та підземним механізованим багаторівневим паркінгом адміністративного будинку Київської міської ради профспілок по вул. Хрещатик, 16 у м. Києві) та фактично замінив його на найменш ефективний спосіб захисту порушених прав позивача (тобто лише зобов'язав відповідача розглянути подані позивачем заяви).

При цьому, суд апеляційної інстанції, приймаючи оскаржувану постанову не врахував, що обраний ним спосіб захисту порушених прав позивача (про зобов'язання відповідача розглянути подані позивачем заяви) не гарантує повного та дієвого захисту прав, свобод та інтересів позивача від порушень з боку відповідача, при якому подальші можливі протиправні дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень викликають необхідність повторного звернення позивача до суду за захистом своїх прав.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що приймаючи рішення про зобов'язання органу державної влади виконати свої дискреційні повноваження, суд, перш за все, відновлює баланс взаємодії між органами державної влади та суб'єктами господарювання.

При цьому, суд приймаючи саме таке рішення на захист порушених прав суб'єктів господарювання - про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певну дію, унеможливлює виникнення вільного трактування та зловживання з боку органів державної влади своїми дискреційними повноваженнями.

При цьому колегія суддів зазначає, що адміністративний суд наділений дієвим важелем проти незаконних дій з боку представників влади України і здійснених ними в трактуванні дискреційних повноважень.

Аналіз вищенаведених норм права в сукупності зі встановленими обставинами справи дає підстави для висновку, що зобов'язання судом відповідача вчинити зазначені дії не буде підміною повноважень, а способом відновлення порушених прав та інтересів позивача, законності та справедливості в цілому, як це дозволено суду, зокрема, Конституцією України.

Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Зважаючи на викладене, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а помилково скасована постанова суду першої інстанції - залишенню в силі.

Керуючись статтями 222223226230231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Європолекс» задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року скасувати.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 червня 2016 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237238239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Підписи суддів: