Адвокат в Харькове

Адвокат в Харькове . Юридические услуги . Уголовные дела . Помощь при ДТП. Брачный договор. Раздел имущества. Абонентское обслуживание .Возмещение ущерба

справа №619/4139/17

УХВАЛА

іменем України

26 лютого 2019 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області  у складі головуючого - судді ОСОБА_1за участю:секретаря судового засіданняОСОБА_2  прокурораОСОБА_3  обвинуваченого ОСОБА_4  захисникаОСОБА_5  обвинуваченогоОСОБА_6  захисника адвоката Панасенко П.П. розглянув у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 42015220000001105 по обвинуваченню:   ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3;у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.27 ч.2 ст.15 ч.4 ст.369, ч.2 ст.190, ч.5 ст.27 ч.3 ст.368 КК України, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянина України, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6;у вчиненнізлочинів, передбачених ч.4 ст.27 ч.2 ст.15 ч.4 ст.369, ч.2 ст.190, ч.3 ст.368 КК України,

 

 

 

встановив:

06 лютого 2019 року до суду з Харківського апеляційногосуду надійшовобвинувальний акт по обвинуваченню ОСОБА_4 за фактом вчинених злочинів, передбачених ч.4 ст.27 ч.2 ст.15 ч.4 ст.369, ч.2 ст.190, ч.5 ст.27 ч.3 ст.368 КК України та ОСОБА_6 за фактом вчинення злочинів, передбачених ч.4 ст.27 ч.2 ст.15 ч.4 ст.369, ч.2 ст.190, ч.3 ст.368 КК України.

06 лютого 2019 року ухвалою суду вказане кримінальне провадження призначено до підготовчого судового засідання за участю сторін.

У судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_6 адвокат Панасенко П.П. заявив клопотання, яке підтримав обвинувачений ОСОБА_6, про повернення обвинувального акту прокурору, оскільки він не відповідає вимогам п.5 ч.2 ст.291 КПК України, а саме в ньому відсутнє формулювання обвинувачення.

У судовому засіданні прокурор заперечував проти задоволення клопотання, обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5, підтримали вказне клопотання.

Суд дійшов висновку про повернення обвинувального акту прокурору з наступних мотивів.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Згідно п.5 ч.2 ст.291 КПК України, обвинувальний акт має містити такі відомості: виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Відповідно до ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи обєктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обовязків.

Частиною 1 ст.91 КПК України передбачено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи помякшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження.

Формулювання обвинувачення повинно ґрунтуватися на обставинах, які свідчать про наявність доведених даних про подію (час, місце, спосіб) злочину, форму вини, мотив і мету його вчинення, факти, які впливають на ступінь його тяжкості, тощо.

Правова кваліфікація дій особи повинна містити не тільки посилання на окрему статтю та її частину, а й точне формулювання, зокрема обєктивної сторони та кваліфікуючих ознак.

Відсутність в обвинувальному акті формулювання обвинувачення щодо особи унеможливлює якісний і повний її захист.

Відповідно до п.13 ч.1 ст.3 КПК обвинувачення це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом про кримінальну відповідальність, яке висунуте в порядку, встановленому цим кодексом.

Разом з цим ч.1 ст.337 КПК передбачено, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в його межах, крім випадків, передбачених цією статтею.

Отже, розгляд справи без формулювання обвинувачення є неможливим, а винесене рішення буде вважатися незаконним.

Адже відповідно до ч.3 ст.374 КПК у разі визнання особи виправданою або винуватою в мотивувальній частині вироку зазначається формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів, статті відповідного закону, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений, адже правова норма кваліфікації має відповідати формулюванню обвинувачення.

Відповідно до ч.4 ст.110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває особі обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України, яка, в свою чергу, містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт і вони є обов'язковими для їх виконання слідчим і прокурором.

При цьому, за змістом п.5 ч.2 ст.291 КПК України, формулювання обвинувачення в обвинувальному акті викладається після викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, та правової кваліфікації кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті Закону України про кримінальну відповідальність.

З аналізу цих вимог кримінального процесуального закону, формулювання обвинувачення, яке зазначається в обвинувальному акті повинно містити місце, час, спосіб вчинення та наслідки кримінального правопорушення, форму вини і мотиви кримінального правопорушення, а також вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.

В обвинувальному акті вказано про те, що органом досудового розслідування встановлено (а.с.2-4) та після цього зазначено наступне: «Своїми діями ОСОБА_4 скоїв злочин, передбачений ч.2 ст.190 КК України (в редакції 01.11.2011) шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене за попередньою змовою групою осіб.».

Таким чином, після викладу фактичних обставин справи зазначена правова кваліфікація злочину ч.2 ст.190 КК України (а.с.4), а потім в порушення вимог п.5 ч.2 ст.291 КПК України не зазначено формулювання обвинувачення.

Далі по тексту обвинувального акту після викладення фактичних обставин кримінального правопорушення (а.с.4-5) зазначено наступне: «Своїми діями ОСОБА_4 скоїв злочини, передбачений ч.4 ст.27 ч.2 ст.15 ч.4 ст.369 КК України (в редакції 01.11.2011) підбурювання до закінченого замаху на давання хабара за попередньою змовою групою осіб.».

Таким чином, після викладу фактичних обставин справи зазначена правова кваліфікація злочину: ч.4 ст.27 ч.2 ст.15 ч.4 ст.369 КК України (а.с.5), а потім в порушення вимог п.5 ч.2 ст.291 КПК України не зазначено формулювання обвинувачення.

Далі по тексту обвинувального акту після викладення фактичних обставин кримінального правопорушення (а.с.5-7) зазначено наступне: «Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення-злочин, передбачений ч.5 ст.27 ч.3 ст.368 КК України (в редакції станом на 01.11.2011), - тобто, пособництво в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, хабара у великому розмірі за виконання в інтересах того, хто надає хабара, та в інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади та службового становища, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням хабара.».

Таким чином, після викладу фактичних обставин справи зазначена правова кваліфікація злочину: ч.5ст.27ч.3ст.368 КК України (а.с.7-8), а потім в порушення вимог п.5 ч.2 ст.291 КПК України не зазначено формулювання обвинувачення.

Далі по тексту обвинувального акту вказано про те, що органом досудового розслідування встановлено (а.с.8-10), після цього зазначено наступне: «Своїми діями ОСОБА_6 скоїв злочин, передбачений ч.2 ст.190 КК України (в редакції 01.11.2011) - шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене за попередньою змовою групою осіб.».

Таким чином, після викладу фактичних обставин справи зазначена правова кваліфікація злочину: ч.2 ст.190 КК України (а.с.10), а потім в порушення вимог п.5 ч.2 ст.291 КПК України не зазначено формулювання обвинувачення.

Далі по тексту обвинувального акту після викладення фактичних обставин кримінального правопорушення (а.с.10-11) зазначено наступне: «Своїми діями ОСОБА_6 скоїв злочин, передбачений ч.4 ст.27 ч.2 ст.15 ч.4 ст.369 КК України (в редакції 01.11.2011), тобто підбурювання до закінченого замаху на давання хабара, вчинене за попередньою змовою групою осіб.».

Таким чином, після викладу фактичних обставин справи зазначена правова кваліфікація злочину: ч.4 ст.27 ч.2 ст.15 ч.4 ст.369 КК України (а.с.11), а потім в порушення вимог п.5 ч.2 ст.291 КПК України не зазначено формулювання обвинувачення.

Далі по тексту обвинувального акту після викладення фактичних обставин кримінального правопорушення (а.с.11-13) зазначено наступне: «Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення-злочин, передбачений ч.3 ст.368 КК України (в редакції станом на 01.11.2011), - тобто, одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, хабара у великому розмірі за виконання в інтересах того, хто надає хабара та в інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади та службового становища, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням хабара.».

Таким чином, після викладу фактичних обставин справи зазначена правова кваліфікація злочину: ч.3 ст.368 КК України (а.с.13), а потім в порушення вимог п.5 ч.2 ст.291 КПК України не зазначено формулювання обвинувачення.

З обвинувального акту вбачається, що формулювання обвинувачення фактично зведено до посилання на правову кваліфікацію кримінального правопорушення без зазначення доведених даних про подію (час, місце, спосіб) злочину, форму вини, мотив і мету його вчинення, фактів, які впливають на ступінь його тяжкості, тощо.

Зазначене не дає змоги суду зіставитифактичну складову обвинувачення з його юридичним формулюванням.

Такі суперечності, на думку суду, позбавляють суд можливості розяснити обвинуваченому суть обвинувачення у відповідності до вимог ст.348 КПК України.

Таким чином, відсутність належного викладення формулювання конкретного обвинувачення в обвинувальному акті, може істотно вплинути на права учасників кримінального провадження щодо забезпечення права на справедливий суд та порушення права на захист обвинуваченого.

Недотримання вказаних вимог закону при складанні обвинувального акту порушує засади кримінального провадження, зокрема принципу верховенства права та законності, які застосовуються з урахуванням практики Європейського суду з прав людини; а також виключає можливість визначення судом меж предявленого обвинувачення та розяснення обвинуваченому суті обвинувачення до початку дослідження доказів у судовому засіданні.

Відповідно до ст.337 КПК України, суд не вправі, за результатами судового розгляду, змінити обвинувачення на таке, що істотно відрізняється від предявленого, а також, не вправі за власною ініціативою в будь-який спосіб поставити питання про таку зміну обвинувачення. Недодержання судом зазначених вимог кримінально-процесуального закону, є порушенням права на захист.

З огляду на викладене суд вважає, що наведені істотні порушення вимог КПК України свідчать про невідповідність направленого обвинувального акту вимогам кримінально-процесуального закону та унеможливлюють призначення судового розгляду, у звязку з чим вказаний обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору.

Також суд відмічає наступне.

До судувже надходивобвинувальний акт по обвинуваченню ОСОБА_4 за фактом вчинених злочинів, передбачених ч.4 ст.27 ч.2 ст.15 ч.4 ст.369, ч.2 ст.190, ч.5 ст.27 ч.3 ст.368 КК України та ОСОБА_6 за фактом вчинення злочинів, передбачених ч.4 ст.27 ч.2 ст.15 ч.4 ст.369, ч.2 ст.190, ч.3 ст.368 КК України.

Ухвалою суду від 27 червня 2017 року зазначений обвинувальний акт було повернуто прокурору у звязку з тим, що він не відповідає вимогам КПК України, в тому числі у звязку з тим, що у ньому відсутнє формулювання обвинувачення. Ухвала суду набрала законної сили 17 липня 2017 року.

Обвинувальний акт, який надійшов до суду 13 грудня 2017 року, містить вищевказаний недолік обвинувального акту, який був повернутий судом, та про що було вказано в ухвалі суду від 23 червня 2017 року.

Відповідно до ст.533 КПК України ухвала суду, яка набрала законної сили, обовязкова для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, та підлягає виконанню на всій території України.

Таким чином, суд дійшов висновку про повернення прокурору обвинувального акту.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314 ч.3 п.3, 392 КПК України, суд

постановив:

Повернути прокурору обвинувальний акт по обвинуваченню ОСОБА_4 за фактом вчинених злочинів, передбачених ч.4 ст.27 ч.2 ст.15 ч.4 ст.369, ч.2 ст.190, ч.5 ст.27 ч.3 ст.368 КК України та ОСОБА_6 за фактом вчинення злочинів, передбачених ч.4 ст.27 ч.2 ст.15 ч.4 ст.369, ч.2 ст.190, ч.3 ст.368 КК України.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Є. А. Болибок