Адвокат в Харькове

Адвокат в Харькове . Юридические услуги . Уголовные дела . Помощь при ДТП. Брачный договор. Раздел имущества. Абонентское обслуживание .Возмещение ущерба

Верховний Суд 17 квітня 2019 року (ВС/КГС у справі № 922/1714/18 ) дійшов до висновку про те,  що  свідоме неотримання судової кореспонденції може свідчити про зловживання процесуальними правами учасника справи, які направлені на перешкоджання здійснення своєчасного розгляду справи,

Свідоме неотримання судової кореспонденції, яка направлялася судами попередніх інстанцій за адресою, зазначеною самим відповідачем в клопотаннях та апеляційній скарзі, тоді як ця адреса співпадає з адресою відповідача, яка зазначена в позовній заяві та наявна у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань та, в подальшому, посилання відповідача на те, що судами не було повідомлено відповідача про дату, час та місце судових засідань і це є порушенням норм процесуального права, може бути розцінено Судом як дії, спрямовані на затягування розгляду справи та свідчити про зловживання процесуальними правами учасника справи, які направлені на перешкоджання здійснення своєчасного розгляду справи.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2019 року

м. Київ

Справа №  922/1714/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,

за участю секретаря судового засідання - Журавльова А.В.

за участю представників:

позивача - Ворожбянов А.М.,

відповідача - не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Домоград" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.01.2019 (Шутенко І.А., Мартюхіна Н.О., Плахов О.В.) та рішення Господарського суду Харківської області від 24.09.2018 (Светлічний Ю.В.) у справі № 922/1714/18

за позовом Харківської міської ради до Приватного підприємства "Домоград" про розірвання договору

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

1. Харківська міська рада (далі - Позивач) звернулася в Господарський суд Харківської області з позовом до Приватного підприємства "Домоград" (далі - Відповідач) про розірвання договору оренди землі від 14.04.2006 та зобов'язання Відповідача повернути Позивачу земельну ділянку площею 3,2673 га по вул.Шевченка, 315 у м. Харкові з приведенням її у придатний для подальшого використання стан.

2. В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що Відповідач в порушення умов договору оренди землі не розпочав та не здійснює будівельні роботи на земельній ділянці, яка була йому надана з метою будівництва багатофункціонального торговельно-побутового комплексу строком до 31.12.2007 (на період будівництва) та для подальшої експлуатації об'єкту до 31.12.2030. Крім того, у Відповідача існує заборгованість по орендній платі, яка станом на 01.05.2018 відповідно до інформації Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області складає 971 040,43 грн.

Короткий зміст оскаржуваного рішення, ухваленого судом першої інстанції

3. Рішенням Господарського суду Харківської області від 24.09.2018 позов задоволено повністю.

3.1. Розірвано договір оренди землі, укладений 14.04.2006 між Позивачем та Відповідачем. Зобов'язано Відповідача повернути земельну ділянку площею 3,2673 га по вул. Шевченка у м. Харкові територіальній громаді міста Харкова в особі Позивача з приведенням її у придатний для подальшого використання стан.

4. Рішення суду мотивовано тим, що Відповідачем порушено істотні умови договору, а саме, ним не використовується земельна ділянка за цільовим призначенням, з яким вона надавалася в оренду, зокрема, Відповідач не приступив до будівництва та, відповідно, не закінчив будівництво у строки, встановлені договором оренди землі. Крім того, у Відповідача наявний податковий борг з орендної плати.

Короткий зміст оскаржуваної постанови, прийнятої судом апеляційної інстанції

5. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 09.01.2019 рішення Господарського суду Харківської області від 24.09.2018 залишено без змін з тих же підстав.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Відповідач подав касаційну скаргу на рішення та постанову судів попередніх інстанцій, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Аргументи учасників справи

Доводи Відповідача, який подав касаційну скаргу (узагальнено)

7. Відповідач не був повідомлений належним чином про дату, час та місце засідання суду першої інстанції, а представник Відповідача за довіреністю ОСОБА_9, маючи обмежений обсяг повноважень згідно довіреності №3 від 17.09.2018, не отримував відповідної інформації через суд.

8. Оскільки Відповідач не був повідомлений належним чином про дату, час і місце засідання суду першої інстанції, тому був позбавлений права подати заяву про застосування позовної давності, у зв'язку з чим просить застосувати до спірних правовідносин позовну давність.

Позиція Позивача у відзиві на касаційну скаргу

9. Оскільки в касаційній скарзі Відповідачем наведено необґрунтоване посилання про необізнаність із проведенням судових засідань в суді першої інстанції, тому питання застосування позовної давності при оскаржені судового рішення не може бути розглянуто по суті в суді касаційної інстанції.

Інші документи у справі

10. Відповідачем до Верховного Суду 17.04.2019 подано клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивовано тим, що керівник Відповідача не має можливості бути присутнім в судовому засіданні 17.04.2019 у зв'язку з хворобою.

10.1. Розглянувши клопотання Відповідача, колегія суддів не знаходить підстав для його задоволення, оскільки явка представників учасників справи обов'язковою не визнавалася, а матеріали справи містять обсяг відомостей, достатній для такого розгляду і без участі представника Відповідача.

ПОЗИЦІЯ  ВЕРХОВНОГО  СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

11. Як встановлено попередніми судовими інстанціями, між Позивачем (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) 14.04.2006 укладено договір оренди землі №340667100067, за умовами якого Орендодавець на підставі рішення №247/05 від 23.12.2005 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва реконструкції та подальшої експлуатації об'єктів" надав, а Орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі промисловості, яка знаходиться у м. Харків, вул. Шевченка, 315.

Пунктом 8 договору визначено, що договір укладено строком: на період будівництва до 31.12.2007 (але не пізніше прийняття об'єкту до експлуатації), на період до 31.12.2030.

Відповідно до пункту 11 договору орендна плата за земельну ділянку сплачується рівними частками щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Земельна ділянка передається в оренду для будівництва багатофункціонального торговельно-побутового комплексу (але не пізніше прийняття об'єкту до експлуатації) та для подальшої експлуатації об'єкту (пункт 15 договору).

Згідно з пунктом 38 договору, дія договору припиняється шляхом його розірвання, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором.

12. Статтями 525526629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями статей 2425 Закону України "Про оренду землі" визначено права та обов'язки орендодавця і орендаря, а саме: орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; своєчасного внесення орендної плати. Орендар, у свою чергу, має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження та зобов'язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку.

Згідно з частинами 3, 4 статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Частиною 1 статті 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Крім того, статтею 15 Закону України "Про оренду землі" визначено, що однією із істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення: перегляду та відповідальності за її несплату.

Разом з тим, за частиною 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

13. Виходячи з системного аналізу наведених положень законодавства та враховуючи, що до відносин, пов'язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід зазначити, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини 2 статті 651 ЦК України.

14. Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 11.10.2017 у справі № 6-1449цс17 та в постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/5394/15-г, від 27.11.2018 у справі №912/1385/17.

15. Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов'язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов'язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

16. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини 1 статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

17. З огляду на те, що Відповідачем порушено умови договору оренди щодо будівництва багатофункціонального торгівельно-побутового комплексу строком до 31.12.2007, а також те, що, як встановлено судами попередніх інстанцій та не спростовано Відповідачем, внаслідок порушення Відповідачем умов договору, Позивач позбавлений можливості отримувати орендні платежі, на які він розраховував під час укладення цього договору, зазначені порушення обґрунтовано визнано судами попередніх інстанцій істотними і наведене є підставою для розірвання договору в судовому порядку.

18. Враховуючи зміст пункту 21 договору, яким визначено, що після припинення дії договору Орендар повертає Орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому від її одержав в оренду, а також те, що за змістом статті 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором, колегія суддів вважає, що суди першої та другої інстанцій дійшли вірного висновку про те, що позовні вимоги про зобов'язання Відповідача повернути Позивачу земельну ділянку площею 3,2673 га по вул.Шевченка, 315 у м. Харкові з приведенням її у придатний для подальшого використання стан, є обґрунтованими.

19. Доводи касаційної скарги, викладені в пунктах 7, 8 постанови Судом відхиляються з огляду на таке.

19.1. Відповідно до статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Відповідно до частини 2 статті 11 ГПК України, суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 2 статті 13 ГПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.

За умовами частини 5 статті 13 ГПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, зокрема, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

За змістом частини 1 статті 42 ГПК України, учасники справи мають право брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідно до статті 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

19.2. Як вірно зазначає апеляційний господарський суд та вбачається з матеріалів справи, ухвали місцевого господарського суду про відкриття провадження у справі, призначення справи до розгляду, повідомлення про дату, час та місце розгляду справи направлялися Відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (61002 м. Харків, вул. Мельникова, 17), а також за адресою, вказаною сторонами у спірному договорі оренди (м. Харків, вул.Сумська,74 к. 3).

19.3. Проте, процесуальні документи суду першої інстанції поверталися на адресу суду без вручення з відміткою відділення пошти "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 58-59, 70-71, 88-89, 111-112, 187-188, 194-195).

19.4. Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, направляючи судову кореспонденцію за адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань та у позовній заяві (61002 м. Харків, вул. Мельникова, 17), не порушив норм процесуального права.

19.5. Представником Відповідача адвокатом Поліщуком Р.М., який діє на підставі договору про надання правової допомоги № 52 від 17.08.2018, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю КС № 5773/10 від 30.08.2016 та ордера серія КС №377020 від 11.09.2018, подано 12.09.2018 до місцевого господарського суду клопотання, в якому адвокат зазначає, що Відповідач знаходиться за адресою 61002 м. Харків, вул.Мельникова, 17 та просить відкласти розгляд справи, призначений на 27.08.2018, про який він дізнався з Єдиного державного реєстру судових рішень.

19.6. Крім того, представником Відповідача ОСОБА_9, який діяв на підставі довіреності №3 від 17.09.2018 до суду першої інстанції 19.09.2018 подано клопотання від 17.09.2018 про ознайомлення з матеріалами справи (ознайомився 19.09.2018), на якому зазначено адресу Відповідача: 61002 м. Харків, вул.Мельникова, 17.

19.7. Таким чином, з огляду на те, що Відповідач був своєчасно, до ухвалення судом першої інстанції рішення по суті спору, обізнаний про розгляд даної справи, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для розгляду заяви Відповідача, поданої відповідно до статті 257 ЦК України.

19.8. Також, слід звернути увагу на те, що на стадії апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції, судом апеляційної інстанції Відповідач (апелянт) був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи за адресою, вказаною ним в апеляційній скарзі, яка співпадає з адресою, яка зазначачена в позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (61002 м.Харків, вул. Мельникова, 17), проте кореспонденція також поверталася на адресу суду з відміткою поштового відділення "за закінченням встановленого строку зберігання" (а.с. 140, 168).

19.9. До суду апеляційної інстанції 09.01.2019 надійшло клопотання Відповідача, в якому, у зв'язку з хворобою директора, просить відкласти розгляд справи, призначений на 09.01.2019 і судом зазначене клопотання було розглянуто.

19.10. З огляду на наведене колегія суддів дійшла висновку, що оскільки Відповідач був обізнаний про розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанцій, однак не скористався правом участі у судових засіданнях, тому відсутні підстави вважати, що судами першої та другої інстанцій під час розгляду справи було порушено норми процесуального права, що, на думку Відповідача, полягає у розгляді справи за його відсутності.

19.11. Як наслідок, відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень судів попередніх інстанцій з підстав, визначених пунктом 5 частини 1 статті 310 ГПК України.

20. Водночас, колегія суддів звертає увагу скаржника, що відповідно до частини 1 статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 43 ГПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

20.1. В даному випадку, свідоме неотримання судової кореспонденції, яка направлялася судами попередніх інстанцій за адресою, зазначеною самим Відповідачем в клопотаннях та апеляційній скарзі, тоді як ця адреса співпадає з адресою Відповідача, яка зазначена в позовній заяві та наявна у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (61002 м.Харків, вул.Мельникова, 17) та, в подальшому, посилання Відповідача на те, що судами не було повідомлено Відповідача про дату, час та місце судових засідань і це є порушенням норм процесуального права, може бути розцінено Судом як дії, спрямовані на затягування розгляду справи та свідчити про зловживання процесуальними правами учасника справи, які направлені на перешкоджання здійснення своєчасного розгляду справи.

21. Таким чином, наведені в касаційній скарзі доводи не можуть бути підставами для скасування рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права.

22. Верховний Суд у прийнятті даної постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 у справі "Рябих проти Росії", від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Понамарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

23. З огляду на викладене вище, касаційна скарга Відповідача задоволенню не підлягає, а оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій підлягають залишенню без змін як законні та обґрунтовані.

Щодо розподілу судових витрат

24. Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржувані судові рішення, судові витрати, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 300301308309314315317 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "Домоград" залишити без задоволення.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.01.2019 та рішення Господарського суду Харківської області від 24.09.2018 у справі №922/1714/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий                                                                                Суховий В.Г.

Судді                                                                                          Берднік І.С.

Міщенко І.С.