Адвокат в Харькове

Адвокат в Харькове . Юридические услуги . Уголовные дела . Помощь при ДТП. Брачный договор. Раздел имущества. Абонентское обслуживание .Возмещение ущерба

Верховний Суд 18 квітня 2018 року (ВС/ВП у справі № 569/1111/16-к) дійшов до висновку про те, наявність вільного доступу до приміщення при вчиненні злочинів проти власності унеможливлює застосування кваліфікуючої ознаки «проникнення у приміщення».

Проникнення як кваліфікуюча ознака розбою передбачає, що особа потрапила у житло, інше приміщення чи сховище незаконно, тобто за відсутності права перебувати в місці, де знаходиться майно (всупереч волі законного володільця, шляхом обману, за відсутності визначених законом підстав чи на порушення встановленого законом порядку). При цьому незаконність проникнення стосується самого факту потрапляння до житла, іншого приміщення чи сховища або перебування в ньому під час вчинення розбою. Спосіб проникнення (застосування фізичних чи інтелектуальних зусиль) принципового значення для встановлення кваліфікуючої ознаки «проникнення» не має.

 

При вирішенні питання про застосування кваліфікуючої ознаки «проникнення у житло, інше приміщення чи сховище» в складі кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 187 КК України, вирішальне значення мають режим доступу до приміщення (вільний/обмежений) під час вчинення розбою та наявність у особи умислу на незаконне входження (потрапляння) до приміщення або незаконне перебування в ньому з метою заволодіння чужим майном:

Подробнее...

Верховний Суд 1 березня 2018 року (ВС/ККС у справі № 398/5735/14-к) дійшов до висновку про те, що недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, і суд не може на нього посилатися при ухваленні судового рішення.

Судом правильно було прийнято рішення про недопустимість доказів обвинувачення, здобутих в ході обшуку квартири, де  тимчасово проживав обвинувачений, оскільки вказану слідчу дію було здійснено без визначення власника  чи володільця квартири та з порушенням визначеного статтями 234, 236 КПК  України порядку.

З огляду на викладене докази, на яких ґрунтувалось обвинувачення, були отримані з порушенням вимог КПК України, а саме статей 234, 236, що призвело до визнання їх недопустимими відповідно до вимог ст. 87 КПК України.

Відповідно ж до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, і суд не може на нього посилатися при ухваленні судового рішення:

Подробнее...

Верховний Суд 1 березня 2018 року (ВС/ККС у справі № 466/9158/14-к) дійшов до висновку про те, що встановлення мотиву вчинення злочину є обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 115 ч. 1 КК України.

За нормами ст. 91 ч. 1 КПК України доказуванню у кримінальному провадженні підлягають винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення та мотиви зміни обвинувачення, підстави визнання частини обвинувачення необґрунтованою, якщо судом приймалися такі рішення.

Не зважаючи на те, що органом досудового слідства в обвинувальному акті вказано про те, що злочин вчинено під час сварки на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, яка виникла в ході вживання спиртних напоїв і переросла в бійку судом першої інстанції у вироку зазначено, що удари потерпілому було завдано з невстановлених причин.

Таким чином місцевий суд не зважаючи на вимоги п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України фактично змінив обвинувачення у справі не навівши у вироку мотиви такого рішення:

Подробнее...

Верховний Суд 17 квітня 2018 року (ВС/ВП у справі № 815/6956/15) дійшов до висновку про те, що позов про скасування рішення нотаріуса про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно слід розглядати за правилами цивільного судочинства:

Подробнее...

Верховний Суд 5 квітня 2018 року (ВС/ККС у справі № 585/8/16-к) дійшов до висновку про те, що вимушене порушення Правил дорожнього руху, яке потягло за собою дорожньо-транспортну пригоду унеможливлює кримінальну відповідальність.

У випадку дорожньо-транспортної події за участю декількох водіїв для вирішення питання про наявність чи відсутність в діях водіїв складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України, необхідно встановити причинний зв'язок між діяннями кожного з них та наслідками, що настали, дослідити характер та черговість порушень, які вчинив кожен із водіїв, хто з них створив небезпечну дорожню обстановку, тобто з’ясувати ступінь участі кожного у спричиненні злочинного наслідку. При цьомувиключається кримінальна відповідальність особи, яка порушила правила дорожнього руху вимушено, через створення аварійної ситуації іншою особою, яка керувала транспортним засобом:

Подробнее...

Еще статьи...