Адвокат в Харькове

Адвокат в Харькове . Юридические услуги . Уголовные дела . Помощь при ДТП. Брачный договор. Раздел имущества. Абонентское обслуживание .Возмещение ущерба

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ 12 липня 2017 року (справа № 2609/21051/13) дійшов до висновку про те, що правочин, що вчинила дієздатна особа може бути визнаний недійсним, якщо буде доведено, що у момент його вчинення ця особа не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Відповідно до частини першої статті 225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті – за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені. Правила цієї статті поширюються на ті випадки, коли фізичну особу не визнано недієздатною, однак у момент вчинення правочину особа перебувала в такому стані, що не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння тощо). Для визнання правочину недійсним на підставі частини першої статті 225 ЦК України суду слід встановити неспроможність особи в момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними, враховуючи сукупність зібраних доказів у справі:

Подробнее...

Верховний Суд України 11 квітня 2017 року (справа №  21-1458а16) дійшов до висновку про протиправність перереєстрації майна на іпотекодержателя за іпотечною застереження, в даному випадку на банк, в зв'язку з тим, що реєстратору ні поданий документ, який підтверджує завершення 30-денного терміну з моменту отримання іпотекодавцем та боржником письмової вимоги іпотекодержателя.

За правилами пункту 3 глави 20 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, заяви подаються нотаріусу належним чином оформлені і не менше ніж у двох примірниках, один з яких пересилається поштою зі зворотним повідомленням або особисто передається адресатам під розписку. Витрати, пов’язані з поштовою пересилкою заяви чи з використанням інших технічних засобів, оплачуються заявником.

Ураховуючи наведені норми, підтвердженням отримання боржником письмової вимоги Банку, яка, як зазначено у вищезгаданих свідоцтвах нотаріуса, пересилалася поштою рекомендованим листом, а отже, й завершення 30-денного строку з моменту її отримання, має бути повідомлення про вручення поштового відправлення, вручене та оформлене відповідно до Правил надання послуг поштового зв’язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270, та Порядку пересилання поштових відправлень, затвердженого наказом Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта» від 12 травня 2006 року № 211.

Як установили суди, таке повідомлення, як і документ про оплату послуг пересилання поштового відправлення, Банк разом із іншими документами для проведення державної реєстрації права не подав. Тобто вимоги Порядку щодо надання документа, що підтверджує завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником письмової вимоги іпотекодержателя, не виконано:

Подробнее...

 

Верховний Суд України 13 березня 2017 року (справа №  359/8368/15ц) дійшов до висновку про те, що для визначення наявності стану, в якому громадянин не міг розуміти значення своїх дій або керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння та ін.) на момент укладення угоди, суд призначає судово-психіатричну експертизу. Вимоги про визнання угоди недійсною з цих підстав вирішуються з урахуванням як висновку судово-психіатричної експертизи, так і інших доказів, що підтверджують чи спростовують доводи про те, що в момент укладення угоди  особа не розуміла значення своїх дій та не могла керувати ними:

Подробнее...

Верховний Суд України 9 серпня 2017 року (справа №  3-744гс17) дійшов до висновку про те, що якщо покупець не повернув отриманий під реалізацію та нереалізований ним товар в установлений договором строк, постачальник має право стягнути з нього вартість цього товару.

Між сторонами був укладений договір поставки, відповідно до умов якого постачальник надавав покупцю товар під реалізацію, тобто покупець повинен був розрахуватися з постачальником тільки після того як зможе продати товар третім особам. Договір поставки також містив пункт, що у випадку нереалізації покупцем протягом 30 днів отриманого товару, він зобов’язаний повернути товар або ту частину, що залишилась, постачальнику протягом 7 днів з моменту виставлення постачальником письмової вимоги.

Суд встановив, що постачальник товар поставив, покупець частину товару реалізував, а частину ні. Проте покупець не повернув залишок товару постачальнику, як це передбачено договором поставки, та не розрахувався за цій залишок власним коштом.

Згідно ст. 692 ЦК України метою договору поставки є отримання постачальником оплати за товар, а в даному випадку покупець повів себе недобросовісно: він не здійснив оплату товару та не повернув товар у встановлений строк, хоча це є його обов’язком передбаченим договором поставки.

Таким чином, після того як покупець порушив договірне зобов’язання  - прострочив повернення товару, у постачальника виникає право на стягнення з покупця вартості товару, а не тільки право зобов’язати покупця повернути товар:

Подробнее...

Верховний Суд України 12 липня 2017 року (справа №  6-564цс17) дійшов до висновку про те, що відповідно до положень Декларації та Конвенції про права дитини заборонено малолітню дитину віком до 14 років розлучати з матір’ю (тільки у виняткових випадках). Тому віддаючи дитину батькові суд повинен обґрунтувати у рішенні, чому бажання дитини залишитися із батьком не суперечить правам та інтересам цієї дитини, і чому думці дитини надається перевага над іншими доказами у справі:

Подробнее...

Еще статьи...