Адвокат в Харькове

Адвокат в Харькове . Юридические услуги . Уголовные дела . Помощь при ДТП. Брачный договор. Раздел имущества. Абонентское обслуживание .Возмещение ущерба

Верховний Суд 18 грудня 2018 року (ВС/ККС у справі № 628/969/18) дійшов до висновку про те,  що  ухвали слідчих суддів про заміну запобіжного заходу можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.

Виходячи з системного аналізу ст. 309 КПК України та враховуючи положення ч. 10 ст. 182 КПК України, суд вважає, що термін «застосування запобіжного заходу» у цьому випадку охоплює не тільки його обрання, але й зміну на інший запобіжний захід.

Слідчий суддя відповідно до положень ч. 10 ст. 182 КПК України за клопотанням прокурора змінив запобіжний захід підозрюваному, застосувавши у такий спосіб до підозрюваного замість застави інший запобіжний захід - тримання під вартою. При цьому в резолютивній частині судового рішення правильно роз'яснено порядок та строки його оскарження.

Отже, апеляційний суд, відмовляючи у відкритті провадження за апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді про зміну запобіжного заходу, не врахував вимог ч. 10 ст. 182 КПК України та неправильно витлумачив положення ст. 309 КПК України, звузивши її зміст, що призвело до помилкового висновку про відсутність у захисника права на оскарження ухвали слідчого судді.

Подробнее...

Верховний Суд 12 грудня 2018 року (ВС/КЦС у справі № 442/8645/14-ц) дійшов до висновку про те,  що  розірвання шлюбу не тягне за собою зміну правового статусу майна подружжя, воно залишається їх спільною сумісною власністю і може бути передано в іпотеку лише за згодою співвласників,

Відповідно до ст. 578 ЦК України майно, що є у спільній власності, може бути передане у заставу (іпотеку) лише за згодою усіх співвласників. Положеннями ч.1 ст.203, ч.1 ст.215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 6 ст. 203 цього Кодексу, і зокрема, коли зміст правочину суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства.

У відповідності до вимог ст. 63 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. За змістом ч. 1ст. 65 СК України, дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. Частина 3 цієї норми передбачає, що для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово . Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.

Ігнорування наведених приписів законодавства свідчить про відсутність волевиявлення позивачки на укладення відповідачем договору іпотеки, за яким мало місце розпорядження спільним майном подружжя, тому з урахуванням вимог ч.3 ст.203, ч.1 ст.215 ЦК України, такий правочин є недійсним.

Отже, розірвання шлюбу не тягне за собою зміну правового статусу майна подружжя. Таке майно залишається їх спільною сумісною власністю. Тобто лише після вирішення питання про поділ майна, яке є спільною сумісною власністю, виділення конкретних часток кожному зі співвласників, таке майно набуває статусу спільної часткової власності чи особистої приватної власності.

Подробнее...

Верховний Суд 31 жовтня 2018 року (ВС/КЦС у справі № 465/1310/17) дійшов до висновку про те,  що  нотаріус не може перереєструвати іпотечну квартиру по валютному кредиту протягом дії Закону "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" (з 07.06.2014 і до вступу в силу закону, що регулює особливості погашення основної суми заборгованості, вираженої в іноземній валюті та порядок погашення курсової різниці),

Мораторий не предусматривает утраты кредитором права на обращение взыскания на предмет ипотеки (залога) в случае невыполнения должником обязательств по договору, но может быть основанием отказа нотариусом осуществить государственную регистрацию прав на недвижимое имущество на основании договоров. В данном споре ипотекодержатель во внесудебном порядке на дату рассмотрения спора приобрел право собственности на предмет ипотеки, в результате чего недвижимое имущество выбыло из собственности ипотекодателя и имущественных поручителей без их согласия как владельцев.

Подробнее...

 

Верховний Суд 17 жовтня 2018 року (ВС/КЦС у справі № 301/1894/17) дійшов до висновку про те,  що   витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).

Подробнее...

Верховний Суд 14 листопада 2018 року (ВС/КЦС у справі № 484/301/18) дійшов до висновку про те,  що  сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться,

В постанові вказано, що у ст. 21 ЗУ «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю – це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

За положеннями ст. 24 цього закону орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати. А Ч. 1 ст. 32 передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов’язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об’єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.
Водночас у пункті д) частини першої статті 141 ЗК України передбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Подробнее...

Еще статьи...