Адвокат в Харькове

Верховний Суд 20 лютого 2019 року (ВС/КЦС у справі № 1512/2-234/11) дійшов до висновку про те,  що  при наполяганні боржника на непідписанні кредитного договору чи іншого правочину суд повинен роз’яснити йому право на клопотання про призначення почеркознавчої експертизи,

ВС констатував істотні процесуальні порушення у справі – ст. 12 ЦПК України та ст. 103 ЦПК України,  а саме не роз’яснення судами попередніх інстанцій право відповідачу заявити клопотання про призначення почеркознавчої експертизи у випадку, коли відповідач заявляє про непідписання ним договору поруки – правочину, внаслідок порушення умов якого і присуджується стягнення коштів.

Так, «суд зобов'язаний забезпечити (організувати) дійсно змагальний процес, тобто створити особам, які беруть участь у справі, всі умови для реалізації ними своїх процесуальних прав і виконання покладених на них процесуальних обов'язків.».

Верховний Суд 20 березня 2019 року (ВС/ВП у справі № 821/197/18/4440/16) дійшов до висновку про те,  що  визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця. Тож оскаржити можна рішення та дії виконавців,

Оскільки в цьому випадку оцінка майна здійснена в процесі виконання виконавчого напису нотаріуса, то за вимогою частини другої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» така оцінка може бути оскаржена сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом. Відповідачем у такому випадку має бути орган державної виконавчої служби, а суб'єкт оціночної діяльності може бути залучений як третя особа.

Верховний Суд 19 лютого 2019 року (ВС/ККС у справі № 349/1487/14-к) дійшов до висновку про те,  що  Вручення судді повідомлення про підозру неуповноваженою КПК особою спричиняє недопустимість усіх доказів, одержаних стороною обвинувачення,

За змістом ст. 276 КПК процедура здійснення повідомлення про підозру охоплює складання письмового повідомлення про підозру та відповідно його вручення підозрюваному уповноваженою особою.

Отже, у тому разі, коли у скоєнні злочину підозрюється особа, щодо якої згідно з приписами ст. 480 КПК передбачене здійснення особливого порядку кримінального провадження, письмове повідомлення про підозру такій особі має бути вручене безпосередньо посадовими особами органів прокуратури, визначеними у пунктах 1-4 частини першої статті 481 КПК, і вчинення такої дії не може бути передоручене іншим посадовцям.

Водночас у цій справі письмове повідомлення про підозру судді ОСОБА_2 хоча й було складене першим заступником Генерального прокурора України, проте вручене особою, яка за посадою не є Генеральним прокурором або його заступником, чим істотно порушені вимоги процесуального закону стосовно процедури залучення особи до кримінальної відповідальності.

Верховний Суд 5 лютого 2019 року (ВС/ККС у справі № 607/11498/15-к ) дійшов до висновку про те,  що  критерієм допустимості доказів є не лише законність їх отримання, а й попереднє відкриття матеріалів іншій стороні до їх дослідження в суді,

Відкриття в умовах публічного і гласного апеляційного судового розгляду окремих матеріалів кримінального провадження, які існували на момент звернення до суду з обвинувальним актом, але не були відкриті стороні захисту, не означає їх автоматичну допустимість, бо за ч. 12 ст. 290 КПК критерієм допустимості доказів є не лише законність їх отримання, а й попереднє відкриття матеріалів іншій стороні до їх безпосереднього дослідження у суді.