Адвокат в Харькове

Адвокат в Харькове . Юридические услуги . Уголовные дела . Помощь при ДТП. Брачный договор. Раздел имущества. Абонентское обслуживание .Возмещение ущерба

Верховний Суд України 27 вересня 2017 року (справа №  6-1467цс17) дійшов до висновку про те, що з особи, яка за законом звільнена від сплати судового збору такий стягнутий бути не може.

За нормами ст. 88 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України:

Подробнее...

Верховний Суд України 21 вересня 2017 року (справа № 6-1509цс17) дійшов до висновку про те, що відповідно до частини шостої статті 70 ЦПК України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передано іншими відповідними засобами зв’язку:

Подробнее...

Верховний Суд України 16 серпня 2017 року (справа № 6-577цс17) дійшов до висновку про те, що поновлення судом процесуального строку на оскарження рішення без наведення причини та скасування цього рішення, є порушенням п. 1 ст. 6 Європейської конвенції з прав людини.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру.

У рішенні Європейського суду з прав людини в справі  «Устименко проти України» (заява № 32053/13) суд постановив, що було порушення пункту 1 статті 6 Конвенції та дійшов висновку, що національні суди, вирішивши поновити пропущений строк оскарження остаточної постанови у справі заявника без наведення відповідних причин та скасувавши в подальшому постанову суду, порушили принцип правової визначеності та право заявника на справедливий судовий розгляд за пунктом 1 статті 6 Конвенції:

Подробнее...

Вищий адміністративний суд України 21 вересня 2017 року (справа К/9991/56965/12) дійшов до висновку про те, що До переліку поняття «інформація про особу» входить інформація про належний фізичній особі транспортний засіб, яка є конфіденційною і може бути витребувана лише відповідно до закону.

При цьому ВАСУ послався на:

- ст. 32 Конституції України, яка забороняє  збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом;

- ч.ч. 1 і 2  ст. 11 Закону України «Про інформацію» від 2 жовтня 1992 року №2657-XII, згідно з якою інформація про фізичну особу (персональні дані) - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження;

- ч.ч. 1 і 2   ст. 14 Закону України «Про захист персональних даних» від 1 червня 2010 року №2297-VI, відповідно до яких  поширення персональних даних без згоди суб'єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом;

Ст. 21 Закону України «Про інформацію», якою визначено, що конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.

- нарешті, відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 20 січня 2012 року №2-рп/2012 конфіденційною є інформація про особу, а саме: про особисте та сімейне життя особи є будь-які відомості та/або дані про відносини немайнового та майнового характеру,обставини, події, стосунки тощо, пов'язані з особою та членами її сім'ї, за винятком передбаченої законами інформації, що стосується здійснення особою, яка займає посаду, пов'язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень. Збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручанням в її особисте та сімейне життя. Таке втручання допускається винятково у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

З огляду на сформульований Конституційним Судом України у наведеному вище рішенні розширений перелік поняття «інформація про особу», до нього входить інформація про належний фізичній особі транспортний засіб, як відомості про її відносини майнового чи немайнового характеру:

Подробнее...

Верховний Суд України 14 вересня 2017 року (справа №  5-162кс(15)17) дійшов до висновку про те, що відмова у відкритті провадження про перегляд рішення слідчого судді щодо арешту на майно адвокатом особи, що у кримінальному провадженні не є підозрюваною чи обвинуваченою, є порушенням права на правову допомогу.

За нормами ст. 174 КПК наявна можливість подачі клопотання до слідчого судді про скасування арешту майна підозрюваним, обвинуваченим, їх захисником, законним представником, іншим власником або володільцем майна, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна.

Водночас згідно ст. ст. 309310 КПК України такі рішення слідчих суддів про накладення арешту на майно можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.

Окрім того усталена практика Європейського суду з прав людини вказує на те, що застосовувані державою обмеження в доступі особи до національного суду не повинні звужувати чи зменшувати залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або такою мірою, що буде нівельована сама суть права. (рішення Європейського суду з прав людини «Наталія Михайленко проти України» від 30 травня 2013 року«Швидка проти України» від 30 жовтня 2014 року).

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК ухвала слідчого судді про арешт майна підлягає апеляційному оскарженню. При цьому КПК не встановлено чіткого переліку осіб – суб’єктів права на апеляційне оскарження цієї ухвали, а в пункті 10 статті 393 КПК вказано, що апеляційну скаргу мають право подати інші особи у випадках, передбачених КПК.

Тому право на апеляційне оскарження забезпечує право на звернення до суду вищої інстанції не лише підозрюваному, обвинуваченому, а категорія «інші особи» у розумінні пункту 10 статті 393 КПК охоплює й тих учасників кримінального провадження, прав, свобод чи інтересів яких стосується судове рішення.

 

Отже, надаючи власникам майна, на яке накладено арешт професійну правову допомогу, адвокатздійснює захист прав і законних інтересів власника майна, на яке накладено арешт під час досудового розслідування, у зв’язку з чим істотно обмежено його конституційне право на таку допомогу. Здійснення захисту прав і законних інтересів передбачає необхідність вчинення адвокатом-представником певних процесуальних дій у тому числі і поданя апеляційних скарг:

Подробнее...

Еще статьи...