Адвокат в Харькове

Адвокат в Харькове . Юридические услуги . Уголовные дела . Помощь при ДТП. Брачный договор. Раздел имущества. Абонентское обслуживание .Возмещение ущерба

Верховний Суд 21 березня 2018 року (ВС/ВП у справі № К/9901/12678/18) дійшов до висновку про те, що  спори у позовах до СВП щодо приватизації житлових приміщень є спорами про право та є приватно-правовими.

Спір пов'язаний з реалізацією житлових прав громадян, зокрема прав на користуванням жилим приміщенням, його приватизацію, тобто із цивільним правом.

Відповідач у таких відносинах владних управлінських функцій щодо позивачів не здійснює, а є особою, яка представляє власника майна житлового фонду. Права, за захистом яких звернулась до суду позивачка, виникають із житлових правовідносин.

Спір про захист права конкретної фізичної особи на житло є не публічним, а приватно-правовим. Держава, юридичні особи публічного права, можуть бути учасниками цивільних відносин, а розгляд такого спору між ними проводиться за правилами цивільного судочинства.

У цьому випадку той факт, що відповідач є посадовою особою РДА не змінює правову природу спірних відносин і не перетворює цей спір у публічно-правовий:

Подробнее...

Верховний Суд 14 березня 2018 року (ВС/КАС у справі № 810/5579/13-а) дійшов до висновку про те, тимчасове затримання транспортних засобів шляхом блокування або доставки його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку здійснюється лише у випадках, визначених законом - ст. 265-2 КУпАП.

Ст. 265-2 КУпАП (в редакції, яка набрала чинності 17.11.2008, тобто за один день до вчинення правовопрушення), визначено, що у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачені ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 121, ст.ст. 121-1, 126, ч.ч. 1 -4 ст. 130, ст.ст. 132-1,    206-1    цього Кодексу, працівник Державної автомобільної інспекції тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку (якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху), в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора. Про тимчасове затримання робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення.

Порядок тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках затверджений постановою Кабінету Міністрів України  від 17 грудня 2008 р. № 1102 з наступними змінами та доповненнями:

Подробнее...

Верховний Суд 18 квітня 2018 року (ВС/КАС у справі № 826/19844/16) дійшов до висновку про те, що  посилання на веб-сторінки з розміщеними відеозаписами, зокрема на ютуб, не є доказами; у справі повинні бути електронні носії відеозаписів досліджені під час судового розгляду.

Оскільки інформація з мережі Інтернет може бути змінена або видалена, вона підлягає обов'язковому дослідженню безпосередньо в ході судового розгляду з долученням її до матеріалів справи на електронних носіях.

ВС підкреслив, що хоча відеозаписи на ютубі та інших відеохостингах є загальнодоступними, це ще не означає, що такі відеозаписи є загальновідомими. Тобто інформація, яка міститься на цих записах автоматично не може вважатися загальновідомими фактами та підлягає обов’язковому дослідженню у судовому засіданні.

Специфіка дослідження звуко- і відеозаписів передбачає відтворення звукозапису і демонстрацію відеозапису у залі судового засідання з відображенням у журналі судового засідання основних технічних характеристик обладнання та носіїв інформації і зазначенням часу відтворення (демонстрації). Цього не відбулося ні в суді першої, ні в суді апеляційної інстанції.

Таким чином, посилання на відеозаписи на ютубі  є доказами, які були досліджені судами з порушенням вимог адміністративного процесу:

Подробнее...

Верховний Суд 17 квітня 2018 року (ВС/ККС у справі 359/6489/13-к) дійшов до висновку про те, що  з’явлення із зізнанням написане вже після затримання обвинуваченого у справі є недопустимим доказом для суду.

ВС прийшов до логічного висновку, що явка з повинною особи не може відбутися після її затримання, що підтверджувалося матеріалами справи. Водночас сама по собі явка з повинною  є позасудовими показаннями особи, тому взагалі не є допустимим доказом у суді, оскільки суд вважає доказовими лише ті показання, які отримані ним під час судового засідання:

Подробнее...

Верховний Суд 17 квітня 2018 року (ВС/КАС у справі № 826/8107/16) дійшов до висновку про те, що  неприйняття міською радою у визначений законом строк жодного рішення за клопотаннями особи ставить його у правову невизначеність, що є недопустимим та порушує його конституційні права .

Висновок Верховного Суду зводиться до наступного, - оскільки Київським міським головою не було винесено на пленарне засідання міської ради, зокрема, не включено до порядку денного розгляд жодного з клопотань позивача, то міським головою допущено протиправну бездіяльність та порушено вимоги частини сьомої статті 118 ЗК України, статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та статті 4 Регламенту КМР. Неприйняття КМР жодного рішення за клопотаннями позивача у строк, закріплений частиною сьомою статті 118 ЗК України, ставить його у правову невизначеність, що є недопустимим у відповідності до змісту та сутності принципів верховенства права та законності, а також порушує його конституційні права щодо розгляду його звернення органом місцевого самоврядування:

Подробнее...

Еще статьи...