Адвокат в Харькове

Адвокат в Харькове . Юридические услуги . Уголовные дела . Помощь при ДТП. Брачный договор. Раздел имущества. Абонентское обслуживание .Возмещение ущерба

Вищий адміністративний суд України 28 листопада 2017 року (справа К/800/6022/17) дійшов до висновку про те, що якщо орган архітектури та містобудування не навів законних підстав для відмови, суд має право зобов’язати цей орган видати заявнику містобудівні умови та обмеження:

Подробнее...

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ 23 листопада 2017 року (справа №  686/2333/16-ц) дійшов до висновку про те, що право користування земельною ділянкою, що виникло на підставі державного акта на право користування, без укладення відповідного договору припиняється зі смертю особи, і не входить до складу спадщини

Відповідно до ст. 191 ЦК України підприємство як єдиний майновий комплекс є нерухомістю. Права на земельну ділянку та інші об'єкти нерухомого майна, які входять до складу єдиного майнового комплексу підприємства, підлягають державній реєстрації в органах, що здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно/

- за положеннями ст. 182 ЦК України до складу спадщини входить лише те нерухоме майно, право на яке зареєстровано в органах, що здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна.

- згідно з ч. 1 ст. 92 ЗК України (у редакції чинній на час виникнення спірних відносин) право постійного користування земельною ділянкою це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановленого строку (отже, земельні ділянки, надані громадянам або юридичним особам у постійне користування, перебувають у власності держави або у власності територіальної громади до переоформлення у встановленому порядку та отримання у власність чи користування);

- відповідно до ч. 2 ст. 407 ЦК України (у редакції, що діяла на час відкриття спадщини), та ч. 2  ст. 102-1 ЗК України право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) може відчужуватися і передаватися у порядку спадкування;

- відповідно до ст. 1225 ЦK України у порядку спадкування можуть передаватися право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Таким чином право користування земельною ділянкою, що виникло в особи лише на підставі державного акта на право користування земельною ділянкою без укладення договору про право користування земельною ділянкою із власником землі, припиняється зі смертю особи, якій належало таке право і не входить до складу спадщини:

Подробнее...

Вищий господарский суд України 22 листопада 2017 року (справа № 905/640/16) дійшов до висновку про те, що держава зобов'язана реально виконувати судові рішення за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою, створеною для виконання рішень судів.

Вищий господарський суд України, задовольняючи касаційну скаргу приватного підприємства вказав, що згідно ст. 129-1 Конституції України держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За практикою Європейського суду з прав людини держава не може не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

У частині 2 цієї статті передбачено, що у разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду:

Подробнее...

Вищий господарский суд України 22 листопада 2017 (справа № 914/434/17) дійшов до висновку про те, що коли справа не потребує великого обсягу юридичної і технічної роботи, розмір компенсації витрат на правову допомогу адвоката на рівні 10 % від ціни позову є обґрунтованим та справедливим.

цінивши витрати з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на підготовку матеріалів як кваліфікований фахівець, суди дійшли висновку, що ця справа не потребувала затрат значного часу, відповідачем не заперечувалися позовні вимоги, підготовка цієї справи не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи, тому вважали справедливим призначити позивачеві 6 369,95 грн компенсації витрат на правову допомогу адвоката, що становить 10 % від ціни позову.

Виходячи з норма ч. 3 ст. 48, ч. 6 ст. 49 ГПК Українист. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Заслуговує на увагу той факт, що ВГСУ обґрунтував своє рішення статистичними матеріалами. Так, він зазначив, що «зважаючи на те, що середня заробітна плата по Україні за місяць становить 7377,00 грн (за даними Держстату України), а середня заробітна плата у сфері юриспруденції - 9583 грн (за даними сайта (work.ua)), і позивач не надав жодних доказів, які б підтверджували розумність витрат на оплату послуг адвоката у заявленому розмірі, …. суд не знаходить жодних підстав не погодитися з висновками судів попередніх інстанцій, що розмір гонорару, який позивач просив компенсувати, за обставин цієї справи, є явно завищеним».

Обґрунтовуючи своє рішення, ВГСУ також послався на рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (заява N 19336/04, п. 269), згідно з яким при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін:

Подробнее...

Верховний Суд України 22 листопада  2017 року (справа №  6-2830цс16) дійшов до висновку про те, що чоловік та дружина відповідають за борги одного з подружжя навіть за умови необізнаності щодо укладення такого правочину.

відповідно до положень ч. 4 ст.. 65 СК Українидоговір позики, який укладено одним з подружжя створює обов’язок для іншого з подружжя, оскільки кошти, отримані за вказаним договором, використані в інтересах сім’ї, а саме на купівлю та утримання жилого будинку, який є об’єктом права власності в рівних частинах за кожним з подружжя, що було встановлено рішенням суду про поділ майна подружжя, а саме будинку.

На думку Верховного Суду України визначальним при визначенні солідарного зобов'язання є саме використанння коштів в інтересах сім'ї, а не надання згоди чоловіка або дружини на укладання такого договору:

Подробнее...

Еще статьи...