Адвокат в Харькове

Адвокат в Харькове . Юридические услуги . Уголовные дела . Помощь при ДТП. Брачный договор. Раздел имущества. Абонентское обслуживание .Возмещение ущерба

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ 5 квітня 2017 року (справа №  133/649/16-ц) дійшов до висновку про те, що при відсутності відомостей у позивача про автора недостовірної інформації на веб-сайті щодо нього відповідачем у справах про захист, честі та ділової репутації є власник цього сайту.

У таких справах відповідачами є автор оголошення (інформаційного матеріалу, який поширюється) та власник веб-сайта, яких позивач повинен установити згідно ст. 32 ЦПК України та вказати в позові згідно ст. 119 ЦПК України. Якщо позивач не має можливості встановити автора та його місце проживання/місцезнаходження, веб-сайт такої інформації не надає, то тоді відповідачем є власник веб-сайту оскільки саме він і створив технологічну можливість поширення недостовірної інформації.

Таким чином, в інтернеті діє правило, що якщо автор недостовірної інформації невідомий і відомості про нього не надані веб-сайтом, то відповідальність несе сам власник веб-сайту:

Подробнее...

Верховний Суд України 15 травня 2017 року (справа №  6-2931цс16) дійшов до висновку про те, що право користування житлом може бути припинено судом на підставі ст. 406 ЦК України – «припинення сервітуту», при цьому користувач виселяється.

За положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

У справі, яка переглядається, суди встановили, що позивачка є власником спірного житлового будинку, у якому не проживає, оскільки зареєстрована та постійно проживає в іншому будинку; її син перебував у шлюбі з відповідачкою, у зв’язку із чим остання була вселена до належного позивачці спірного житлового будинку, яка як власник цього майна надала право відповідачці користуватись ним.

Відповідачка спільно з власником спірного житлового будинку не проживала, спільним побутом не була пов’язана; після розірвання шлюбу з сином позивачки вибула із зазначеного житлового будинку, має інше житло, у якому проживає.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що право відповідачки на користування чужим майном (спірним житловим будинком) підлягає припиненню на вимогу власника цього майна відповідно до положень частини другої статті 406 ЦК України.

З огляду на сутність установлених правовідносин висновок суду першої інстанції про те, що на ці правовідносини не поширюються норми статей 64, 156 ЖК УРСР, статті 405 ЦК України, є обґрунтованим:

Подробнее...

Верховний Суд України 14 березня 2017 року (справа №  21-1513а16) дійшов до висновку про те, що документи, які підтверджують господарські операції, повинні розкривати їх суть, справжність, економічну вигоду та ділову мету. Без цього їх неможливо вважати реальними.

Так, реальні зміни майнового стану платника податків є визначальною ознакою господарської операції, яка дозволяє віднести грошову суму такої операцію на витрати та зменшити оподатковуваний дохід платника податків. Проте, судам для підтвердження господарської операції необхідно досліджувати докази – документи, які б не лише формально описували зовнішню форму, а і розкривали внутрішню суть такої операції, її справжність та економічну вигоду, ділову мету.  Якщо таких документів немає у матеріалах справи, і вони не були надані платником податків під час перевірки, то тоді неможливо підтвердити реальність та товарність спірної господарської операції. (ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні):

Подробнее...

Верховний Суд України 18 травня 2017 року (справа №  5-79кс(15)17) дійшов до висновку про те, що при відмові потерпілого від своєї заяви незважаючи на обтяжуючи обставини при скоєнні злочину провадження у формі приватного обвинувачення підлягає закриттю.

ВСУ вказав, що суди неправильно застосували ст. 67 КК України - "обставини, які обтяжують покарання" та ст. 477 КПК України. - "поняття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення."

Зокрема «зміст правової позиції Суду із приводу правильного застосування норми права, передбаченої статтею 477 КПК, полягає в тому, що для визнання кримінального провадження таким, що здійснюється у формі приватного обвинувачення, застереження у статті 477 КПК щодо обтяжуючих обставин стосується викладених у диспозиції статті Особливої частини КК кваліфікуючих ознак конкретного правопорушення і не поширюється на передбачені частиною першою статті 67 КК обставини, які обтяжують покарання.»:

Подробнее...

Верховний Суд України 15  травня  2017 року (справа №  6-841цс16) дійшов до висновку про те, що при встановленні порядку користування з/д, яка перебуває у спільній частковій власності, суд на підставі будівельно-технічної експертизи забезпечує кожному із співвласників вільне користування належним йому майном.

Право користування земельною ділянкою визначається відповідно до часток кожного з власників нерухомого майна, яке знаходиться на цій земельній ділянці, якщо інше не було встановлено домовленістю між ними. Однак у будь якому випадку наявне в однієї особи право не може порушувати права іншої особи (частина п’ята статті 319 ЦК України).

 

Отже, при вирішенні спору, визначаючи варіанти користування земельною ділянкою, суд повинен виходити з розміру часток кожного зі співвласників на нерухоме майно, наявності порядку користування земельною ділянкою,  погодженого власниками або визначеного на підставі відповідного договору, оформленого у встановленому законом порядку. Якщо суд установить, що співвласники визначили порядок користування й розпорядження земельною ділянкою, для зміни якого підстав немає, він ухвалює рішення про встановлення саме такого порядку. Якщо ж погодженого або встановленого порядку користування земельною ділянкою немає, то суд установлює порядок користування земельною ділянкою з дотриманням часток кожного співвласника у нерухомому майні та забезпеченням вільного користування кожним зі співвласників належним йому майном:

Подробнее...

Еще статьи...