Адвокат в Харькове

Адвокат в Харькове . Юридические услуги . Уголовные дела . Помощь при ДТП. Брачный договор. Раздел имущества. Абонентское обслуживание .Возмещение ущерба

Верховний Суд 9 липня 2018 року (ВС/КЦС у справі № 369/2762/16-ц) дійшов до висновку про те,  що  ненадання єнергопостачальником доказів втручання споживача у роботу приладу обліку виключає покладення на останнього відповідальності за споживання не облікованої електричної енергії.

відповідно до пункту 5.5.5. нещодавно (14.03.2018)  затверджених постановою НКРЕКП № 312 Правила роздрібного ринку електричної енергії споживач електричної енергії зобов’язаний: забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об’єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування (п.п. 8); невідкладно повідомляти оператора системи та постачальника послуг комерційного обліку про недоліки в роботі засобу вимірювання (п.п. 9).

А згідно з пунктом 8.2.4. у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором.

Разом з цим в п. 1.1.2. Правил згадується експертиза засобу комерційного обліку, яка являє собою комплекс заходів, що здійснюються з метою отримання даних щодо цілісності пломб, якими опломбовується засіб комерційного обліку, їх відповідності пломбам заінтересованих організацій, відповідності засобу комерційного обліку метрологічним характеристикам та умовам експлуатації.

Пунктом 8.3.11. Правил встановлено: «якщо під час розгляду звернення (скарги/претензії) необхідно здійснити технічну перевірку або провести експертизу засобу комерційного обліку, строк розгляду звернення/скарги/претензії призупиняється на час проведення технічної перевірки або експертизи, про що повідомляється споживач, який подав звернення (скаргу/претензію)»:

Подробнее...

Верховний Суд 4 квітня 2018 року (ВС/КЦС у справі № 212/2362/16-ц) дійшов до висновку про те,  що  з урахуванням справедливості та розумності до суб'єктів, яким компенсується моральна шкода внаслідок смерті потерпілого, потрібно віднести зачатих дітей, але народжених після смерті потерпілого.

Тлумачення ч. 2 ст. 1168 ЦК України свідчить, що до суб'єктів, яким компенсується моральна шкода внаслідок смерті, відносяться діти потерпілого. В цій нормі закону не деталізується, що до них належать зачаті, але не народжені діти потерпілого. Проте, з урахуванням справедливості та розумності (ст. 3 ЦК України), до суб'єктів, яким компенсується моральна шкода внаслідок смерті потерпілого, потрібно віднести зачатих дітей, але народжених після смерті потерпілого. Протилежний висновок ставив би в нерівне положення зачатих дітей, але народжених після смерті потерпілого, стосовно дітей, народжених на час смерті потерпілого, і суперечив принципу верховенства права (ст. 8 Конституції України):

Подробнее...

У наведеній справі№ 629/4628/16-ц Великою Палатою Верховного Суду 23 травня 2018 року було надано Висновки про правильне застосування норм права: Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно (частина перша статті 1212 ЦК України). До моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Подробнее...

У наведеній справі Верховним судом було встановлено, що суди попередніх інстанцій, з'ясувавши, що: Договір відступлення права вимоги в частині відступлення права вимоги боргу за Договором поставки укладено всупереч вимогам статей 512514 ЦК України, оскільки він  суперечить умовам пункту 9.8 Договору поставки щодо заборони передавати свої зобов'язання за Договором поставки третім особам без письмової згоди іншої сторони; зобов'язання за Договором поставки включають в себе не тільки обов'язки сторін, але й права, тому й передача права вимоги, що виникає на підставі такого договору, має відбуватися відповідно до умов договору та закону.

Подробнее...

Верховний Суд 17 жовтня 2018 року (ВС/ВП у справі № 402/428/16-ц) дійшов до висновку про те,  що  під забороною розлучення дитини зі своєю матір'ю в контексті Декларації прав дитини розуміється не їх спільне проживання, а право на спілкування, турботу та забезпечення прав та інтересів дитини.

Законодавство України не містить норм, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною. У статті 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.

Під забороною розлучення дитини зі своєю матір'ю в контексті Декларації прав дитини слід розуміти не обов'язковість спільного проживання матері та дитини, а право на їх спілкування, турботу з боку матері та забезпечення з боку обох батьків, у тому числі й матері, прав та інтересів дитини, передбачених цією Декларацією та Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року.

Першочергова увага має приділятия якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (стаття 3 Конвенції про права дитини), і такий підхід цілком узгоджуються з нормами Конституції України та законів України, тому саме її норми зобов'язані враховувати усі суди України, розглядаючи справи, які стосуються прав дітей:

Подробнее...

Еще статьи...