ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 грудня 2023 р. Справа № 520/8194/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: П`янової Я.В.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Бартош Н.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2023, головуючий суддя І інстанції: Єгупенко В.В., м. Харків, повний текст складено 09.08.23 по справі № 520/8194/23
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі за текстом також — позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі та текстом також відповідач, ГУ ДПС у Харківській області), в якому просила:
— визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 09.03.2023 за № 00043460708 про застосування до ОСОБА_1 штрафних санкцій у розмірі 50898,50 грн.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2023 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення від 09.03.2023 № 00043460708 Головного управління ДПС у Харківській області про застосування до ОСОБА_1 штрафних санкцій у розмірі 50898,50 грн.
Стягнуто з Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1073 грн 60 коп.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, з висновками, які не відповідають обставинам справи.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач наводить обставини справи та нормативно-правове обґрунтування підстав прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, зазначає про їх неврахування судом першої інстанції під час ухвалення рішення.
За результатами апеляційного розгляду відповідач просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права. Просить урахувати, що постановою Московського районного суду м. Харкова від 19.04.2023 у справі про адміністративне правопорушення № 643/2421/23 провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрито у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП. Уважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а тому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції — без змін.
Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець 13.01.2017, перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Харківській області, що підтверджується Випискою з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 16.01.2017.
На підставі Наказу Головного управління ДПС у Харківській області № 337-п від 30.01.2023, направлень від 31.01.2023 за № 815, № 817 фахівцями відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС за адресою здійснення діяльності: АДРЕСА_1 , проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1
08.02.2023 Головним управлінням ДПС у Харківській області складено Акт фактичної перевірки від 08.02.2023 (а.с. 60-62).
Згідно з п. 2.2.20, п. 3 Акту фактичної перевірки від 08.02.2023 встановлено: 1) проходження розрахункової операції через РРО без використання режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно УКЗД для підакцизних товарів, а саме згідно з інформаційних баз даних ГУ ДПС здійснено продаж горілки Хортиця 100 гр, 3 шт. на загальну вартість 72 грн, чек від 24.10.2020 без зазначення коду товарної під категорії згідно з УКЗД: 2) проведення розрахункових операцій через РРО без створення відповідних розрахункових документів, а саме: в фіскальних касових чеках відсутній обов`язковий реквізит штрих код для акцизних товарів, на загальну суму 50878,50 грн (згідно з даним ДПС України), в т.ч. чек № 30017 від 01.02.2023.
За висновками, викладеними в акті перевірки, встановлені порушення п. 1, 2, 11 cт. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995, розділу 11 Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України від 21.01.2016 за № 13.
Копію акта позивачем отримано поштою 11.02.2023 та до Головного управління ДПС у Харківській області 20.02.2023 надано заперечення на акт проведення фактичної перевірки, які отримані відповідачем 23.02.2023.
На підставі акта фактичної перевірки від 08.02.2023 Головним управлінням ДПС у Харківській області винесено податкове повідомлення-рішення № 00043460708 від 09.03.2023 про застосування штрафних санкцій у розмірі 50898,50 грн з розрахунком штрафних (фінансових) санкцій від 09.03.2023.
Згідно з розрахунком штрафних (фінансових) санкцій від 09.03.2023 перевіркою встановлене порушення: п. 1, 2, 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995; стаття нормативно — правового акту, яким установлена відповідальність: п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995; розрахунок штрафної санкції 50898,5 х 100 % = 50898,50 грн.
Не погоджуючись із прийнятим відповідачем податковим повідомленням рішенням, позивач звернулася до суду з адміністративним позовом у цій справі.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій та рішення з урахуванням вимог, установлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 09.03.2023 за № 00043460708 про застосування до ОСОБА_1 штрафних санкцій у розмірі 50898,50 грн є протиправним та підлягає скасуванню.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Згідно з підпунктом 19-1.1.16 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального.
Відповідно до підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.
Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (далі — ПК України) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки — цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (підпункт 75.1.3 пункт 75.1статті 75 ПК України).
Порядок проведення фактичної перевірки врегульовано статтею 80 ПК України, пунктом 80.1 якої передбачено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з підстав, наведених у п. 80.2 ст. 80 ПК України.
Як зазначено у пункті 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України встановлено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Доводів щодо порушення відповідачем процедури проведення перевірки у позовній заяві не наведено.
За змістом позовної заяви позивач не погоджується з висновками контролюючого органу про порушення п. 1, 2, 11 cт. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995, розділу 11 Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України від 21.01.2016 за № 13.
Колегія суддів зазначає, що Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 за № 265/95-ВР визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Відповідно до частин 1, 11, 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР (в редакції Закону від 01.08.2020) суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані:
— проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється;
— проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості;
— вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не підлягають виключенню з Державного реєстру моделі реєстраторів розрахункових операцій, що раніше пройшли первинну реєстрацію та використовуються суб`єктом господарювання, до закінчення строку їх служби (строку, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність таких реєстраторів, у тому числі комплектувальних виробів та їх складових частин, збереження інформації у фіскальній пам`яті, за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів). Строк між первинною реєстрацією реєстраторів розрахункових операцій та датою їх виключення з Державного реєстру не може становити менше семи років. У разі зміни законодавчих вимог до використання реєстратора розрахункових операцій виробник (постачальник) зобов`язаний, за наявності технічних можливостей, здійснити доопрацювання реєстратора розрахункових операцій.
Згідно з п. 2 Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України від 08.06.2021 за № 329, до 01 жовтня 2021 року реєстратори розрахункових операцій, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, за наявності технічних можливостей мають бути доопрацьовані їх виробниками (постачальниками) відповідно до статті 12 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» з метою забезпечення можливості виконання всіх вимог до форми і змісту розрахункових документів, відповідно до цього наказу.
Згідно з Листом «Щодо зміни до форми та змісту розрахункових документів» Державної податкової служби України від 05 серпня 2021 року з 1 серпня 2021 року вступають у дію нові вимоги до форми та змісту розрахункових документів, які формують реєстратори розрахункових операцій/програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. У той же час для недопущення зловживань та спекуляцій на цій темі ДПС уточнює, що зміни до форми та змісту розрахункових документів (чеків РРО/ПРРО) з 01.08.2021 стосуються обов`язкової наявності в них QR-коду (за наявності); наголошує, що QR-код є обов`язковим для ПРРО та РРО, що внесені до Державного реєстру після 01.08.2020, та для РРО, які можуть бути доопрацьовані їх виробниками. Наведену інформацію підтверджено в коментарях до форми і змісту розрахункових документів, згідно з редакцією Наказу Мінфіну № 306 від 18.06.2020, яким внесені зміни до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів.
Згідно з пунктом 5 Наказу Міністерства фінансів України від 21.01.2016 за № 13, яким затверджено Положення № 13, вимоги до форми і змісту фіскальних касових чеків у частині відображення інших податків, крім податку на додану вартість, не поширюються на розрахункові документи, що друкуються реєстраторами розрахункових операцій, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру електронних контрольно-касових апаратів та комп`ютерних систем, до дня набрання чинності цим наказом.
Наказ Міністерства фінансів України від 21.01.2016 за № 13 набрав чинності 11.03.2016.
До дня набрання чинності Наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016, № 13 Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій був чинним в редакції відповідно до Наказу Державної фіскальної служби України від 29.10.2015 за № 829, до якого включено реєстратор Datecs МР-01.
Отже, оскільки розрахункові документи, щодо яких встановлено відповідне порушення, роздруковані РРО, версія внутрішнього програмного забезпечення якого включена до Державного реєстру електронних контрольно-касових апаратів та комп`ютерних систем, до дня набрання чинності Наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 за № 13 (яким затверджено Положення № 13), то до таких розрахункових документів не застосовуються вимоги до їх форми й змісту в частині відображення акцизного податку.
Як убачається з матеріалів справи, перевіркою встановлено порушення — проведення позивачем розрахункових операцій через РРО без створення відповідних розрахункових документів, а саме: в фіскальних касових чеках відсутній обов`язковий реквізит штрих код для акцизних товарів, на загальну суму 50878,50 грн.
Проте матеріалами справи підтверджено, що наявний у позивача реєстратор розрахункових операцій Datecs МР-01 за №3000294636 пройшов первинну реєстрацію 27.01.2017, що підтверджується Реєстраційним посвідченням № 3000294636 від 27.01.2017, Реєстраційним посвідченням № 3000294636 від 18.04.2018, Актом введення в експлуатацію реєстратора розрахункових операцій від 26.01.2017, Додатком до ліцензії електронно — касовий апарат № 20340308202201956, ліцензії від 17.11.2022, Довідкою про резервування фіскального номера реєстратора розрахункових операцій від 26.01.2017.
Згідно з паспортом реєстратор розрахункових операцій Datecs МР-01 за № 3000294636 виготовлений та прийнятий відповідно до обов`язкових вимог державних (національних) стандартів, чинної технічної документації та визначений придатним до експлуатації з 15.08.2016.
Отже позивачем використовувався реєстратор розрахункових операцій, який пройшов первинну реєстрацію 27.01.2017, та оскільки строк між первинною реєстрацією реєстраторів розрахункових операцій та датою їх виключення з Державного реєстру не може становити менше семи років, позивач мала право використовувати реєстратор до 27.01.2024, а якщо такий строк обчислювати з дати виготовлення — 15.08.2016 до 15.08.2023.
Згідно з Інформаційним листом № 1 від 01.08.2021 Центру сервісного обслуговування РРО та торгівельного обладнання, Фізична-особа підприємець « ОСОБА_2 », згідно з листом № 02/75 від 07.07.2021 від ТОВ «Система Трейд» (виробника касових апаратів Datecs МР-01, Neon-w) доопрацювання реєстраторів розрахункових операцій такого типу згідно з новими вимогами Наказів № 306, № 329 є неможливим у зв`язку з технічними можливостями даних РРО, що підтверджується, також Договором на гарантійне, післягарантійне обслуговування та ремонт реєстратора розрахункових операцій № 124 від 26.01.2017.
З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що вимоги до форми і змісту фіскальних касових чеків у частині відображення акцизного податку не поширюються на розрахункові документи, що друкуються реєстраторами розрахункових операцій Datecs МР — 01, які не можуть бути доопрацьованими їх виробниками, а отже висновки акта фактичної перевірки про порушення позивачем порядку розрахункових операцій через РРО без створення відповідних розрахункових документів, а саме щодо відсутності в фіскальних касових чеках обов`язкового реквізиту — штрих коду для акцизних товарів, є необґрунтованими.
Крім того, до Акта фактичної перевірки від 08.02.2023 не долучено відповідного розрахункового документу, який би підтверджував позицію контролюючого органу про відсутність на таких розрахункових документах одного з обов`язкових реквізитів — коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.
Колегія суддів ураховує, що Верховним Судом у постанові від 16.09.2014 у справі № К/9991/58337/11 сформовано правову позицію, що стосується надання правової оцінки обставинам, пов`язаним з недоліками щодо реквізитів розрахункових документів, яка є сталою і застосовується судами у подібних спорах відповідно до приписів ч. 5 ст. 242 КАС України.
За висновками Верховного Суду у справі № К/9991/58337/11 законодавець не прирівнює недолік реквізиту розрахункового документу до відсутності роздрукованого документу як такого.
Як зазначено Верховним Судом: «…якщо некоректне зазначення реквізитів у розрахунковому документі не вплинуло на ідентифікацію особи, яка здійснювала розрахунки та на зміст розрахункових операцій, відсутні правові підстави для застосування до такого платника податків, який його оформив, штрафних санкцій на підставі податкового повідомлення-рішення».
Окрім того колегія суддів також ураховує, що постановою Московського районного суду м. Харкова від 19.04.2023 у справі про адміністративне правопорушення № 643/2421/23, яка набрала законної сили 01.05.2023, провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрито у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.
На підставі досліджених в судовому засіданні долучених до протоколу матеріалів Московським районним судом м. Харкова встановлено, що факт порушення ОСОБА_1 п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не знайшов свого підтвердження, оскільки розрахункові операції на повну суму покупки проводилися через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій та особам видавалися розрахункові документи.
З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відповідач відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України не довів правомірності висновків акта фактичної перевірки про порушення позивачем норм податкового законодавства та, як наслідок, наявності правових підстав прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Отже колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення від 09.03.2023 за № 00043460708 є протиправним та підлягає скасуванню.
Доводи апеляційної скарги із зазначених вище підстав не спростовують висновків суду першої інстанції і свідчать про незгоду відповідача із правовою оцінкою обставин справи, встановлених у процесі її розгляду.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення — без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду — без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат.
Керуючись ст. 139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України — залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2023 по справі № 520/8194/23 — залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Я.В. П`янова Судді О.В. Присяжнюк Н.С. Бартош