Справа №621/115/22

Рішення

іменем України

16 лютого 2022 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді — Шахової В.В.,

секретаря судового засідання — Девятерикової А.Р.,

розглянувши цивільнгу справу за правилами спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу м. Київ Клітченко Оксана Анатоліївна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Зміївського районного суду Харківської області з позовом до АТ «Перший Український Міжнародний Банк», третя особа приватний виконавець виконавчого округу м. Київ Клітченко О.А., в якому просить суд: 1) визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Київського МНО Хара Н.С. № 19530 від 04.06.2020 про стягнення з неї на користь АТ «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованості у розмірі 8975 грн 41 коп., таким що не підлягає виконанню; 2) стягнути з АТ «Перший Український Міжнародний Банк» на її користь витрати на правничу допомогу в розмірі 1500 грн та судові витрати по сплаті судового збору, посилаючись на те, що нотаріус при вчиненні напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню на користь АТ «Перший Український Міжнародний Банк».

17 січня 2022 року заяву про забезпеченя позову задоволено.

18 січня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

10.02.2022 року представник відповідача надав заяву про визнання позовних вимог.

Позивач та її представник в судове засідання не з`явились, надали заяву з проханням проводити розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином про час, дату та місце розгляду справи, надав заяву про визнання позовних вимог.

Третя особа в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причину неявки суду не повідомив, письмових пояснень не надав.

Відповідно доч.2ст.247ЦПК України,у разінеявки всудове засіданнявсіх учасниківсправи чив разіякщо відповіднодо положеньцього Кодексурозгляд справиздійснюється судомза відсутностіучасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши та проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 31.12.2013 між АТ «Банк Ренесанс Капітал» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, згідно якого сума кредиту складає 2699 грн. для придбання телевізора. АТ «ПУМБ» є правонаступником АТ»Банк Ренесанс Капітал».

04.06.2020 року приватним нотаріусом Київського міськогонотаріального округу Хара Н.С. було вчинено виконавчий напис №19530 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 заборгованості у сумі 8975,41 грн.

Зі змісту виконавчого напису вбачається, що при його вчиненні приватний нотаріус керувався статтею 87 Закону України «Про нотаріат» та пунктом 2 Переліку документів за якими стягнення заборгованості проводиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року.

Частиною 1 ст. 1 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що нотаріат в Україні — це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Частиною 2 ст. 1 Закону України «Про нотаріат» передбачено: вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).

Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 1.1, 1.2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, визначено наступне: для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів; перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Перелік документів, на підставі яких може бути видано виконавчий напис нотаріуса передбачений положеннями постанови Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 внесено зміни до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172. Зокрема, доповнено переліком після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.».

На зазначений пункт посилався нотаріус у виконавчому написі.

Проте, при вчинені виконавчого напису не враховано, що пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року на час їх застосування, а саме 16.11.2020, був визнаний судом незаконним та не чинними, а саме Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року по справі № 826/20084/14, яка набрала законної сили.

Як вбачається з мотивувальної частини постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року: «…оскаржувані зміни порушують рівність кредитора та позичальника перед законом, визнаючи суб`єктивну і необґрунтовану належним (передбаченим законом) чином позицію заінтересованої особи (сторони кредитора) як істину на шкоду законним інтересам і сторони правочину (сторони позичальника). Оскільки оскаржувані положення Змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, можуть бути застосовані до необмеженого кола фізичних осіб у зв`язку з укладенням ними кредитних договорів та існуванням у них простроченої заборгованості, суд з метою недопущення порушень прав та законних інтересів осіб, що є позичальниками, вважає за необхідне визнати нечинною постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, з моменту її прийняття.

Резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21 березня 2017 року № 23.

В подальшому, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року залишено без змін.

Велика Палата Верховного Суду Постановою від 20 червня 2018 року відмовила в задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, не знайшовши підстав для такого перегляду.

Частиною 2 статті 265 КАС України, якою врегульовано наслідки визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним, встановлено, що нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 у редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису приватним нотаріусом, стосувався лише нотаріально посвідчених договорів і не міг застосовуватись до кредитних договорів, оскільки пункт 2 Переліку з 22 лютого 2017 року визнаний нечинним відповідно до постанови Київського апеляційного адміністративного суду.

Тобто, оспорюваний виконавчий напис було вчинено нотаріусом 23.07.2020 — в період часу, коли законодавством не було передбачено можливості вчинення виконавчого напису на підставі кредитного договору, який нотаріально не посвідчений.

В матеріалах справи наявний договір про надання кредиту від 11.09.2014, з якого вбачається, що він нотаріально не посвідчений.

Отже, враховуючи, що на момент вчинення оскаржуваного виконавчого напису приватний нотаріус керувався нечинними положеннями нормативно-правового акту, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Ухвалою суду від 17.01.2022 було задоволено заяву позивача про забезпечення позову та зупинено стягнення у виконавчому провадженні № 62379041, що здійснює приватний виконавець виконавчого округу м. Київ Клітченко Оксана Анатоліївна, за виконавчим написом № 1953, вчинений 04.06.2020, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованості в розмірі 8975 грн 41 коп.

Згідно ч.7 ст. 158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову, заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Відповідно до положень статті 141142 Цивільного процесуального кодексу України, з урахуванням визнання відповідачем позову, ОСОБА_1 належить повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Щодо клопотання позивача про стягнення з АТ «ПУМБ»» на користь позивача понесених судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Представник позивача адвокат Лебедінська І.С. надала такі документи: Договір про надання правової допомоги, додаткова угода від 11.01.2022 року, квитанція до прибуткового касового ордера №2 у сумі 1500 грн, розрахунок суми витрат, акт приймання-передачі, ордер, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністі.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач не клопотав перед судом про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

Таким чином, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтвердженні понесені витрати на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 21976-8189,137141,158258259263-265268273352 ЦПК України, суд —

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу м. Київ Клітченко Оксана Анатоліївна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Київського МНО Хара Н.С. № 19530 від 04.06.2020 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованості у розмірі 8975 грн 41 коп., таким що не підлягає виконанню.

Зобов`язати Головне управління Державної Казначейської служби України в Харківській області (61166, м. Харків, вул. Бакуліна, 18) повернути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ) з державного бюджету суму судового збору у розмірі 496 (чотириста дев`яносто шість) грн 20 коп., яка була сплачена позивачем за квитанцією №0.0.2411360416.1 від 11.01.2022 за подання позову до суду та суму судового збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 248 грн (двісті сорок вісім) 10 коп., яка була сплачена позивачем за квитанцією №0.0.2411369760.1 від 11.01.2022 року.

Стягнути з Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 496 (чотириста дев`яносто шість) грн 20 коп., та суму судового збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 248 грн (двісті сорок вісім) 10 коп.

Стягнути з Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» на користь ОСОБА_1 , витрати на правничу допомогу у розмірі 1 500 (одна тисяча) грн. 00 коп.

Заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 17 січня 2022 року, а саме: зупинення стягнення у виконавчому провадженні № 62379041, що здійснює приватний виконавець виконавчого округу м. Київ Клітченко Оксана Анатоліївна, за виконавчим написом № 1953, вчинений 04.06.2020, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованості в розмірі 8975 грн 41 коп. — продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Рішення може бути оскаржено повністю або частково в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення або в порядку ч.2 ст. 354 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Повний текст судового рішення складено 16.02.2022 року.

Позивач — ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 )

Відповідач — Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» (ЄДРПОУ 14282829, адреса: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4)

Третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу м. Київ Клітченко Оксана Анатоліївна (адреса: 02002, м. Київ, вул. Окіпної Раїси, 4 А, оф. 37)