РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2022
м.Харків
Справа №639/1585/22
провадження 2/639/1286/22
Жовтневий районний суд м.Харкова
у складі: головуючого — судді Єрмоленко В.Б.
за участю секретаря-Семенюк А.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю « Вердикт-Капітал», треті особи: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Богатиренко Артур Ігорович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, —
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Вердикт Капітал», треті особи: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Богатиренко А.І. про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису №3408 від 06.05.2021 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості у розмірі 21646,67 грн., судових витрат та витрат на правову допомогу в сумі 8000 грн. Позивач просить також стягнути з відповідача безпідставно одержані стягувачем за виконавчим документом 18767,61 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що при вчиненні виконавчого напису нотаріусом порушені вимогиЗакону України «Про нотаріат»,Порядку вчиненнянотаріальних дійнотаріусами Українивід 22.02.2012№ 296/5та постановиКабінету МіністрівУкраїни «Прозатвердження перелікудокументів,за якимистягнення заборгованостіпровадиться вбезспірному порядкуна підставівиконавчих написівнотаріусів »від 29.06.1999№ 1172,не підтвердженабезспірність заборгованості,не направленовимоги про усунення порушень від відповідача, не надано оригіналу кредитного договору для вчинення виконавчого напису,який мав бути нотаріально посвідчений, а паспорт споживчого кредитування не належить до письмової форми договору споживчого кредитування та не означає укладення договору, пропущено строк позовної давності.
В судове засідання позивачем та його представником подана заява про можливість розгляду справи за їх відсутністю.
Відповідач представник ТОВ «Вердикт Капітал», заперечуючи проти позову, подав відзив напозовну заяву,вякому цитує вимогист.ст.87,88,89Закону України«Про нотаріат»,положення Порядкувчинення нотаріальнихдій нотаріусамиУкраїни.Посуті позову заперечень щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, відзив не містить ( а.с.120-125) .
Представником відповідача також заявлено клопотання про зменшення витрат на правову допомогу та він просить суд відмовити у стягненні цих витрат, оскільки не подано належних та допустимих документів, які підтверджують оплату юридичних послуг ( а.с. 129-131).
Треті особи- приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Богатиренко А.І. в судове засідання не з`явились, письмових пояснень щодо предмета спору або відзиву не подали.
Ухвалою Жовтневого районного суду м.Харкова від 04липня 2022року , за клопотанням позивача, витребуваноу приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. копію виконавчого напису №3408 від 06.05.2021 та документи, на підставі яких його вчинено. Витребуваноу приватного виконавця Виконавчого округу Харківської області Богатиренка А.І. копію виконавчого напису №3408 від 06.05.2021 і документи, що були направлені до виконавчого напису ( а.с. 97-98).
Заява ОСОБА_1 прозабезпечення позовузадоволена ухвалоюсуду від04.07.2022, зупиненостягнення увиконавчому провадженні№65809480, відкритому 15 червня 2021 року приватним виконавцем Виконавчого округу Харківської області Богатиренком А.І. на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. №3408 від 06 травня 2021 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості в розмірі 21646,67 грн.( а.с. 94-95).
Суд, перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, приходить до наступного.
Судом встановлено, що 06.05.2021 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №3408 про стягнення з ОСОБА_1 -боржником за кредитним договором №630776142НРLS від 10 листопада 2017 р., укладеним з Акціонерним товариством «Альфа-Банк», правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 2 від 21.12.2020 є ТОВ «Фінансова компанія «Флексіє», правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 21-12/20 від 21.12.2020 є ТОВ «Вердикт Капітал»,заборгованість в сумі 20996,67 грн., в тому числі: простроченої заборгованості за сумою кредиту-14635,57 грн., строкової заборгованості по комісії-1767,83 грн., строкової заборгованості за штрафами і пенями-4593,27 грн., а також за вчинення виконавчого напису нотаріусом-650 грн., а всього 21646,67 грн.
Стягнення заборгованості проводиться за період з 21.12.2020 по 22.04.2021 ( а.с. 53) .
Інформації про перелік документів, поданих нотаріусу відповідачем, як кредитором, для отримання виконавчого напису, суду не надано.
Приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Богатиренко А.І. , на підставі заяви ТОВ « Вердикт Капітал» винесено постанови про відкриття виконавчого провадження №65809480 від 15.06.2021, про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 ( а.с. 23-29,55-64).
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Вчинюючи виконавчі написи, нотаріус відповідно до закону встановлює та офіційно визнає факт наявності певної безспірної заборгованості та викладає такий свій висновок у відповідному нотаріальному акті — документі (виконавчому написі), що одночасно є підставою для примусового виконання (пункт 3 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження»).
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 цього Закону). Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі — Порядок вчинення нотаріальних дій).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису — це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису — надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками — наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на і підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі Перелік).
Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, — шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень — письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною — стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат»для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 глави 16 розділу ІІ цього Порядку).
Згідно з підпунктом 1.1 пункту 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
Підпунктом 1.2 пункту 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій вчинення нотаріальних дій перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Пунктом 1 Переліку передбачено, що для одержання виконавчого напису нотаріуса за нотаріально посвідченими договорами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього Переліку), подаються: оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.
Підпунктом 3.1 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, зокрема якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. На момент звернення заінтересованих осіб до нотаріуса з метою ініціювання вчинення нотаріальної дії відсутність спору про право цивільне є обов`язковою умовою, а наявність спору у свою чергу унеможливлює вчинення нотаріальної дії і є перешкодою, яка утворює підстави для відкладення і зупинення нотаріального провадження (стаття 42 Закону України «Про нотаріат»).
Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Така правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19), від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 (провадження № 14-278 гс18) та від 15 січня 2020 року у справі №305/2082/14-ц (провадження № 14-557 цс 19).
Отже, саме на кредитора покладається обов`язок щодо подання для вчинення нотаріусом виконавчого напису оригіналу нотаріально посвідченого договору (договорів) і документів, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.
Інформації про укладення ОСОБА_1 і Акціонерним товариством «Альфа-Банк» кредитного договору №630776142НРLS від 10 листопада 2017 р., його умови, строку кредитування, а також достовірних даних про посвідчення договору нотаріально, матеріали справи не містять.
Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Порушення нотаріусомпорядку вчиненнявиконавчого написує самостійноюі достатньоюпідставою длявизнання виконавчогонапису таким,що непідлягає виконанню (п. 95).
Неможливість вчинення виконавчого напису на кредитному договорі без його нотаріального посвідчення відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі №910/10374/17.
Доводи позивача про те, що ним підписано 10.11.2017 паспорт споживчого кредиту на суму 8000 грн. з терміном кредитування 12 місяців, який не належить до письмової форми договору споживчого кредитування ( правова позиція Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду Верховного суду у справі № 393/126/20 від 23.05.2022) та було пропущено строки позовної давності-3 роки, оскільки термін кредитування сплив 10.11.2018, а для вимог про стягнення неустойки застосовується позовна давність в один рік, суд вважає обґрунтованими, які підтверджуються наданим позивачем паспортом споживчого кредитування ( а.с. 52).
Оскільки позовна давність до основної вимоги спливла до звернення відповідача за вчиненням нотаріального напису, вважається, що позовна давність спливла і до додаткової його вимоги про стягнення комісії, штрафу та пені. Відтак, не може бути нарахована комісія та неустойка на суму заборгованості за вимогами, щодо яких позовна давність була пропущена.
З огляду на встановлені обставини суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення.
Судом встановлено, що згідно постанови приватного виконавця від 03.08.2021 ВП № 65809480 , з грошового забезпечення ОСОБА_1 утримано з вересня 2021 по листопад 2021-9898,32 грн., з грудня 2021 по березень 2022-8869,29 грн., а всього 18767,61 грн.( а.с. 30,65,66).
За положеннями ч. 1ст. 1212Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегає його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норми 1212ЦК України, викладених у постанові від 16 січня 2019 року в справі № 753/15556/15-ц (провадження № 14-445цс18) зобов`язання з повернення безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи: в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна. Відсутність правової підстави — це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не грунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.
З огляду на те, що виконавчий напис приватного нотаріуса, за яким відкрито виконавче провадження та стягнути кошти визнається судом таким, що не підлягає виконанню, відсутні правові підстави набуття відповідачем грошових коштів , тому сума 18767,61 грн. підлягає стягненню з ТОВ «Вердикт Капітал».
За правилами ст.141ЦПК України якщо сторону,на користьякої ухваленорішення звільненовід сплатисудових витрат,з другоїсторони стягуютьсясудові витратина користьосіб,які їхпонесли,пропорційно дозадоволеної чивідхиленої частинивимог. Приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору згідно п.13 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», сума 992 грн. 40 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
Понесені судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача ( п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України).
Відповідно до з ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Статтею 137 ЦПК Українивстановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Для визначеннярозміру витратна правничудопомогу зметою розподілусудових витратучасник справиподає детальнийопис робіт(наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3ст. 137 ЦПК України).
Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги. Витрати на правничу допомогу маютьбути документально підтверджені та доведені.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Витрати на правничу допомогу адвоката можуть включати в себе гонорар адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір — обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента у судовому процесі позивач надав суду договір про надання правової допомоги від 10.06.2022, додаткову угоду погодження договірної ціни, як додаток до договору, в якій визначено розмір гонорару у сумі 8000 грн. , квитанцію до прибуткового касового ордеру № 6 на суму 8000 грн. ( а.с.67- 71).
Склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу , здійснений адвокатом на загальну суму 8000 грн. є співмірним зі складністю справи, відповідає погодженій у договорі ціни.
Суд вважає, що надані позивачем документи в їх сукупності є достатніми доказами на підтвердження наявності підстав для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в заявленому розмірі, оскільки цей розмір судових витрат доведений, відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 19, 81, 133, 141, 259, 264, 265, 274 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю « Вердикт-Капітал», треті особи: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Богатиренко Артур Ігорович задовольнити.
Визнати вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною виконавчий напис від 06 травня 2021 р. за реєстровим № 3408, яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « Вердикт Капітал», якому Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Флексіє» на підставі договору 21-12/20 від 21.12.2020 р. відступлено право вимоги, яке за аналогічним договором № 2 від 21.12.2020 р. було правонаступником всіх прав та обов`язків Акціонерного товариства «Альфа-Банк» , заборгованість за кредитним договором № 630776142НРLS від 10 листопада 2017 р., що виникла з 21 грудня 2020 р.по 22 квітня 2021 р., а саме суму простроченої заборгованості за сумою кредиту-14635 грн. 57 коп., суму строкової заборгованості за комісією -1767 грн. 83 коп., строкову заборгованість за штрафами і пенями-4593 грн. 27 коп., а також витрати, пов`язані з вчиненням нотаріального напису-650 грн., а всього 21646 грн. 67 кп. таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 впорядку поверненнястягнутого завиконавчим написом, вчиненим 06травня 2021р.за реєстровим№ 3408приватним нотаріусомКиєво-Святошинськогорайонного нотаріальногоокругу Київськоїобласті ГрисюкОленою Василівною,грошові кошти в сумі 18767 грн. 61 коп., судові витрати-8000 грн., а всього 26767 грн. 61 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на користь держави судовий збір у розмірі 992 грн. 40 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду або через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони: позивач— ОСОБА_1 ( ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );
Відповідач- Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (ЄДРПОУ 36799749, м.Київ, вул.Кудрявський узвіз, 5-Б);
Треті особи: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна ( АДРЕСА_2 );
— приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Богатиренко Артур Ігорович (м.Харків, майдан Конституції, 14, оф. 3).
Повне судове рішення складено 28.12.2022.
СУДДЯ —