Справа № 641/1336/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        09 лютого 2023 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі: головуючого- судді МаньковськоїО.О., з участю секретаря- Литвиненко А.С.,розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Пашков Юрій Дмитрович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич Оксана Федорівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява, подана представником позивача — адвокатом Панасенком П.П., в інтересах ОСОБА_1 , в якій він просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 7783 від 25.05.2021 року, складений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич Оксаною Федорівною про стягнення заборгованості за договором № Z06.226.73833 від 24.10.2017 року, укладеним між ОСОБА_1 та АТ «Ідея Банк» у розмірі 327 323,61 грн, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу (правову) допомогу у розмірі 10000 грн..

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що правові підстави для вчинення вказаного виконавчого напису відсутні, у приватного нотаріуса не було передбачених законодавством документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку. Докази уступки права вимоги за кредитним договором відповідачу відсутні. Письмову вимогу про усунення порушень за кредитним договором позивачу не було направлено.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 25.11.2022 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження.

Ухвалою суду від 25.11.2022 року в порядку забезпечення позову за клопотанням позивача зупинено стягнення заборгованості на підставі вказаного виконавчого напису.

Позивач про місце дату і час слухання справи повідомлений своєчасно і належним чином, в судове засідання не з`явився, представник позивач надав заяву з проханням проводити розгляд позовної заяви без його участі та участі позивача. Заперечень щодо заочного розгляду справи до суду не надав.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час, дату та місце слухання справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, просив відмовити у задоволенні позивних вимог.

Треті особи в судове засідання не з`явились, про час, дату та місце слухання справи повідомлялись у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомили, пояснень з приводу позовної заяви не надано.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, приходить до наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що 25 травня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич Оксаною Федорівною  вчинено виконавчий напис № 7783 про стягнення зі ОСОБА_1  на користь АТ «Ідея Банк»  заборгованості в розмірі 9 702,00 грн. за кредитним договором № Z06.226.73833 від 24.10.2017 року.(а.с. 23)

Заборгованість розрахована за період з 26.11.2020 року по 10.05.2021 року, загальною суму в розмірі 326523,61 грн., яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту — 119131,21 грн.; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом — 75088,20 грн.; прострочена заборгованість за комісією — 132304,20 грн. Загальна сума, що підлягає стягненню — 327323,61 грн.

В обґрунтування вчинення вказаного виконавчого напису приватний нотаріус послався на ст. ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пункт 2 Перелік документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підстави виконавчих написів нотаріусів, затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

На виконання вказаного виконавчого напису приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Пашков Юрій Дмитрович відкрив виконавче провадження № 66529058 від 16.08.2021 року. Також, приватним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника від 16.08.2021 р., постанову про арешт майна боржника від 16.08.2021 р. та постанову про звернення стягнення на доходи боржника від 26.11.2021 р.  (а.с.24-27)

Суд, оцінивши надані докази у їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі з таких підстав.

Так, відповідно до ст. 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку встановлених законом.

Згідно п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

Виходячи з положень ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями — не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до п.п. 1.1, 3.1., 3.2. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Безспірний борг — це борг, що визначається боржником та кредитором, і про суму якого сторони не сперечаються, тобто у разі відсутності заперечень боржника — вимога кредитора -заставодержателя вважається безспірною.

Таким чином, в обов`язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов`язання. При наявності заперечень боржника нотаріус повинен оцінити його аргументи на предмет наявності ознаки безспірності відносно вимог заставодержателя. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен був відмовити в здійсненні виконавчого напису.

Відповідно до п. 3.1, 3.5 ст. 3 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Аналіз підпункту 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальній дій, дає підстави дійти висновку про те, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень — письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.

У постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17 міститься правовий висновок про те, що суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком № 1172.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника — це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»).

Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками — наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50,87,88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку, може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат», у такому спорі, суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Аналогічного висновку щодо застосування вказаних норм матеріального права у аналогічних правовідносинах дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 березня 2019 року за наслідками розгляду цивільної справи № 137/1666/16-ц (касаційне провадження № 14-84цс19).

Згідно з позицією Верховного Суду, яка викладена Великою палатою Верховного Суду у справі № 826/20084 від 20.06.2018 року, вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Приватному нотаріусу та суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження безспірності заборгованості позивачки перед відповідачем, наявності нотаріально посвідченого кредитного договору.

Крім того, не надано доказів направлення позивачці повідомлення про уступлення права вимоги за кредитним договором іншим юридичним особам, перелік яких наведений у оспорюваному виконавчому напису, як і направлення вимоги про погашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 р. № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: пункту 2 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року залишено без змін.

Відтак, вказана норма «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» та на яку посилається у нотаріальному напис приватний нотаріус, застосуванню не підлягає, оскільки була визнана незаконною та нечинною.

Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Подібна позиція наведена у постанові Касаційного цивільного суду  у складі Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17.

Згідно з правовим висновком, викладеним в Постанові Велика Палата Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17, провадження № 12-5гс21, укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника».

Зазначене вище дає підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку із недотриманням приватним нотаріусом під час їх вчинення вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів.

Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що сума боргу, зазначена у виконавчому написі нотаріуса, яка розрахована відповідачем на дату звернення із заявою про вчинення виконавчого напису, не може бути визнана безспірною, виконавчий напис вчинено за відсутності нотаріально посвідченого кредитного договору.

За вимогами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. ст. 76, 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що не стосується предмета доказування.

Положеннями ст. 78 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Відповідачем не надано суду доказів на підтвердження наявності підстав для вчинення виконавчого напису та стягнення заборгованості, надані позивачем докази -не спростовані.

Таким чином, наявні правові підстави для визнання вказаного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, та позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, при розв`язанні клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Копією додаткової угоди погодження договірної ціни до договору про надання правничої допомоги від 18.02.2022 року підтверджується сплата гонорару ОСОБА_1 адвокату Панасенко Павлу Петровичу у розмірі 10000 грн. Крім того, представником позивача наданий розрахунок суми витрат та акт приймання -передачі робіт з надання правничої допомоги від 13.01.2023 року.

Представник відповідача подав заяву про зменшення судових витрат на правничу допомогу, посилаючись на те, що розмір витрат не відповідає складності справи та виконаних адвокатом робіт.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, судом враховуються положення правового висновку, викладеного в Постанові Великої палати Верховного Суду від 03.10.2019 року в справі № 922/445/19.

Таким чином, враховуючи наведені положення процесуального законодавства та беручи до уваги підтверджений матеріалами справи факт надання адвокатом Панасенком П.П. професійної правничої допомоги у цій справі, суд дійшов висновку, щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу на користь позивача в розмірі 10000,00 грн., оскільки їх розмір підтверджений належними та допустимими доказами, що є підставою для задоволення вимоги.

Вирішуючи питання щодо стягнення судових витрат, сплачених позивачем при поданні позовної заяви, суд виходить з наступного.

Так, позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачений судовий збір у розмірі 992,40 за подання позовної заяви, що підтверджується квитанцією.

Відповідно до частини 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Таким чином, враховуючи, що судом позовні вимоги позивача задоволені в повному обсязі, суд приходить до висновку про стягнення з ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 992,40 грн.

Керуючись ст.ст. 2-4, 89, 133, 137, 141, 259, 265, 263-265, 272, 274-279 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги  ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Пашков Юрій Дмитрович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич Оксана Федорівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню — задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № № 7783 від 25.05.2021 року, складений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич Оксаною Федорівною про стягнення заборгованості за договором № Z06.226.73833 від 24.10.2017 року, укладеним між ОСОБА_1 та АТ «Ідея Банк» у розмірі 327 323 ( триста двадцять сім тисяч триста двадцять три) грн. 61 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» на користь ОСОБА_1 понесені у справі судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000( десять тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1

Відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал», код ЄДРПОУ 35234236 адреса місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28

Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Пашков Юрій Дмитрович , адреса місцезнаходження: м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, буд. 28, офіс 1

Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич Оксана Федорівна, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Л. Первомайського, буд. 9, офіс 1.

Суддя:  О. О. Маньковська