Справа № 643/18973/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.2021 року Московський районний суд м. Харкова у складі : головуючого судді Майстренко О.М., за участю секретаря Сілаєвої Е.О. , розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Харкові справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,3-тяособа,яка незаявляє самостійнихвимог напредмет спору- ОСОБА_4 про відшкодуванняморальної таматеріальної шкоди,суд,-

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулась до суду з позовом до відповідачів про відшкодування майнової шкоди та просить стягнути солідарно з відповідачів майнову шкоду в розмірі 78110 (сімдесят вісім тисяч сто десять ) гривен , спричинену в результаті залиття квартири за адресою: АДРЕСА_1 , моральну шкоду в розмірі 10 000 (десять тисяч ) гривен, витрати на правову допомогу в розмірі 8000 (вісім тисяч ) гривен , витрати на проведення оцінки в розмірі 3400 (три тисячі чотириста ) гривен та судовий збір в розмірі 3185 (три тисячі сто вісімдесят п`ять ) гривен 70 копійок.

В обгрнутування позовних вимог позивачка посилається на те, що вона , ОСОБА_1 , є власником на праві приватної власності квартири за адресою; АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 21 липня 1997 року.

Квартира складається з 2х- кімнат, розташована на 7-му поверсі 9-ти поверхового будинку, що підтверджується технічним паспортом, складеним Харківським міським бюро технічної інвентаризації 03.12.1996 року.

Разом з позивачкою в квартирі проживає її чоловік — ОСОБА_4 та син- ОСОБА_5 .

02 листопада 2018 року відбулося залиття належної позивачці квартири за адресою: АДРЕСА_1 з вини власника квартири за адресою; АДРЕСА_2 , власником якої є відповідачка ОСОБА_2 , що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

ОСОБА_2 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 . В належній їй квартирі зареєстрована та проживає її донька — ОСОБА_3 .

28.10.2018 року ОСОБА_3 було укладено Договір підряду від 28.10.2018 року. Згідно з п.1.1. Договору підряду від 28.10.2018 року, укладеного між ОСОБА_3 та ПП «Сантех-Сервіс» замовник доручає, а підрядник приймає на себе обов`язки виконати за плату у відповідності до вказівок замовника в його квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , наступні види робіт: заміна стояків водопроводу і каналізації, розведення водопроводу та каналізації, заміна 3-х радіаторів опалення.

Оскільки договір підряду на підставі якого проводились ремонтні роботи у квартирі ОСОБА_2 був укладеним ОСОБА_3 , яка у встановленому законом порядку зареєстрована у квартирі та є користувачем кватири, з її вини також заподіяна шкода позивачу та вона є співвідповідачем разом з власником квартири у справі про відшкодування шкоди.

05 листопада 2018 року ОЖК «Левада» було складено Акт, згідно з яким «При обстеженні установлено; квартира АДРЕСА_3 , розташована на 7-му поверсі 9-ти поверхового будинку.

02.11.2018 року о 21.03 відбулося залиття із квартири АДРЕСА_4 через неякісно проведену заміну трубопроводу гарячого водопостачання. В результаті чого відбулося залиття нижче розташованої квартири. Згідно з висновком комісії залиття відбулося через неякісно проведені роботи по заміні трубопроводу гарячого водопостачання в квартирі АДРЕСА_4 .

У зв`язку з залиттям належної позивачці на праві приватної власності квартири їй було завдано майнової шкоди.

Згідно з Актом ОЖК «Левада» від 05.11.2018 року в результаті залиття були пошкоджені всі дві кімнати, коридор, кухня, ванна кімната та туалет.

Згідно з Звітом незалежної оцінки збитку житловому примішенню від 01.12.2018 року, складеного оцінювачем ОСОБА_6 вартість матеріального збитку, спричиненого квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , складає 59 800 гривен.

Крім тогов результатізалиття квартирибуло пошкодженорухомі речі.Згідно зЗвітом оцінки  збитку від 26.12.2018 року, складеного оцінювачем ОСОБА_7 , вартість збитку завданого майну внаслідок залиття квартири, станом на дату оцінки складає 18 310 грн. 00 коп.

Оскільки відповідачі відмовляються відшкодовувати шкоду, завдану залиттям належної позивачці квартири , позивачка змушена звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

Позивачка , представник позивача в судовому засіданні позов підтримали , просили позовні вимоги задовольнити в повному обсязі .

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Зольнікова В.О. з позовними вимогами не погодлилась , вважала їх незаконними і необгрунтованими, викладені у позові обставини не відповідають дійсності, позовні вимоги не доведені належними та допустимими доказами, фото- та відео- матеріали, надані представником позивача здійснені з невідомих об`єктів і не свідчать, що саме ці фотографії та відеозапис відображають технічний стан квартир позивача та відповідача, в квартиру позивача

ОСОБА_2 або її представники не запрошувались та квартира позивача нею не оглядалась також ніколи, в матеріалах справи відсутній висновок експерта щодо дійсної причини залиття, завдання майнової шкоди саме відповідачем та щодо підтвердження її розміру, залиття сталося не з вини відповідача, та вважала ,що позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі за наступних підстав.

ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 19.10.2018 р. № 1819.

В цій квартирі зареєстровані та проживають її донька ОСОБА_3 , 1985 року народження з чоловіком та дітьми.

28.10.2018між ОСОБА_3 та ЧП «Сантех-Сервіе» було укладено договір підряду, згідно яким в квартирі АДРЕСА_5 виконувались роботи по заміні стояків водопроводу та каналізації, розведення водопроводу та каналізації, заміна 3-х радіаторів опалення. Сантехнічні роботи були виконані до 31.10.2018 року.

Як слідує з матеріалів справи 05.11.2018 комісія у складі головного інженера ОЖК «Левада» та слюсаря-сантехніка здійснили обстеження квартири відповідача АДРЕСА_5 у зв`язку із залиттям нижче розташованих квартир та встановили, що було проведено неякісно заміна трубопровода гарячого водопостачання, під тиском води обжимна муфта злетіла зі стояка, і залиття сталося внаслідок неякісно проведених робіт по заміні трубопроводу гарячого водопостачання в квартирі АДРЕСА_4 .

При складанні будь-якого акту, на які посилається позивач, ОСОБА_2 не була присутня, її не повідомляли про такі обставини та не викликали для участі у роботі комісії, або ж для надання пояснень.

Наданий позивачем акт, складений 05.11.2018 не одразу після залиття, інформації, вказаної у вказаних Правилах не містить, в ньому вказано лише про наявність пошкоджень у квартирі позивача. Відповідач присутнім при його складанні не був, що позбавляє його можливості подання доказів на його спростування, та наразі відповідач категорично заперечує свою причетність до залиття квартири позивача.

Окрім того, акт складений без участі обслуговуючої організації систем загального користування та опалення; містить відомості щодо пошкодження стояку.

Тобто, вищевказаний акт складений з порушеннями і не відповідає по формі та змісту Типовому акту про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання), який є додатком №4 до пункту 2.3.6. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року №76. При цьому, присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної особи є обов`язковою (Роз`яснення Мінжитлокомунгоспу № 12/20-8-18 від 29.08.2008 року).

Представник відповідача важає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів про факт залиття квартири та його наслідків, про наявність вини відповідача у спричиненні шкоди.

Позивачем не доведено протиправність дій відповідача, та наслідки цих протиправних дій, тож і вимога про відшкодування моральної шкоди є необгрунтованою. Окрім того, і розмір моральної шкоди, оцінений позивачем у розмірі 10000, 00 грн. не знайшов свого підтвердження, є безпідставно завищеним та необгрунтованим. Позивачем не доведено, що погіршення стану здоров`я було виключно внаслідок залиття квартири.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Зольнікова В.О. просила провести судове засідання без її участі на підставі письмових пояснень в матеріалах справи.

Відповідач ОСОБА_3 з позовнимивимогами непогодлилась ,також вважалаїх незаконнимиі необгрунтованими,надала письмові пояснення аналогічні поясненням представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Зольнікової В.О., просила провести судове засідання без її участі.

3-тяособа,яка незаявляє самостійнихвимог напредмет спору- ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив позов задовольни в повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін ,представників сторін , свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , дослідивши подані докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, на які сторони посилаються, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зіст. 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.ст.4,5 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ч. 3ст. 12 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , є власником на праві приватної власності квартири за адресою; АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 21 липня 1997 року.

Квартира складається з 2х- кімнат, розташована на 7-му поверсі 9-ти поверхового будинку, що підтверджується технічним паспортом, складеним Харківським міським бюро технічної інвентаризації 03.12.1996 року.

Разом з позивачкою в квартирі проживає її чоловік — ОСОБА_4 та син- ОСОБА_5 .

02 листопада 2018 року відбулося залиття належної позивачці квартири за адресою: АДРЕСА_1 з вини власника квартири за адресою; АДРЕСА_2 , власником якої є відповідачка ОСОБА_2 , що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

ОСОБА_2 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 . В належній їй квартирі зареєстрована та проживає її донька — ОСОБА_3 .

28.10.2018 року ОСОБА_3 було укладено Договір підряду від 28.10.2018 року. Згідно з п.1.1. Договору підряду від 28.10.2018 року, укладеного між ОСОБА_3 та ПП «Сантех-Сервіс» замовник доручає, а підрядник приймає на себе обов`язки виконати за плату у відповідності до вказівок замовника в його квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , наступні види робіт: заміна стояків водопроводу і каналізації, розведення водопроводу та каналізації, заміна 3-х радіаторів опалення.

Оскільки договір підряду на підставі якого проводились ремонтні роботи у квартирі ОСОБА_2 був укладеним ОСОБА_3 , яка у встановленому законом порядку зареєстрована у квартирі та є користувачем кватири, з її вини також заподіяна шкода позивачу та вона є співвідповідачем разом з власником квартири у справі про відшкодування шкоди.

05 листопада 2018 року ОЖК «Левада» було складено Акт, згідно з яким «При обстеженні установлено; квартира АДРЕСА_3 , розташована на 7-му поверсі 9-ти поверхового будинку.

02.11.2018 року о 21.03 відбулося залиття із квартири АДРЕСА_4 через неякісно проведену заміну трубопроводу гарячого водопостачання. В результаті чого відбулося залиття нижче розташованої квартири. Згідно з висновком комісії залиття відбулося через неякісно проведені роботи по заміні трубопроводу гарячого водопостачання в квартирі АДРЕСА_4 .

У зв`язку з залиттям належної позивачці на праві приватної власності квартири їй було завдано майнової шкоди.

Згідно з Актом ОЖК «Левада» від 05.11.2018 року в результаті залиття були пошкоджені всі дві кімнати, коридор, кухня, ванна кімната та туалет.

Згідно з Звітом незалежної оцінки збитку житловому примішенню від 01.12.2018 року, складеного оцінювачем ОСОБА_6 вартість матеріального збитку, спричиненого квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , складає 59 800 гривен.

Крім тогов результатізалиття квартирибуло пошкодженорухомі речі.Згідно зЗвітом оцінки  збитку від 26.12.2018 року, складеного оцінювачем ОСОБА_7 , вартість збитку завданого майну внаслідок залиття квартири, станом на дату оцінки складає 18 310 грн. 00 коп.

Відповідно дост. 41 Конституції України, право приватної власності є непорушним.

У відповідності до ч. 1ст. 319 ЦК Українивласник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до положеньст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно положеньст.151 ЖК УРСРгромадяни, які мають у приватній власності будинок (квартиру), зобов`язані забезпечити його схоронність, проводити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку прибудинкову територію.

Положеннями ст. ст.319,321 ЦК Українипередбачено, що власність зобов`язує, власник не може використовувати право власності на шкоду правам громадян, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Власник зобов`язаний утримувати майно, яке йому належить.

Частиною 3статі 386 ЦК Українипередбачено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому матеріальної та моральної шкоди.

Згідно зістаттею 1192 ЦК Українирозмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За частинами 1, 2статті 1166 ЦК України, майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

Суд зауважує, що цивільне законодавство в делікатних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, тож якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідачів покладено обов`язок доведення відсутності їх вини в завданні шкоди позивачу.

Крім того, правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджениминаказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року № 927/11207 (далі — Правила), передбачено, що у разі залиття квартири складається відповідний акт (пункт 2.3.6 Правил). В додатку № 4 до цих Правил зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов`язковою. В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.

Відповіднодо актувід 05 листопада 2018 року ОЖК «Левада» встановлено ,що при обстеженні квартири АДРЕСА_6 02.11.2018 року о 21.03 відбулося залиття із квартири АДРЕСА_4 через неякісно проведену заміну трубопроводу гарячого водопостачання. В результаті чого відбулося залиття нижче розташованої квартири. Згідно з висновком комісії залиття відбулося через неякісно проведені роботи по заміні трубопроводу гарячого водопостачання в квартирі АДРЕСА_4 .

Суд зазначає, що акт є первинним документом, що засвідчує факт певної події.

У даному випадку факт залиття квартири позивача підтверджується зібраними у справі доказами, які не спростовані відповідачами в ході розгляду справи.

Останніми не доведено, що майнова шкода, завдана залиттям приміщення позивача, заподіяна не з їх вини. Жодних доказів в обґрунтування цього матеріали справи не містять.

Згідно з п. 18 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 8.10.1992 року № 572, власники квартир, наймачі та орендарі зобов`язані використовувати приміщення житлових будинків за призначенням, забезпечувати збереження жилих і підсобних приміщень квартири та технічного обладнання будинків, дотримувати правил пожежної безпеки. При появі несправностей в квартирі вживати заходів до їх усунення власними силами або силами підприємств по обслуговуванню житла.

Крім того, у відповідності до положеньст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, натомість відповідачем жодним доказом у розумінні положеньст. 76 ЦПК Українине доведено того, що залиття сталося не з вини відповідача.

За правиламист. 1192 ЦК Україниз урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Обов`язок доказування розподіляється згідно із перерахованими нормами таким чином: позивач доказує наявність шкоди та її розмір, а відповідач — відсутність його вини в заподіянні шкоди.

За таких обставин, встановивши, що позивачем доведено розмір завданої шкоди, протиправність дій відповідача, причинний зв`язок між ними, що призвело до залиття квартири позивача, врахувавши акти про залиття квартири та Звіт про незалежну оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику майна, обставини та тривалість часу, протягом якого позивач вживає заходи для відновлення своїх порушених прав, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про наявність вини відповідачів, а саме ОСОБА_2 , як законного володільця та користувача нерухомим майном, а саме квартири АДРЕСА_4 , з якої сталося протікання води, у завданні матеріальної шкоди позивачу внаслідок залиття належного позивачу житлового приміщення з квартири відповідача, а тому з відповідачів підлягають стягненню солідарно витрати на ремонт житлового приміщення квартири АДРЕСА_7 в розмірі 78110 (сімдесят вісім тисяч сто десять ) гривен , спричинену в результаті залиття квартири за адресою: АДРЕСА_1 , а також витрати на проведення оцінки в розмірі 3400 (три тисячі чотириста ) гривен .

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача завданої позивачу моральної шкоди, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно дост. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Вивчивши зібрані у справі письмові докази та встановивши обставини справи, суд приходить до висновку, що позивачу завдано моральної шкоди у зв`язку із пошкодженням належного їй майна, що в свою чергу призводить до моральних страждань, які вимагають додаткових зусиль для організації життя. При визначенні розміру моральної шкоди суд враховує характер правопорушення, глибину душевних страждань позивача, завданих пошкодженням його майна, а також керується принципами співмірності, розумності та справедливості, і приходить до висновку про необхідність стягнення моральної шкоди в розмірі 10000 грн.

Згідно з положеннямист. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно дост. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно дост. 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню та з відповідачів підлягають стягненню відшкодування завданої матеріальної шкоди розмірі 78110(сімдесят вісім тисяч сто десять )гривен , витратина проведення оцінкив розмірі3400 (три тисячі чотириста )гривен , а також відшкодування моральної шкоди у розмірі 10000 гривен.

Питання щодо розподілу витрат по сплаті судового збору суд вирішує на підставістатті 141 ЦПК України.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, на відповідача — у разі задоволення позову. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Крім цього, у відповідності до ст.141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача слід стягнути солідарно понесені останнью та документально підтверджені судові витрати в розмірі 3185,70 гривен судовий збір та 3400 гривен витрати на проведення оцінки.

Відповідно дост. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи. До витрат, повязаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, повязані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Так,представником позивача вимоги про стягнення витрат за надання правової допомоги обґрунтовані належним чином та підтверджені,в матеріалах справи наявний договір про надання правової допомоги № 18 від 12.11.2018 року, додатковою угодою від 12.11.2018 року , укладеними між адвокатом Лебединською І.С. та ОСОБА_1 , а тому суд вважає за можливе стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача понесені нею витрати за надання правничої допомоги.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 259, 263-265, 354 ЦПК України, ст. ст. 1166,1167 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,3-тяособа,яка незаявляє самостійнихвимог напредмет спору- ОСОБА_4 про відшкодуванняморальної таматеріальної шкоди- задовольнити.

Стягнути солідарноз  ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в сумі 78110 (сімдесят вісім тисяч сто десять ) гривен , спричинену в результаті залиття квартири за адресою: АДРЕСА_1 та моральну шкоду в розмірі 10 000 (десять тисяч ) гривен .

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 8000 (вісім тисяч ) гривен , витрати на проведення оцінки в розмірі 3400 (три тисячі чотириста ) гривен та судовий збір в розмірі 3185 (три тисячі сто вісімдесят п`ять ) гривен 70 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду, протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду — якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Майстренко О.М