Справа № 644/3368/24
17.03.2025
РІШЕННЯ
іменем України
12 березня 2025 року Орджонікідзевський районний суд м. Харкова в особі судді Шевченка С.В., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,
у с т а н о в и в :
Позовна заява мотивована тим, що 23 лютого 2022 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено електронний договір № 5590565 про надання споживчого кредиту. Сума кредиту склала 9000 грн. Товариство свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредит шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 в сумі 9000 грн. Проте, відповідач свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих відсотків не виконав.
19 червня 2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» укладено договір факторингу № 19.06/23-Ф, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги, зокрема за вказаним вище кредитним договором.
Позивач зазначав, що загальна сума заборгованості становить 43566 грн. 30 коп., яка складається з 9000 грн основного боргу та 34566 грн 30 коп. заборгованості по відсотках за користування кредитними коштами.
Представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутність.
Відповідач, через свого представника адвоката Лебединську І.С., подав відзив у якому проти позову заперечував та просив у позові відмовити з тих підстав, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту надання йому кредитних коштів, їх використання та наявності заборгованості у розмірі, який заявлений позивачем.
Представник відповідача подала заяву про розгляд справи у її відсутність.
З`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, судом встановлено, що 23 лютого 2022 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено електронний договір № 5590565 про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого товариство надає споживачу кредит в гривні у розмірі 9000, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.
Факт укладання договору відповідач не оспорював, проте заперечував отримання кредитних коштів та наявність кредитної заборгованості.
19 червня 2023 року між ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» та ТОВ «Авентус Україна» укладено договір факторингу № 19.06/23-Ф, відповідно до умов якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб — боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно додатку № 1 та є невід`ємною частиною договору.
За пунктом 1.2 цього договору перехід від клієнта до фактору прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку № 2, після чого фактор має кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованості та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактору прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.
Із витягу з реєстру боржників від 19 червня 2023 року вбачається, що Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» відступлено право вимоги за кредитним договором № 5590565,укладеним між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 . Сума заборгованості за основною сумою боргу складає 9000 грн, сума заборгованості за відсотками 23820, 30 грн.
За розрахунком заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» ОСОБА_1 , окрім вказаної вище заборгованості, має заборгованість за нарахованими за період з 23.11.2022 по 22.01.2023 відсотками у розмірі 10746 грн.
Відповідно до частини першоїстатті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048 ЦК України).
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно достатті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Згідно із зазначеною нормою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженогопостановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75передбачено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські випискиз рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Аналогічний висновок викладено в постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18 (провадження № 61-9618св19), від 28 серпня 2023 року у справі № 206/3009/15 (провадження № 61-5576св23) тощо.
З урахуванням викладеного вище, суд вважає, що довідка Товариства з обмеженою відповідальністю «Пейтек Україна» про успішність якоїсь транзакції, тим більш що позивач не конкретизує який саме пункт довідки відноситься до спірних правовідносин, не є належним доказом, яка підтверджує здійснення фінансової операції щодо переказу грошових коштів від ТОВ «Авентус Україна» на користь ОСОБА_1 в порядку виконання умов договору № 5590565 про надання споживчого кредиту від 23.02.2022.
Крім того, отримана за клопотанням позивача інформація від АТ «Універсал Банк» свідчить про зарахування на картку емітовану банком на ім`я ОСОБА_1 9000 грн, проте у банка відсутня інформація щодо відправника коштів, відтак банк не може ні підтвердити, ні спростувати факт того, що платіж у розмірі 9000 грн був ініційований ТОВ «Авентус Україна».
Також суд зауважує, що розрахунок заборгованості, на який посилається позивач, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, а отже не є належним доказом існування боргу.
Позивачем не надано до суду банківської виписки з рахунку позичальника, яка б підтверджувала рух коштів за конкретним банківським рахунком, містила б записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та була б підтвердженням виконаних за день операцій. Позивач не просив витребувати означені відомості від АТ «Універсал Банк».
Виходячи з наведеного, суд зазначає, що жодних достовірних доказів, які б підтверджували обставини, про які заявляє позивач у позовній заяві, а саме, що відповідач отримав грошові кошти в розмірі 9000 грн за договором № 5590565 про надання споживчого кредиту від 23 лютого 2022 та наявність заборгованості за наданим кредитом, матеріали справи не містять, відтак позовні вимоги є безпідставними.
Щодо розподілу судових витрат.
Частиною 8ст.141ЦПК України встановлено, щорозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справіабо протягом п`яти днів після ухвалення рішення судуза умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
За результатами розгляд справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами у порядку, визначеному статтею 137 ЦПК України.
Зокрема, розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджуються здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт, виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (п. 2 ч. 2, ч. 3 ст. 137 ЦПК України).
Так на підтвердження здійснених відповідачем витрат на правничу допомогу адвоката надано договір про надання правничої допомоги від 25.10.2024, акт прийому передачі виконаних робіт та наданих послуг від 25.10.2024, розрахунок виду наданих послуг та квитанція про оплату 4000 грн правничої допомоги.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що заявлений розмір витрат на правничу допомогу є обґрунтований і пропорційний до предмету спірних правовідносин і підлягають стягненню з позивача на користь відповідача у розмірі 4000 грн.
Керуючись ст. 2, 12, 19, 81, 89, 263, 265, 280-282 ЦПК України, суд
у х в а л и в :
Відмовити у позові ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у загальному розмірі 43566 грн. 30 коп. за договором № 5590565 про надання споживчого кредиту від 23 лютого 2022.
Стягнути з ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати витрат на правничу допомогу у розмірі 4000 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду — якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду
Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Повний текст судового рішення складений 17.03.2025.
Суддя С.В. Шевченко