Справа № 646/8410/21

РІШЕННЯ

Іменем України

19 жовтня 2022 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого суддіАгапова Р.О.,

за участю секретаря судового засідання, Бондаренко А.С,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Кудряшов Дмитро Вячеславович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, —

ВСТАНОВИВ:

21 грудня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Червонозаводського районного суду м. Харкова з позовомдо Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета споруприватний виконавець виконавчого округу Харківської області Кудряшов Дмитро Вячеславович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, 24.03.2014 позивач по справі підписала анкету-заяву про акцепт публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в рамках продукту «Максимум готівка».

Незважаючи на повне виконання зі свого боку зобов`язань за вказаним договором та погашення заборгованості в серпні 2014 року, 16.11.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Кудряшовим Дмитром Вячеславовичем на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною 22.09.2021 за №8409 про стягнення з ОСОБА_1 на користь відповідача 129544,21грн., винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №65459920 та 20.05.20212 винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Позивач вважає вказаний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню з огляду на:

-відсутність на час вчинення виконавчого напису у розпорядженні нотаріуса всіх необхідних документів;

-відсутність у нотаріуса законних підстав для вчинення виконавчого напису поза межами трирічного строку з моменту виникнення зобов`язань;

-відсутність права нотаріуса вчиняти виконавчий напис щодо стягнення заборгованості за кредитним договором, оскільки останній не був нотаріально посвідчений.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 23.12.2021 цивільну справу передано за підсудністю до Дзержинського районного суду міста Харкова.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.01.2022, головуючим суддею по справі визначено суддю Агапова Р.О.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 20.01.2022 року зупинено стягнення на підставі виконавчого напису №8409, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною 22.09.2021 року щодо стягнення із позивача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості у сумі 129 544,21грн., до розгляду справи по суті.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 21.01.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд вирішено проводити за правилами загального позовного провадження.

01.02.2022 від відповідача надійшла заява про надання документів на виконання ухвали суду від 21.01.2022, до якої були додані: копія протоколу №31/05-2019 Загальних зборів учасників ТОВ «Вердикт-Капітал» та копія наказу №26-К про призначення на посаду генерального директора за сумісництвом.

1.02.2022 від приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Кудряшова Дмитра Вячеславовича на виконання ухвали суду від 21.01.2022 надійшли копія виконавчого напису №8409 від 22.09.2021, заява про примусове виконання рішення, копія анкети-заяви про акцепт публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк», копія довіреності ТОВ «Вердикт-Капітал».

01.06.2022 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» надійшов відзив на позовну заяву, в якому зокрема зазначено, що нотаріусу для вчинення виконавчого напису відповідачем були надані документи, які підтверджують безспірність заборгованості, а зазначену в оспорюваному виконавчому написі заборгованість, можна вважати безспірною, оскільки позивач у своєму позові не зазначила жодної обставини, яка б свідчила про протилежне.

Також відповідачем було подане клопотання про зменшення витрат на правову допомогу. В обґрунтування вказаного клопотання товариство зазначило, зокрема, що середня заробітна плата в грудні 2021 в Харківській області складала 14843,00грн. В грудні 2021 — 22 робочих дні.

З наведеного вбачається, що 1 робочий день в середньому коштує 675,00грн., половина дня 337,00грн.

В даному випадку, із врахуванням середньої заробітної плати в регіоні, в якому працює адвокат позивача, витрати по часу наприклад на половину робочого дня повинні були складати 337,00грн., але не 8000,00грн. за справу незначної складності.

Також зазначив, що до позовної заяви не додано належних та допустимих документів, які б підтверджували оплату правничої допомоги, у тому числі, перерахунок коштів адвокату.

22.09.2022 від представника позивача надійшло клопотання про доручення документів до матеріалів справи, в якому останній просив долучити до матеріалів справи наступні докази:

— Копію супровідного листа приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Кудряшова Д.В.;

— Копію заяви ТОВ «Вердикт-Капітал» про примусове виконання рішення;

— Копію анкети-заяви про кредит кредитного договору, укладеного між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 ,;

— Копію виконавчого напису №8409;

— Копію довіреності ТОВ «Вердикт-Капітал»;

— Копію анкети-заяви про кредит.

Ухвалою від 22.09.2022 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду на 19.10.2022.

13.10.2022 від представника позивача надійшла заява з додатками про розподіл судових витрат між сторонами в порядку ст.141 ЦПК України.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Відповідачі та треті особи в судове засідання не з`явилися, про розгляд справи повідомлялися належним чином.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,суд дійшов наступних висновків.

22.09.21 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №8409 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (04053, м. Київ, вул.. Кудрявський узвіз, 5-Б, код ЄДРПОУ 36799749) заборгованість у сумі 129544,21грн., що виникла за кредитним договором №60031745 від 24.03.2014, укладеним між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 .

Правонаступником усіх прав та обов`язків АТ «Альфа-Банк» є ТОВ «Вердикт-Капітал» на підставі договору №126-01/19/1 про відступлення прав вимоги від 16.01.2019.

16.11.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Кудряшовим Дмитром Вячеславовичем винесено постанову ВП№ 67539133 про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого напису №8409 від 22.09.2021

Постановою приватного виконавця ВП№67539133 від 25.11.2021 звернуто стягнення на доходи позивача всього сумі 143367,63грн.

Відповідно до ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 88 вказаного Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями — не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до п. 1.1. Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2021 №296/5 (далі — Порядок), для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Згідно п. 1.2 Порядку перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.3.2 безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172.

Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами подаються оригінал нотаріально посвідченого договору; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», внесено зміни до Переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, зокрема, в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Постановою № 662 Перелік документів доповненопісля розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту:

«Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин

  1. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Разом з тим, Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову № 662 визнано незаконною та нечинною в частині, зокрема, доповнення Переліку документів розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 06 березня та 04 квітня 2017 року виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року зупинено до закінчення касаційного розгляду.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 залишено без змін.

Таким чином, оскільки у судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Із матеріалів справи вбачається, що оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.

Укладений між банком та позивачем кредитний договір не був посвідчений нотаріально, доказів зворотного відповідачем суду не надано.

Відповідно до п.п.3.1, 3.2, 3.4, 3.5 Глави 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями — не більше одного року. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16 зробила висновок, що «для правильного застосування положень статей87,88Закону України«Про нотаріат» суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі та чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі».

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Згідно позиції, викладеної у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 06.06.2019 по справі №750/1627/18 належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.

У відповідності до частини 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно достатті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд зазначає, що відповідачем не надано підтверджень безспірності заборгованості боржника, що в сукупності з порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису, є самостійними і достатніми підставами для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Разом з тим, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 8000,00грн. витрат на правничу допомогу.

Частинами 1, 2 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч. 1, 3 ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь держави судові витрати по оплаті судового збору у сумі 992,40 грн., оскільки позивач звільнена від сплати судового збору при зверненні до суду відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Згідно зі ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові — на позивача, у разі часткового задоволення — на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підтвердження розміру витрат на правничу допомогу суду був наданий договір про надання правової допомоги від 15.12.2022, додаткова угода погодження договірної ціни, відповідно до якої сторони дійшли згоди про розмір гонорару у сумі 8000,00грн., квитанціями прибуткових касових ордерів: №18 від 15.12.2021 на суму 2000,00грн.; №13 від 23.12.2021 на суму 2000,00грн.; №2 від 15.01.2022 на суму 4000,00грн., розрахунком суми витрат, пов`язаних з правничою допомогою станом на 11.10.2022, актом приймання-передачі робіт з надання правничої допомоги від 11.10.2022 на суму 8000,00грн.

Аналізуючи надані докази на підтвердження витрат позивача на надану їй професійну правничу допомогу, суд вважає, що обсяг наданих послуг і виконаних робіт, їх вартість в сумі 8000,00грн. та фактична сплата цієї суми підтверджені належним чином, а тому з урахуванням того, що заявлені позовні вимоги задоволені в повному обсязі, ці витрати покладаються на відповідача.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на відповідача.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір за подання до суду позовної заяви у розмірі 908,00 грн., а також судовий збір за подання до суду заяви про забезпечення позову у розмірі 454,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2410-13151676-81133-141259263265268273280-284289352354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Кудряшов Дмитро Вячеславович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню -задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №8409, вчинений 22.09.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» 129544,21грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (04053, м. Київ, вул.. Кудрявський узвіз, 5-Б, код ЄДРПОУ 36799749) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 908,00 грн. на відшкодування витрат по оплаті судового збору за подання позовної заяви та 454,00 грн. на відшкодування витрат по оплаті судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (04053, м. Київ, вул.. Кудрявський узвіз, 5-Б, код ЄДРПОУ 36799749) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )витрати на правову допомогу в розмірі 8000,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Відповідно ч.3 ст.354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повний текст рішення складено 19.10.2022 року.

Суддя:    Р.О. Агапов