Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/1268/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

31.05.2018 м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді Новака Ю.Д.,

при секретарі Каленіченко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа по справі Подільський районний у м. Полтаві відділ ДРАЦС про визнання шлюбу недійсним, —

 

встановив:

В березні 2015 р. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про визнання шлюбу, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та зареєстрованого у Ленінському відділі ДРАЦС реєстраційної служби Полтавського МУЮ 18.07.2014 р. недійсним та анулювання актового запису про цей шлюб. Позов обґрунтовувався тим, що відповідачка переслідувала мету забезпечити свою родину житлом та не мала намірів створити сімю.

У червні 2017 р. позовні вимоги ОСОБА_1 були уточнені та обґрунтовувались тим, що у відповідності із висновком повторної судово-психіатричної експертизи ОСОБА_3 на момент подання заяви про державну реєстрацію шлюбу 17.06.2014 р. та на момент реєстрації шлюбу 18.07.2014 р. не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними, а тому вільної згоди з боку ОСОБА_3 на реєстрацію шлюбу не було. Просила визнати шлюб недійсним з дня його державної реєстрації та анулювати актовий запис про реєстрацію даного шлюбу.

Представник позивача адвокат Панасенко П.П. в судовому засіданні позов підтримав повністю, надавши пояснення аналогічні тим, що викладені в позовній заяві. Просив позов задовольнити. Позивачка в судове засідання не з»явилась, проте на минулих судових засіданнях позов підтримала та просила його задовольнити.

Відповідачка в судове засідання не з»явилась, надавши заяву щодо слухання справи без її участі та те, що проти позову вона заперечує і просить відмовити в його задоволенні посилаючись на його необгрунтованість та безпідставність.

Представник відповідача адвокат ОСОБА_5 позов повністю не визнала, пояснивши, що ОСОБА_1 не має права за законом на звернення до суду з даними позовними вимогами. Крім того, пояснила, що відповідач переїхала жити в квартиру ОСОБА_3 із смт. Диканьки, Полтавської області у вересні-жовтні 2013 р., а в липні 2014 р. зареєстрували шлюб. Вона доглядала за ОСОБА_3, а коли сварилися з ним, то догляд здійснювала соціальна працівниця, а вона проживала у племінниць, квартира яких знаходиться поруч з квартирою ОСОБА_3 ОСОБА_3 переніс декілька операцій, лежав із запаленням легенів у лікарні, а 30.10.2014 р. помер. Після його смерті звернулась до Першої Полтавської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Психічний стан ОСОБА_3 вважає був нормальний.

Представник третьої особи в судове засідання не зявився, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності.

Суд, заслухавши пояснення сторін та їх представників, свідків, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх в сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Як встановлено в суді, підтверджено наявними у справі доказами та не заперечується сторонами, 18.07.2014 р. був зареєстрований шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у Ленінському відділі ДРАЦС реєстраційної служби Полтавського МУЮ, актовий запис №00119122301 (а. с. 128-129 т. 1).

30.10.2014 р. ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а. с. 5 т. 1).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_1.

Позивачка, як дочка (а. с. 6 т. 1) і ОСОБА_2 як дружина (а. с. 128-129 т. 1) подали заяви до Першої Полтавської нотаріальної контори про прийняття спадщини. Згідно з листом Першої Полтавської державної нотаріальної контори (а. с. 10 т. 1) 07.11.2014 р. відкрита спадкова справа після ОСОБА_3, в якій є заяви ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про прийняття спадщини, а від ОСОБА_6 про відмову від спадщини на користь ОСОБА_1

Відповідно до ст. 42 СК України право на звернення до суду з позовом про визнання шлюбу недійсним мають і інші особи, права яких порушені у звязку з реєстрацією цього шлюбу.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є дочкою, а отже спадкоємицею за законом після ОСОБА_3

Таким чином у ОСОБА_1 були підстави звернутися до суду з таким позовом.

Згідно з ч. 1 ст. 43 СК України розірвання шлюбу, смерть дружини або чоловіка не є перешкодою для визнання шлюбу недійсним.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обовязків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обовязком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В судовому засіданні 28.05.2015 р. за клопотанням позивачки суду були надані аудіозапис в електронному вигляді та його роздруківку із розмовами позивачки, відповідачки та її родичів. Із даного запису вбачається, що ОСОБА_2 укладаючи шлюб з ОСОБА_3 не мала наміру на створення сімї. В розмові з ОСОБА_1 вона, зокрема, пояснила: «Дорогая моя, какое же было создание семьи, если он одной ногой лежал в могиле … Роспись в ЗАГСе решает то, что я имею участие в этом жилье, я даром тоже не намерена была его досматривать…»( а.с. 93-94 том 1).

Ці пояснення відповідачки були зроблені у вільній бесіді та були записані позивачкою на планшет iPad Apple (копію цифрового аудіо запису в електронному вигляді додано до матеріалів справи), а планшет продемонстровано позивачкою у судовому засіданні. Пояснення відповідачки свідчать про її дійсні наміри щодо укладення фіктивного шлюбу пов»язаного з вирішенням житлового питання.

Аудіозапис був виготовлений загальноприйнятим способом та наданий суду у доступному для відтворення та зберігання вигляді.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні 28.05.2015 р. пояснила суду, що даний аудіозапис був зроблений 05.11.2014 р. у квартирі померлого її батька ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_2 на її власний планшет iPad Apple, тривалість розмови склала 01:54:46 та 00:57:53, а разом 02:52:33 год.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В судовому засіданні за клопотанням позивачки аудіозапис був відтворений, але незважаючи на неодноразові виклики для прослуховування запису та ідентифікації голосів відповідачка та свідки з боку ОСОБА_2 ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не зявилися до суду. Суд був позбавлений можливості вирішити питання про призначення фонетичної експертизи через відсутність зразків голосів вищевказаних осіб, які б відповідали вимогам експерта.

Суд ухвалою визнав даний аудиозапис речовим доказом та вважає доведеним факт укладення шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 без наміру створити сімю, тобто фіктивним.

Відповідно ч. 2 ст. 40 СК України шлюб визнається недійсним за рішенням суду у разі його фіктивності. Шлюб є фіктивним, якщо його укладено жінкою та чоловіком або одним із них без наміру створення сім’ї та набуття прав та обов’язків подружжя.

Відповідно ч. 1 ст. 40 СК України шлюб визнається недійсним за рішенням суду, якщо він був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка. Згода особи не вважається вільною, зокрема, тоді, коли в момент реєстрації шлюбу вона страждала тяжким психічним розладом, перебувала у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння, в результаті чого не усвідомлювала сповна значення своїх дій і (або) не могла керувати ними, або якщо шлюб було зареєстровано в результаті фізичного чи психічного насильства.

Відповідно п. 13 постанови №11 від 21 грудня 2007 року Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» при розгляді судом справ про визнання шлюбу недійсним слід мати на увазі, що за наявності одних підстав суд зобов’язаний, а за наявності інших суд може визнати шлюб недійсним. За рішенням суду шлюб обов’язково визнається недійсним, якщо він був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка, у разі його фіктивності (ст. 40 СК України).

Згідно з довідкою (а. с. 56 т. 1) від 31.10.2014 р. причиною смерті ОСОБА_3 є хронічна недостатність мозкового кровообігу.

Відповідно до довідки Полтавського обласного психоневрологічного диспансеру від 22.04.2016 р. (а. с. 142 т. 2) ОСОБА_3 на обліку не перебуває, одноразово оглядався на дому 12.04.2014 р., діагноз: дементний синдром неуточненого генезу з емоційно-вольовим порушеннями.

З історії хвороби №1185 з Відділкової лікарні Південної залізниці вбачається, що 13.03.2014 р. ОСОБА_3 призначено консультацію психіатра, який при огляді ОСОБА_3 константував «На момент огляду продуктивному контакту недоступний».

Згідно з актом №388 судово-психіатричного експерта Полтавської обласної клінічної психіатричної лікарні ОСОБА_3 станом на 17.06.2014 р. та 18.07.2014 р. виявляв ознаки розладу особистості і поведінки внаслідок церебрального атеросклерозу. Даний психічний розлад істотно впливав на здатність ОСОБА_3 усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, але не позбавляв його такої здатності при подачі заяви про державну реєстрацію шлюбу та при реєстрації шлюбу з ОСОБА_2.

Разом з тим при проведенні повторної судово психіатричної експертизи, призначеної ухвалою суду 17.11.2016 р., висновок якої №241 від 19.04.2017 р. виконаний Київським міським центром судово-психіатричної експертизи та яким встановлено, що ОСОБА_3 на період червня липня страждав хронічним психічним розладом у вигляді судинного недоумства. ОСОБА_3 за своїм психічним станом на період червня липня 2014 р. не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними. ОСОБА_3 на момент подання заяви про реєстрацію шлюбу 17.06.2014 р. та на момент реєстрації шлюбу 18.07.2014 р. страждав на хронічний психічний розлад у вигляді судинного недоумства. ОСОБА_3 за своїм психічним станом на момент подачі заяви про реєстрацію шлюбу та на момент реєстрації шлюбу не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними.

Вказаний висновок ( а.с. 154-162 том 3) є чіткім та категоричним щодо абсолютної недієздатності ОСОБА_3 щодо розуміння значення своїх дій та можливості керувати ними при подачі заяви про шлюб та укладенні шлюбу.

Крім того, за клопотанням представника відповідача адвоката ОСОБА_5 в судовому засіданні 27.03.2018 року експерт ОСОБА_10 роз»яснив свій висновок та підтвердив висновки наведені в ньому.

Суд вважає висновок повторної експертизи належним та достатнім доказом, так як він виконаний комісією експертів з трьох спеціалістів вищої кваліфікаційної категорії державного медичного закладу, підпорядкованого Київській міській державній адміністрації, узгоджується з іншими належними та достовірними доказами, а саме показами свідків (сусідів ОСОБА_3: ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та санітара Пятої міської лікарні ОСОБА_15 І.) про поведінкові розлади ОСОБА_3

Покази свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_16, ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_14, які показали суду, що ОСОБА_3 влітку 2014 р. виявляв психічні та поведінкові порушення відповідають змісту медичної документації на ОСОБА_3 з поліклініки та психоневрологічного диспансеру на період літа 2014 р. та узгоджуються з іншими доказами по справі в їх сукупності.

Покази свідків ОСОБА_9, ОСОБА_17, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_18 суд оцінює критично так як вони у більшості являються родичами відповідачки та їх покази знаходяться в суперечності з медичною документацією та висновками експертів, а також іншими доказами по справі в їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 21, ч.2 ст. 28 СК України, розділу 2 Правил державної реєстрації актів цивільного стану, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 52/5 від 18 жовтня 2000 року та зареєстрованих за № 719/4940 (із змінами та доповненнями), шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Заява про реєстрацію шлюбу подається жінкою та чоловіком особисто.

Крім того, нормами Сімейного кодексу України встановлено, що для державної реєстрації шлюбу жінкою та чоловіком особисто подається заява про державну реєстрацію шлюбу до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до ст. 23 СК кожна особа, яка досягла шлюбного віку, має право на шлюб. Ніхто не може змусити особу у примусовому порядку реалізовувати свої права. Статтею 24 СК визначено, що шлюб укладається шляхом вільної згоди і ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Звичайно першими об’єктивними обставинами, що свідчать про вільну згоду жінки та чоловіка укласти шлюб, є: особиста явка до органу РАЦСу з метою написання спільної заяви про намір укласти шлюб та зареєструвати його та особисте подання даної заяви (ст. 28 СК); обов’язкова присутність нареченого та нареченої в момент реєстрації їхнього шлюбу (ст. 34 СК).

Як встановлено судом, та цього не заперечувала і відповідачка у судовому засіданні, реєстрація шлюбу відбувалася не в приміщенні РАЦСу, а представник РАЦСу зареєстрував шлюб на подвірї.

Аналізуючи всі надані сторонами докази по справі, оцінивши їх в сукупності за своїм внутрішнім переконанням, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до переконливого висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення.

Зважаючи на те, що суд прийшов до висновку про задоволення позову і закінчення розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне скасувати заходи забезпечення позову застосовані згідно ухвали Ленінського райсуду м. Полтави від 20.04.2015 року щодо заборони Першій державній нотаріальній конторі м. Полтави видавати свідоцтво про право на спадщину за законом та заповітом на спадок, що залишився після смерті ОСОБА_3, померлого 30.10.2014 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 40 СК України, ст. ст. 12, 13, 258-273 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа по справі Подільський районний у м. Полтаві відділ ДРАЦС про визнання шлюбу недійсним — задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зареєстрований в Ленінському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції 18.07.2014 р. (актовий запис №00119122301) визнати недійсним з дня його державної реєстрації та анулювати актовий запис про реєстрацію даного шлюбу.

Скасувати заходи забезпечення позову застосовані згідно ухвали Ленінського райсуду м. Полтави від 20.04.2015 року щодо заборони Першій державній нотаріальній конторі м. Полтави видавати свідоцтво про право на спадщину за законом та заповітом на спадок, що залишився після смерті ОСОБА_3, померлого 30.10.2014 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення(виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст даного рішення суду буде виготовлено до 08.06.2018 року.

Суддя Ленінського районного суду м. Полтави ОСОБА_19