Справа № 582/1331/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«28» листопада 2019 р.

Недригайлівський районний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Петен Я.Л.,

за участю секретаря Климась С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Недригайлів за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1, с. Московське, Липоводолинського району Сумської області, до Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк», м. Київ, з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Завалієва Артема Анатолійовича, м. Чернігів, Недригайлівського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області, смт. Недригайлів, Недригайлівського району Сумської області, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, —

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, що зареєстрована за адресою: с. Московське Липоводолинського району Сумської області, звернулась до суду з вказаним позовом до відповідача, Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 2044, вчинений 03.04.2017 приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А. щодо стягнення з неї, ОСОБА_2 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 57756,22 грн., який виконується Недригайлівським міжрайонним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на її користь 7000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Позовна заява мотивована тим, що вчинений приватним нотаріусом виконавчий напис від 03 квітня 2017 року № 2044, яким стягнуто з неї, ОСОБА_1 , на користь кредитора АК КБ «Приватбанк» 4780,07 грн заборгованості за тілом кредиту, 46106,66 грн заборгованості за нарахованими відсотками, 3643,00 грн заборгованості з комісії та пені, 500,00 грн заборгованості по штрафам (фіксована частина), та 2726,49 грн заборгованості по штрафам (відсоток від суми заборгованості), що сумарно становить 57756,22 грн, суперечить вимогам статей 8788 Закону України «Про нотаріат» щодо обов`язковості переліку документів та щодо наявності факту безспірності заборгованості, а також вимогам Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України щодо документів, на підставі яких здійснюється стягнення, у зв`язку з чим позивач просила визнати виконавчий напис нотаріуса від 03 квітня 2017 року № 2044, вчинений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим Артемом Анатолійовичем таким, що не підлягає виконанню.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник — адвокат Лебединська І.С. не прибули, остання подала на адресу суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить позов задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача, крім того, витрати на правничу допомогу.

Належним чином повідомлений представник Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», відповідача по справі, у судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив, своїм правом на подання відзиву на позов не скористався, заяв, клопотань від нього про відкладення розгляду справи не надходило.

Приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв А.А., третя особа по справі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, у судове засідання не прибув, надав заяву, в якій просив розгляд справи проводити без його участі, а також надав копії документів, на підставі яких ним було вчинено виконавчий напис від 03.04.2017 за реєстровим № 2044.

Представник Недригайлівського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області, третьої особи по справі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3, у судове засідання не прибула, подала на адресу суду заяву про розгляд справи без її участі, просить ухвалити рішення на розсуд суду.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України справу розглянуто за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач, ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Андрушки Попільнянського району Житомирської області, що підтверджується копією паспорту за № 002188406 (а.с.14).

20 липня 2007 року позивач зареєструвала шлюб із ОСОБА_4 та змінила своє прізвище » ОСОБА_5 » на » ОСОБА_6 «, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.17).

Відповідно до умов кредитного договору у виді заяви приєднання від 12.10.2007 позивач, ОСОБА_2, отримала кредит у ЗАТ «КБ Приватбанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є АТ КБ «Приватбанк» (а.с. 173).

20 березня 2017 року банк звернувся до приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Завалієва А.А. із заявою про вчинення виконавчого напису про стягнення із ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором, яка становила 57756,22 грн, з яких: 4780,07 грн заборгованості за тілом кредиту, 46106,66 грн заборгованості за нарахованими відсотками, 3643,00 грн заборгованості з комісії та пені, 500,00 грн заборгованості по штрафам (фіксована частина), та 2726,49 грн заборгованості по штрафам (відсоток від суми заборгованості) (а. с.144).

На підтвердження заборгованості банком приватному нотаріусу було надано: копію заяви (кредитного договору); 2 екземпляри копій засвідченої виписки з особового рахунку боржника; копію вимоги про усунення порушень за кредитним договором; копію розрахункового документу про оплату послуг поштового зв`язку; копію опису вкладенння в цінний лист; копію довіреності представника ПАТ КБ «Приватбанк»; копію паспорта представника ПАТ КБ «Приватбанк» (а. с. 144-182).

03 квітня 2017 року за заявою банківської установи приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А. вчинений виконавчий напис № 2044, за яким із ОСОБА_1 , позивача по справі, на користь АТ КБ «ПриватБанк», відповідача, стягнуто заборгованість за кредитним договором б/н від 12.10.2007 у розмірі 57756,22 грн, з яких: 4780,07 грн заборгованості за тілом кредиту, 46106,66 грн заборгованості за нарахованими відсотками, 3643,00 грн заборгованості з комісії та пені, 500,00 грн заборгованості по штрафам (фіксована частина), та 2726,49 грн заборгованості по штрафам (відсоток від суми заборгованості). Згідно виконавчого напису стягнення здійснюється за період з 12 жовтня 2007 року до 23 жовтня 2016 року. Строк пред`явлення виконавчого напису до виконання встановлений протягом одного року з дня вчинення (а.с. 143).

Виконавчий напис № 2044 08.12.2018 повертався відповідачу на підставі п. 5 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» (а. с. 206), після чого за заявою АТ КБ «Приватбанк» від 05.06.2019 № 201906050080 (а. с. 21) 09.07.2019 постановою Недригайлівського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області ВП № 59500484 (а. с. 20) було відкрито виконавче провадження по виконанню виконачого напису № 2044 та 24 липня 2019 року винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (а.с.23).

Позивач вважає, що виконавчий напис № 2044 був вчинений протизаконно та не підлягає виконанню, у зв`язку з чим і звернулась в суд за захистом своїх прав.

За загальним правилом статей 1516 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі — Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями — не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника — фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень — письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі — Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. Цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій, а лише їх конкретизує.

Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти таких висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису — це нотаріальна дія, яка полягає у посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує виникнення права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису — надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання безспірного зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості боржника, у тому числі і внаслідок цивільно-правової відповідальності, — це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком документів є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої вимоги боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 151618 ЦК України, статей 508788 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, у судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і необґрунтованість вимог до боржника.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Для правильного застосування положень статей 8788 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Судом встановлено, що приватним нотаріусом при вчиненні виконавчого напису № 2044 не було дотримано приписів статей 8788 Закону України «Про нотаріат» та вимог Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Так, як вбачається із розрахунку заборгованості, наданого відповідачем приватному нотаріусу для підтвердження навності заборгованості позивача, виконавчий напис було вчинено поза межами строків позовної давності, за минуванням з дня виникнення права вимоги більше трьох років.

Із наявних в матеріалах справи документів, на підставі яких приватним нотаріусом було вчинено виконавчий напис, судом встановлено, що АТ КБ «Приватбанк» було надано перелік документів, який не відповідає переліку, визначеного Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Крім того, на день вчинення виконавчого напису, із наданих приватному нотаріусу відповідачем документів не слідувало наявності безспірності заборгованості позивача перед АТ КБ «Приватбанк», оскільки зазначаючи про наявність заборгованості позивача по тілу кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), банк зазначав, окрім того, про наявність заборгованості у виді відсотків, комісії, пені і штрафів за несвоєчасну сплату кредиту. При цьому у заяві позичальника (позивача) від 12.10.2007, копія якої була надана приватному нотаріусу, розмір процентної ставки не зазначений, як і відсутні умови про встановлення відповідальності позивача у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. Тобто докази погодження позивачем та відповідачем при укладенні умов кредитного договору щодо розміру відсотків, комісії, пені та штрафу, відсутні. Також зазначення відповідачем про наявність заборгованості позивача одночасно у вигляді і пені і штрафу, свідчить про визначення подвійної відповідальності, що є неприпустими та суперечить вимогам законодавства.

Крім того, суд не може вважати належними доказами направлення боржнику письмової вимоги про усунення порушень наявні в матеріалах справи письмову вимогу про усунення порушень за кредитним договором б/н від 12.10.2007 (а.с.172) та список згрупованих поштових відправлень пріоритетних листів з фіскальним чеком та описом вкладення до цінного листа щодо направлення цієї письмової вимоги ОСОБА_2 (а. с. 174-175), оскільки дана письмова вимога підписана за відсутності дати її складення представником відповідача, ОСОБА_7, за довіреністю від 30.01.2017 (а. с. 178), у той час як відбиток штемпелю поштового відділення про відправку на списку та описі вкладення, а також на фіскальному чеку, датований 19.12.16. Також з опису вкладення до цінного листа вбачається, що позивачу направлялась претензія про наявність боргу від 14.12.2016. Враховуючи, що саме наявні в матеріалах справи письмова вимога б/н б/д, підписана ОСОБА_7 (а. с. 172), довіреність на його ім`я від 30.01.2017, а також докази направлення письмововї вимоги боржнику від 19.12.2016 (раніше дати видачі довіреності) (а.с.174-175) надавались приватному нотаріусу для вчинення виконавчого напису, то суд доходить висновку про відсутність належних доказів направлення наявної в матеріалах письмової вимоги про усунення порушень боржнику. З наявних в матеріалах справи вищезазначених доказів не можливо встановти, що саме ця вимога направлялась ОСОБА_1 , а претензія про наявність боргу від 14.12.2016, яка направлялась ОСОБА_1 згідно опису вкладення до цінного листа, в матеріалах справи відсутня і приватному нотаріусу не надавалась.

Таким чином, всі у сукупності встановлені судом обставини вчинення 03.04.2017 виконавчого напису № 2044 приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального окруку Завалієвим А.А., свідчать про порушення вимог законодавства щодо його вчинення, у зв`язку з чим позовні вимоги визнаються обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

За змістом частин першої, третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За приписами частин другої-четвертої статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з розрахунком сторони позивача судові витрати складаються з витрат на професійну правничу допомогу.

З матеріалів справи вбачається, що 03 вересня 2019 року між ОСОБА_1 та адвокатом Лебединською І.С. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ХВ № 002235, видане радою адвокатів Харківської області, на підставі рішення ради адвокатів Харківської області від 20 червня 2018 року № 22), укладено договір про надання правничої допомоги (а.с.53-55), та додаткову угоду до договору про надання правової допомоги від 03.09.2019 (а.с.56), ордер (а.с.66).

Відповідно до умов цього договору гонорар адвоката складає за домовленістю у фіксованому розмірі 7000, 00 грн.

Згідно розрахунку сума витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, за фактично надану правничу (правову) допомогу ОСОБА_1 станом на 24.09.2019 становить 7000 грн, з них: вивчення матеріалів, збирання і підготовка доказів — 5 год, сума гонорару 1000 грн; вивчення, аналіз чинного законодавства 5 год, сума гонорару 1000 грн; підготовка позовної заяви 8 год, сума гонорару 2500 грн; підготовка адвокатського запиту 1 год, 500 грн; підготовка адвокатського запиту 1 год, 500 грн; підготовка клопотання про витребування доказів 500 грн; підготовка заяви про забезпечення позову 2 год, 1000 грн (а.с.64).

Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера від 03 вересня 2019 року адвокат Лебединська І.С. прийняла від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 7000,00 грн на підставі договору від 03 вересня 2019 року про надання правничої допомоги (а.с.57).

Таким чином суд вважає доведеними витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн, які за правилами статті 141 ЦПК України, підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 121389141247259263-265268273352354 ЦПК України, суд, —

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 , с. Московське, Липоводолинського району Сумської області, до Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк», м. Київ, з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Завалієва Артема Анатолійовича, м. Чернігів, Недригайлівського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області, смт. Недригайлів, Недригайлівського району Сумської області, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, — задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 2044, вчинений 03.04.2017 приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А. щодо стягнення із ОСОБА_2 , на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 57756,22 грн.

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , 7 000 (сім тисяч) гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті за ухвалою Недригайлівського районного суду Сумської області від 11.10.2019 щодо зупинення стягнення за виконавчим написом нотаріуса від 03.04.2017 за № 2044.

Заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили цим рішенням суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням п.п. 5 п. 15 ч. 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України від 15.12.2017, до Сумського апеляційного суду через Недригайлівський районний суд Сумської області.

Повне рішення складено 09 грудня 2019 року (08 грудня 2019 року вихідний).

Суддя: підпис З оригіналом згідно

Суддя: Я. Л. Петен