ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 622/58/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.2021 смт Золочів

Золочівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Чернової О.В.,

за участю секретаря Дмитренко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у смт. Золочів Харківської області цивільну справу у порядку спрощеного позовного провадження за позовною заявою Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

18.01.2020 позивач в особі свого представника за довіреністю звернувся до Золочівського районного суду Харківської області із позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача заборгованість за укладеним між сторонами кредитним договором без номеру від 23.03.2016 у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань та понесених у зв`язку зі зверненням до суду з позовом судових витрат, а саме: 52697,58 грн — заборгованість за тілом кредиту; 11012,13 грн. — заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України.

В обґрунтування позову зазначив, що 23.03.2016 року відповідач отримав кредит у позивача у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. В подальшому кредитний ліміт збільшувався, останній раз 25.09.2018 до 40500,00 грн.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Договору, на підставі яких Відповідач при укладенні договору дав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.

Згідно умов укладеного договору він складається із заяви позичальника, «Умов та правил надання банківських послуг» та «Тарифів банку», які викладені на банківському сайті у мережі Інтернет.

В редакції Умов та Правил, що почали діяти з 01.03.2019, згідно п. 2.1.1.2.12 сторони дійшли згоди, що в разі, починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов`язань Клієнта з погашення кредиту, Клієнт зобов`язується сплатити на користь Банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 86,4 % — для картки «Універсальна», 84,0% — для картки «Універсальна голд».

Відповідно до умов укладеного між сторонами договору відповідач належним чином зобов`язання не виконує, у зв`язку з чим утворилася вищевказана заборгованість та для стягнення якої позивач звернувся до суду.

Ухвалою судді Чернової О.В. від 11.02.2021 провадження по справі було відкрито та призначено судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

16.03.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву від ОСОБА_1 з підтвердженням направлення копії позивачеві.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав заяву разом із позовною заявою, в якій справу просив розглядати за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, правом на подання відповіді на відзив на позовну заяву не скористався, натомість надав додаткові пояснення щодо позову від 06.04.2021.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності з урахуванням позиції, викладеної у відзиві на позовну заяву.

У відзиві на позовну заяву відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з тих підстав, що він не отримував від позивача грошові кошти у розмірі 52697,58 грн., а фактично отримав лише 40500,00 грн., про що свідчить довідка про зміну умов кредитування, надана позивачем до позовної заяви. ОСОБА_1 останній раз отримував кошти по картковому рахунку 27.10.2018, на той момент загальна заборгованість за кредитним договором становила 39454,80 грн. З цього часу банком в односторонньому порядку нараховувалися списання відсотків, за сервісом «Оплата частинами», комісії та здійснювалося автоматичне погашення простроченої заборгованості. Надані разом із позовною заявою Умови та Правила надання банківських послуг не містять дати їх затвердження, підпису боржника про ознайомлення. Матеріали справи не містять підтверджень що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів ОСОБА_1 , ознайомився і погодився з ними, зокрема й щодо сплати відсотків, зокрема саме у визначеному в цих документах розмірі і порядках нарахування. Таким чином Умови та правила надання банківських послуг, Тарифи Банку, не є складовими кредитного договору а вимоги позивача про стягнення відсотків не підлягають задоволенню в повному обсязі. Не підлягають стягненню і грошові кошти за сервісом «Оплата частинами», оскільки про нього відсутні відомості в анкеті-заяві №б/н від 23.03.2016, а Умови та правила надання банківських послуг ОСОБА_1 не підписував. Відповідач вказує, що ним станом на 23.11.2020 було погашено АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за період з 31.08.2018 по 23.11.2020 на загальну суму 36802,95 грн., яка включає в себе автоматичні погашення заборгованості, погашення обов`язкового платежу, погашення заборгованості та поповнення готівкою в терміналі, що свідчить про те, що у відповідача перед позивачем відсутні будь-які кредитні зобов`язання. Крім цього відповідач вказує на те, що позивачем не надано первинних документів, оформлених у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», які були б доказами наявності заборгованості та її розміру у відповідача перед позивачем.

В письмових поясненнях від 06.04.2021 представником позивача надано додаткові пояснення щодо оформлення послуги «Оплата частинами». Згідно порядку оформлення банк надає можливість клієнтам, які мають кредитну карту, оформити послугу «Оплата частинами» без відвідування відділення за допомогою своєї діючої кредитної карти. 07.05.2018 та 26.09.2018 відповідачем були оформлені послуги «Оплата частинами» на суми 12049,00 грн і 8524 грн. Кредит за сервісом було погашено 08.02.2019 та 27.10.2019 відповідно. Порядок погашення заборгованості відбувається шляхом списання регулярного платежу з карти клієнта як з власних коштів при їх наявності, так і з кредитних. Порядок оформлення послуги «Оплата частинами» не суперечить діючому законодавству, оскільки згідно п. 2.2. Постанови НБУ від 17.122003 «Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валюті» ідентифікація клієнта не є обов`язковою, якщо клієнт вже має рахунки в цьому банку і був раніше ідентифікований відповідно до вимог законодавства України.

Суд, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази в їх сукупності, вважає можливим ухвалити рішення про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст.2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 23.03.2016 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір б/н, згідно якого відповідач отримав кредитні кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Згідно п.2 статуту АТ КБ «Приватбанк», банк є правонаступником всіх прав та обов`язків публічного Акціонерного Товариства Комерційний Банк «Приватбанк», яке було правонаступником всіх прав та обов`язків Закритого Акціонерного Товариства Комерційний Банк «Приватбанк», яке було правонаступником всіх прав та обов`язків Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний Банк «Приватбанк».

Між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 був підписаний кредитний договір №б/н, за яким було надано наступні кредитні картки: НОМЕР_1 дата відкриття 20.05.2008, термін дії 05/12; НОМЕР_2 дата відкриття 25.11.2015, 23.03.2016, термін дії 11/19; НОМЕР_3 дата відкриття 25.09.2018, термін дії 06/22.

Згідно довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти НОМЕР_1 , яка перевипускалася банком кілька разів, оформленої на ОСОБА_1 , 20.05.2008 кредитний ліміт збільшувався кілька разів, останній раз 25.09.2018 до 40500,00 грн.

У заяві зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом із Правилами користування платіжною карткою, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.

Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна CONTRACT», «Універсальна GOLD» та Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться інші умови. Витяг не підписаний відповідачем та не зрозуміло, який тип картки з перелічених видано позивачу.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором б/н від 23.03.2016, укладеного між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 останній має заборгованість в загальному розмірі 63709,71 грн, яка включає в себе: заборгованість за тілом кредиту — 52697,58 грн. та заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 — 11012,13 грн.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона — підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

На підтвердження умов договору банк надав суду копію анкети-заяви, витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт, витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку, розрахунок заборгованості.

Однак, вказані документи не підтверджують погодження сторонами умов кредитування.

Як вбачається з матеріалів справи, ні витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», ні витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку не містять підпису ОСОБА_1 .

Анкета-заява містить лише анкетні дані відповідача, його контактну інформацію. Заява не містить даних про умови кредитування.

03 липня 2019 року Великою Палатою Верховного Суду було ухвалено постанову в аналогічній справі за позовом ПАТ «КБ «Приватбанк» до фізичної особи про стягнення заборгованості за картковим кредитом (справа №342/180/17).

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку, які не містять підпису позичальника, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети. Заява-анкета позичальника не містить положень щодо розміру процентів, неустойки. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Відповідно, у суду відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь АТ КБ «Приватбанк» процентів та неустойки за договором кредиту.

В цій же постанові Велика Палата Верховного Суду вказала, що АТ КБ «Приватбанк» має право вимагати захисту своїх прав шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Отже, з урахуванням зазначеної позиції Великої Палати Верховного Суду позивач має право лише на повернення сум фактично отриманих коштів.

Без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила надання банківських послуг, відсутність у заяві домовленості сторін про сплату процентів за користування кредитними коштами, неустойки, надані банком Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин, а тому доводи позивача щодо актуальності вказаної редакції Умов та правил надання банківських послуг у зв`язку із затвердженням їх наказом відхиляються.

Щодо вимоги АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення з відповідача відсотків в сумі 11012,13 грн., нарахованих на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України, що обраховані у розмірі 86,4 % та 84,0 % то суд зазначає наступне.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, позивач, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просить стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України. При цьому, заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України, Банк обґрунтовує з посиланням на п. 2.1.1.2.12 Умов та Правил надання банківських послуг, згідно якого Клієнт зобов`язується сплатити на користь Банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі 86,4 % для картки «Універсальна», 84, 0 % для картки Універсальна голд.

Тобто відсотки за ст.625 ЦК України є договірними та закріплені в Умовах та Правилах, які, як зазначено вище, не можуть вважатись складовою укладеного кредитного договору.

Вимоги щодо обрахунку відсотків на підставі ч.2 ст.625 ЦК України за ставкою 3% річних до суду заявлено не було і тому суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 11012,13 грн. — заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦПК України задоволенню не підлягають.

З наданого розрахунку заборгованості та виписки з деталізацією операцій по рахунку вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами останній раз 27.10.2018 року, заборгованість за тілом кредиту становила 39454,80 грн., тобто в межах кредитного ліміту.

В подальшому банком нараховувалися списання за сервісом «Оплата частинами», відсотків, комісії, пені та станом на 11.11.2020 у ОСОБА_1 перед банком виникла заборгованість, яку позивач вказує як заборгованість за тілом кредиту в розмірі 52697,58 грн., що є неправомірним, яка включає в себе також списання відсотків за використання кредитного ліміту за ставкою 3,5%, комісію за обслуговування (членський внесок) щомісяця по 20 грн. що є неправомірним.

Про погодження із відповідачем розміру комісії та її призначення будь-яких доказів позивачем не надано, у заяві позичальника б/н від 23.03.2016 року такі відомості відсутні.

Сервіс «Оплата частинами» — це сервіс, який дає можливість клієнту купити товар або послугу в торгово-сервісних підприємствах та/або інтернет-магазинах за 30 секунд в розстрочку за кредитною картою. Оплата товару здійснюється шляхом списання щомісячних платежів з карти клієнта. ОСОБА_1 не спростовано добровільне та свідоме використання сервісу «Оплата частинами».

Як підтверджується випискою за договором б/н станом на 23.11.2020 АТ КБ «Приватбанк» за сервісом «Оплата частинами» ОСОБА_1 нараховувався щомісячний платіж у період з 07.11.2018 по 26.08.2019, на загальну суму 12626,54 грн., а саме: 07.11.2018 — 1254,34 грн; 26.11.2018 — 634,10 грн; 07.12.2018 — 1254,34 грн; 26.12.2018 — 634,10 грн; 07.01.2019 — 1254,34 грн; 26.01.2019 — 634,10 грн; 07.02.2019 — 1254,4 грн; 26.02.2019 — 634,10 грн; 26.03.2019 — 634,10 грн; 26.04.2019 — 634,10 грн; 26.05.2019 — 634,10 грн; 26.06.2019 — 634,10 грн; 26.07.2019 — 634,10 грн; 26.08.2019- 634,10 грн.

Отже, заборгованість за тілом кредиту по оплаті за сервісом «Оплата частинами» підлягає стягненню за період з 07.11.2018 по 26.08.2019 року у розмірі 12626,54 грн., проведені платежі за сервісом «Оплата частинами» до 07.11.2018 року входять до тіла кредиту в розмірі 39454,80 грн., що також підлягає стягненню.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту є частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковомузадоволенню, із відповідача підлягає стягненню на користь позивача заборгованість за тілом кредиту у розмірі 52081,34 грн,яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 39454,80 грн, та заборгованості за тілом кредиту за сервісом «Оплата частинами» за період з 07.11.2018 по 26.08.2019 року в розмірі 12626,54 грн.

Крім цього, як підтверджується випискою за договором станом на 23.11.2020 року ОСОБА_1 було погашено АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за період з 31.08.2018 по 23.11.2020 року на загальну суму 36802,95 грн. а саме: 01.08.2018 та 31.08.2018 — переказ зі своєї карти 41**32 через додаток Прива24 на суми 2000,00 грн. та 7000,00 грн відповідно; 30.10.2018 — погашення обов`язкового платежу з карти — 1278,34 грн; 09.12.2018 — автоматичне погашення заборгованості в розмірі 1348,14 грн.; 27.12.2018 — погашення обов`язкового платежу з карти — 122,44 грн; 04.02.2019 — поповнення готівкою в терміналі — 4411,00 грн; автоматичні погашення заборгованості 04.02.2019, 05.02.2019, 06.04.2019, 09.04.2019, 12.04.2019, 25.04.2019, 30.05.2019, 29.08.2019 та 31.10.2019 на суми 150 грн, 1868,13 грн, 50,00 грн, 746,25 грн., 500,14 грн., 831,69 грн., 2253,30 грн, 6121,76 грн. та 6121,76 грн. відповідно.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту є частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковомузадоволенню з урахуванням погашення відповідачем заборгованості в розмірі 36802,95 грн. А отже, із ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту у розмірі 15278 грн. 39 коп..

У задоволенні позовних вимог в іншій частині суд відмовляє.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому суд враховує, що, відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Разом з позовною заявою представником позивача подано клопотання про огляд веб-сайту по вказаній справі, керуючись положеннями ч.7 ст.85 ЦПК України про огляд доказів. Заявник зазначає, що даний доказ необхідний для підтвердження дійсності відповідної редакції Умов та правил надання банківських послуг АТ КБ «Приват Банк» та фіксування змісту редакції Умов та правил надання банківських послуг, яка діяла на день приєднання відповідача до відповідних умов.

Відповідно до ч. ч. 1, 7 ст. 85 ЦПК України письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням. У порядку, передбаченому цією статтею, суд за заявою учасника справи чи з власної ініціативи може оглянути веб-сайт (сторінку), інші місця збереження даних в мережі Інтернет з метою встановлення та фіксування їх змісту. У разі необхідності для проведення такого огляду суд може залучити спеціаліста.

З обставин викладених у клопотанні не вбачається, що позивач не мав можливість: самостійно здійснити огляд веб-сторінки із залученням спеціаліста та зафіксувати це відповідним протоколом; скористатись правом наданим п.7 ч.1 ст.20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; або скористатись послугами компаній, які проводять фіксацію і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет з видачею експертних висновків, на підставі звернень будь-яких осіб.

Таким чином, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про огляд веб-сайту, оскільки представником позивача суду не наведено достатнє обґрунтування необхідності огляду доказу за їх місцезнаходженням судом, враховуючи те, що ці Умови знаходяться в розпорядженні позивача як розробника цих Умов.

Частиною 1 статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, із ОСОБА_2 на користь АТ КБ «Приватбанк» підлягає стягненню судовий збір в розмірі 627,46 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 141, 258, 263, 265, 280 ЦПК України, ст.ст. 4, 5, 526, 611, 612, 651, 1050, 054 ЦК України, суд, —

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 — задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» за договором б/н від 23.03.2016 заборгованість за тілом кредиту в розмірі 15278 (п`ятнадцять тисяч двісті сімдесят вісім) гривень 39 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» судові витрати у розмірі 627 (шістсот двадцять сім) гривень 46 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Золочівський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 358 ЦПК України.

В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються наступні реквізити сторін та інших учасників справи:

Позивач: акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ — 14360570, адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 Д, адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, рахунок № НОМЕР_4 , МФО №305299;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення виготовлено 26.04.2021.

Суддя О. В.Чернова