Справа № 635/4864/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2018 року                                                                                                                         селище Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого — судді О.М. Пілюгіної

за участю секретаря Письменної В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту, зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання недійсним кредитного договору,

 

представник відповідача – адвокат Панасенко П.П.

 

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду з позовом та просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № HAG4G101270105 від 19 червня 2007 року в розмірі 34493,62 долари США, що за курсом НБУ станом на 09 червня 2015 року (21,10 гривня за 1 долар США) складає 727815,33 гривень.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що 19 червня 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № HAG4G101270105, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання кредит в розмірі 32000,00 доларів США на строк до 18 червня 2027 року. Відповідно до умов кредитного договору відповідач зобов’язалась в порядку та на умовах, що визначені вказаним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором. У разі затримання сплати частини кредиту та/або процентів за його користування або істотного порушення умов кредитного договору позивач має право вимагати від відповідача дострокового виконання зобов’язань за кредитним договором. ОСОБА_2 свої зобов’язання за кредитним договором належним чином не виконує, в результаті чого, станом на 09 червня 2015 року має прострочену заборгованість: за кредитом в розмірі 34493,62 долари США, що за офіційним курсом НБУ складає 727815,33 гривень, що змусило позивача звернутися до суду з позовом.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 16 липня 2015 року відкрито провадження по справі.

22 жовтня 2015 року представник відповідача — адвокат Панасенко П.П. подав заперечення на позов, клопотання про витребування доказів, зустрічний позов та клопотання про призначення судової економічної експертизи.

В зустрічному позові відповідач просить визнати недійсними: кредитний договір № НАG4G101270105, укладений 19 червня 2007 року між ОСОБА_4 та Закритим акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк»; договір іпотеки № НАG4G101270105, укладений 19 червня 2007 року між ОСОБА_4 та Закритим акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк»; договір поруки № НАG4G101270105/1, укладений 19 червня 2007 року між ОСОБА_5 та Закритим акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк», виключити з Державного реєстру іпотек записи про обтяження житлового будинку АДРЕСА_1.

27 жовтня 2015 року представник позивача подав уточнену зустрічну позовну заяву в якій просить визнати недійсним кредитний договір № НАG4G101270105, укладений 19 червня 2007 року між ОСОБА_4 та Закритим акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» та застосувати правові наслідки недійсності правочину.

24 грудня 2015 року представник позивача надав пояснення на заперечення відповідача.

24 грудня 2015 року відповідача подала уточнений зустрічній позов та просить визнати недійсним кредитний договір № НАG4G101270105, укладений 19 червня 2007 року між ОСОБА_4 та Закритим акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» та застосувати правові наслідки недійсності правочину.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 23 лютого 2016 року задоволено клопотання представника відповідача про витребування у позивача доказів.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 22 листопада 2016 року задоволено клопотання представника відповідача та по справі призначена судова економічна експертиза, провадження по справі зупинено до завершення проведення експертизи.

29 травня 2017 року ухвалою суду відновлено провадження для долучення до справи на запит експерта додаткових матеріалів.

29 травня 2017 року ухвалою суду до справи долучені витребувані експертом додаткові документи, провадження по справі зупинено до завершення проведення експертизи.

10 січня 2018 року суду наданий висновок судової економічної експертизи № 12144 від 20 грудня 2017 року.

20 березня 2018 року ухвалою суду поновлено провадження по справі.

21 березня 2018 року представник позивача подав суду заяву про залишення без розгляду позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, подав суду клопотання та просив розглядати справу без його участі.

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечував проти залишення без розгляду позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту. Вимоги за зустрічним позовом підтримав, просив їх задовольнити та пояснив, що, дійсно 19 червня 2007 року між позивачем та його довірителем, яка тоді мала прізвище «Котляр» було укладено кредитний договір № НАG4G101270105, за яким відповідач отримала від позивача грошові кошти на придбання житлового будинку та за договором купівлі-продажу від 19 червня 2007 року придбала будинок АДРЕСА_1. В забезпечення прийнятих відповідачем зобов’язань за кредитним договором № HAG4G101270105 від 19 червня 2007 року між Публічним акціонерним товариством КБ «ПриватБанк» та відповідачем 19 червня 2007 року укладено договір іпотеки відповідно до умов якого відповідач (іпотекодавець) передав ПАТ КБ «ПриватБанк» (іпотекодержатель) в іпотеку житловий будинок АДРЕСА_1. Також в забезпечення виконання умов за договором кредиту № HAG4G101270105, між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_5 19 червня 2007 року було укладено договір поруки. Вказаний договір кредиту є споживчим кредитом тому для нього встановлений особливий порядок укладання який було порушено позивачем. Так договір розроблявся безпосередньо банком і його умови пропонувались відповідачу. Позивачем в договорі не зазначено орієнтовну сукупність вартості кредиту (в процентному значенні і грошовому виразі) і не надано інформації щодо вартості усіх послуг пов’язаних з одержанням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача, тощо), не складений і не доданий графік погашення кредиту. Таким чином з боку позивача мало місце порушення імперативних вимог діючого законодавства України, оскільки позивач приховав від відповідача об’єктивну інформацію щодо кінцевої сукупності вартості споживчого кредиту, яка б могла вплинути на рішення споживача про необхідність придбання послуги кредиту, що є підставою для визнання договору кредиту недійсним та застосування правових наслідків недійсності правочину.

Суд, заслухавши представника відповідача, дослідивши докази по справі встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що 19 червня 2007 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № HAG4G101270105, відповідно до умов якого банк надав відповідачу у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання кредит в розмірі 32000,00 доларів США на строк до 18 червня 2027 року для придбання житлового будинку. Відповідно до умов кредитного договору відповідач зобов’язалась в порядку та на умовах, що визначені вказаним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором. У разі затримання сплати частини кредиту та/або процентів за його користування або істотного порушення умов кредитного договору позивач має право вимагати від відповідача дострокового виконання зобов’язань за кредитним договором. Відповідно до п. 7.1 договору, період сплати встановлений з 20 по 25 число кожного місяця, погашення заборгованості здійснюється щомісяця платежем у сумі 420, 07 доларів США.

В забезпечення прийнятих відповідачем ОСОБА_4 зобов’язань за кредитним договором № HAG4G101270105 від 19 червня  2007 року, остання 19 червня  2007 року уклала із ЗАТ КП «ПриватБанк» договір іпотеки відповідно до умов якого передала банку (іпотекодержатель) в іпотеку житловий будинок АДРЕСА_1, договір посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Десятниченко О.В., реєстр № 3958.

Також в забезпечення виконання ОСОБА_4 умов за договором кредиту № HAG4G101270105, між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_5 19 червня 2007 року було укладено договір поруки,

ЗАТ КБ «Приватбанк» повністю виконав свої зобов’язання за договором кредиту № HAG4G101270105 від 19 червня 2007 року та надав відповідачу грошову суму у розмірі 32000,00 доларів США.

Відповідач кредит отримала та за договором купівлі-продажу від 19 червня 2007 року, що посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Десятниченко О.В., реєстр № 3955, придбала житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1.

Також судом встановлено, що, 30 квітня 2009 року відповідно до рішення загальних зборів акціонерів найменування Закритого акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» змінено на Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»; позивач є правонаступником всіх прав та зобов’язань Закритого акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», про що свідчать Загальні положення Статуту Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» в новій редакції.

Відповідно до висновку судової економічної експертизи № 12144 від 20 грудня 2017 року, що складений Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса, в обсязі наданих матеріалів та відповідно до проведених досліджень:

— розрахований відповідно до умов кредитування (сума кредиту, відсоткова ставка, строк кредитування) визначених кредитним договором № HAG4G101270105 від 19 червня 2007 року на дату укладання, щомісячний ануїтетний платіж складає 416,35 доларів США;

— розмір щомісячних платежів, визначених банком в кредитному договорі № HAG4G101270105 від 19 червня 2007 року не відповідає відсотковій ставці в розмірі 1% місяць на суму залишку заборгованості за кредитом;

— реальна процентна ставка (у процентах річних) в кредитному договорі № HAG4G101270105 від 19 червня 2007 року не визначена;

— показники вартості кредиту в розмірі 32000 доларів США за кредитним договором № HAG4G101270105 від 19 червня 2007 року (в момент його укладення та за період з 19.06.2007 року по 18.06.2027 року) становлять: реальна процентна ставка — 17,93 % (в перерахунку 1,16 % щомісячно відповідно), абсолютне значення подорожчання кредиту 77840,61 доларів США; сукупна вартість кредиту 109840,61 доларів США. У наданих на дослідження матеріалах справи відсутні відомості стосовно сукупної вартості кредиту за кредитним договором № HAG4G101270105 від 19 червня 2007 року;

— у наданому на дослідження кредитному договорі № HAG4G101270105 від 19 червня 2007 року значення подорожчання кредиту у грошовому виразі не визначено;

— наданий на дослідження кредитний договір № HAG4G101270105 від 19 червня 2007 року не містить графік платежів;

— наданий на дослідження кредитний договір № HAG4G101270105 від 19 червня 2007 року не містить детального розпису сукупної вартості кредиту з урахуванням ставки процентної ставки за ним, вартості усіх супутніх послуг, інших фінансових зобов’язань споживача, а також визначення сукупної вартості кредиту у вигляді реальної процентної ставки (у процентах річних) та абсолютного значення подорожчання кредиту (у грошовому виразі), сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супутніх послуг а також інших фінансових зобов’язань споживача за кожним платіжним періодом, передбачені вимогам п. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (в редакції, яка діяла на час укладання договору) і вимогам щодо детального розпису сукупної вартості кредиту для споживача під час укладення кредитного договору «Правила надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» затверджених Постановою Правління НБУ № 168 від 10 травня 2008 року;

— відповідно до договору № HAG4G101270105 від 19 червня 2007 року споживачу надавався кредит у формі не поновлюваної кредитної лінії з обов’язковою сплатою щомісячного ануїтетного платежу у розмірі 420,07 доларів США і виходячи з розрахунку заборгованості позичальника, наданий ЗАТ КБ «ПриватБанк» фактично застосованою формою кредитування також є не поновлювана кредитна лінія, а формою погашення є ануїтет.

В якості доказів позивачем суду надано: розрахунки заборгованості за кредитним договором № HAG4G101270105 від 19 червня 2007 року; довідка НБУ від 09.06.2015 року про встановлення курсу гривні до іноземної валюти; платіжне доручення; копія паспорту громадянина України на ім’я ОСОБА_2; виписка з рахунку ОСОБА_2 у ПАТ КБ «ПриватБанк» за період 19.06.2007 -11.08.2015 роки.

В якості доказів відповідачем суду надані: запити ОСОБА_2 на ім’я ПАТ КБ «ПриватБанк»; листи — відповіді ПАТ КБ «ПриватБанк» на ім’я ОСОБА_2; розрахунки платежів за кредитним договором; квитанції про перерахунок коштів по виплаті боргу за кредитним договором;

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Нормами Цивільного процесуального кодексу України в редакції 2004 року, яка діяла на час подання позову передбачалось право позивача протягом усього часу розгляду справи відмовитися від позову ( ч. 2 ст. 31 ЦПК України) або відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 207 ЦПК України залишити позов без розгляду, про що суд постановляв ухвалу.

Нормами діючого цивільного процесуального закону таке право позивача обмежено і відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України ухвала про залишення позову без розгляду постановляється судом якщо позивач подав заяву про залишення позову без розгляду до початку розгляду справи по суті.

Враховуючи, що відповідно до норм цивільного процесуального законодавства, що діяло на момент подання позивачем позову, він мав право подати заяву про залишення його позову без розгляду, суд вважає, за можливе задовольнити таке клопотання представника позивача, тому залишає без розгляду позовну заяву Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту.

Стосовно вимог відповідача за зустрічним позовом суд приходить до наступного.

Загальні вимоги, дотримання яких є необхідним для чинності правочину, викладені в статті 203 ЦК України, якою передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної діяльності; волевиявлення учаснику правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з правилом статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом (нікчемний правочин) або якщо він не визнаний судом недійсним (оспорювані правочини).

Підставою недійсності правочину відповідно до ст. 215 ЦК України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Відповідно до ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов’язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

За змістом положень статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції станом на день укладення кредитного договору) перед укладенням договору про надання  споживчого  кредиту кредитодавець зобов’язаний повідомити споживача у письмовій формі, зокрема, про орієнтовну  сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про  надання  кредиту  (перелік усіх витрат, пов’язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо. У договорі про надання споживчого кредиту зазначається у тому числі  детальний розпис загальної вартості кредиту для споживача.

Правила надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджені постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 (набрали чинності 06 червня 2007 року), зобов’язують банки надавати  детальний  розпис  сукупної  вартості  кредиту або в кредитному договорі, або додатку до нього.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов’язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

Тлумачення статті 230 ЦК України свідчить, що під обманом розуміється умисне введення в оману сторони правочину його контрагентом щодо обставин, які мають істотне значення. Тобто при обмані завжди наявний умисел з боку другої сторони правочину, яка, напевно знаючи про наявність чи відсутність тих чи інших обставин і про те, що друга сторона, якби вона володіла цією інформацією, не вступила б у правовідносини, невигідні для неї, спрямовує свої дії для досягнення цілі — вчинити правочин. Обман може стосуватися тільки обставин, які мають істотне значення, тобто природи правочину, прав та обов’язків сторін, властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.

У постанові Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2766цс15 зроблено висновок, що для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов’язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.

Суд, аналізуючи норми законодавства, що регулюють договірні відносини між сторонами та визначають правові наслідки порушення зобов’язання у їх застосуванні до правовідносин, що склалися між позивачем та відповідачем, приходить до висновку, що вимоги відповідача за зустрічним позовом підлягають задоволенню оскільки з боку позивача мало місце порушення прав відповідача, як споживача фінансових послуг оскільки кредитний договір укладено з порушенням вимог п. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (в редакції, яка діяла на час укладання договору) і вимогам щодо детального розпису сукупної вартості кредиту для споживача під час укладення кредитного договору «Правила надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» затверджених Постановою Правління НБУ № 168 від 10 травня 2008 року і відповідно до висновку судової економічної експертизи: наданий на дослідження кредитний договір № HAG4G101270105 від 19 червня 2007 року не містить графік платежів; не містить детального розпису сукупної вартості кредиту з урахуванням ставки процентної ставки за ним, вартості усіх супутніх послуг, інших фінансових зобов’язань споживача, а також визначення сукупної вартості кредиту у вигляді реальної процентної ставки (у процентах річних) та абсолютного значення подорожчання кредиту (у грошовому виразі), сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов’язань споживача за кожним платіжним періодом.

Враховуючи викладене суд визнає недійсним кредитний договір № НАG4G101270105, укладений 19 червня 2007 року між ОСОБА_4 та Закритим акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк».

Оскільки кредитний договір між позивачем та відповідачем судом визнаний недійсним, суд також визнає недійсними договори: іпотеки № НАG4G101270105, укладений 19 червня 2007 року між ОСОБА_4 та Закритим акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк»; поруки № НАG4G101270105/1, укладений 19 червня 2007 року між ОСОБА_5 та Закритим акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк», які є похідними від основного договору кредиту, при цьому суд не застосовує положення ст. 1057-1 ЦК України, оскільки кредитний договір було укладено до набрання чинності вказаної норми закону.

Також, суд враховує, що відповідно до наданого відповідачем розрахунку позивачу за договором кредиту сплачено грошову суму у розмірі 47163,38 доларів США і позивачем вказана сума не оспорена.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме — судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 1281141247263-265280-283 ЦПК України, ст. ст. 203204215216230 ЦК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту — залишити без розгляду.

Судові витрати пронесені позивачем Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» — віднести за його рахунок.

Вимоги ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання недійсним кредитного договору задовольнити.

Кредитний договір № НАG4G101270105, укладений 19 червня 2007 року між ОСОБА_4 та Закритим акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» — визнати недійсним.

Договір іпотеки № НАG4G101270105, укладений 19 червня 2007 року між ОСОБА_4 та Закритим акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» — визнати недійсним.

Договір поруки № НАG4G101270105/1, укладений 19 червня 2007 року між ОСОБА_5 та Закритим акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» — визнати недійсним.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Харківський районний суд Харківської області.

Позивач: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк „ПриватБанк», (юридична адреса: 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, 1-Д; поштова адреса: 49094, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, 50; код ЄДРПОУ: 14360570, рах. №29092829003111, МФО № 305299).

Відповідач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1, паспорт громадянина України НОМЕР_2, виданий 21 грудня 2009 року Краснодонським МВ ГУМВС України в Луганській області, проживає за адресою: АДРЕСА_1.

Повне судове рішення складено 08 січня 2019 року.

Суддя                         О.М. Пілюгіна