Справа № 638/4263/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2018 року Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

Головуючого судді               Цвірюка Д.В.,

за участю секретаря         Крупенко Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Панасенко П.П. про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1, поданого представником-адвокатом ОСОБА_2, до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, —

 

встановив:

Представник позивача адвокат Панасенко П.П. звернувся  до Дзержинського районного суду м. Харкова в інтересах ОСОБА_1 з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Провадження у справі відкрито.

Представник позивача звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить суд на час розгляду даної справи зупинити стягнення за виконавчим написом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 №15437 від 10 жовтня 2017 року. В обґрунтування клопотання зазначає, що у лютому 2017 року позивачу стало відомо, що Шевченківським ДВС м.Харкова ГТУЮ в Харківській області відкрито виконавче провадження стосовно неї та накладено арешт на її рахунки, кошти з яких можуть бути в будь-який момент списані. Підставою для відкриття вказаного виконавчого провадження був вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 10.10.2017 року виконавчий напис №15437 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості в розмірі 247708,29 гривень. Вважає вказаний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, оскільки він вчинений з порушенням вимог законодавства України, за відсутності документів, перелік яких передбачений постановою КМУ від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса». Також зазначає, що нотаріусом було вчинено виконавчий напис за обставин пропущення Банком строків позовної давності, виконавчий напис вчинено на документах, за якими у кредитора з дня виникнення права вимоги минуло більше трьох років. Крім того, зазначає, що між сторонами існує спір щодо визначення суми заборгованості. Вважає, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суддя дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. ч. 1,2 ст.149 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до предявлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. (ч.2 ст.149 ЦПК України).

При цьому, виходячи з правової природи забезпечення позову, під останнім слід розуміти вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача та спрямованих проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, розтратити його, продати, знецінити або вчинити інші дії, що можуть призвести в майбутньому до певних складнощів при виконанні рішення суду.

Разом з тим, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно доп. 6 ч.1 ст.150 ЦПК Українипозов забезпечується, в тому числі, шляхом зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

З матеріалів позову вбачається, що між сторонами виник спір щодо виконавчого напису, вчиненого 10.10.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі за №15437 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості в розмірі 247708,29 гривень.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв’язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв’язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до ч. 3 ст.150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Судом не встановлено обставин, що можуть свідчити про спричинення забезпеченням позову збитків відповідачу, а також обставин, передбачених ч. 3 ст.154 ЦПК України, за наявності яких обовязком суду є застосування зустрічного забезпечення, у звязку з чим, суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення.

Проте, суд вважає за необхідне розяснити відповідачу його право, у відповідності до ч.6 ст.154 ЦПК України, звернутися до суду з відповідним клопотанням про застосування зустрічного забезпечення.

Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, зважаючи на те, що між сторонами виник спір, який перебуває на розгляді в суді, боржником оскаржується виконавчий документ, суд вважає, що заява представника позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.149-150153260261 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Панасенко П.П. про забезпечення позову — задовольнити.

Забезпечити позов шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується, без застосування зустрічного забезпечення.

Зупинити стягнення за виконавчим написом, вчиненим 10.10.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованого в реєстрі за №15437 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості в розмірі 247708,29 гривень, який перебуває на виконанні у Шевченківському відділі державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального Управління юстиції у Харківській області.

Ухвалу суду для виконання направити до Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального Управління юстиції у Харківській області.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Строк предявлення ухвали до виконання протягом трьох років.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом пятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя:                                                       Д.В.Цвірюк