ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2021 року

м.Харків

Справа № 639/735/21

провадження 2/639/978/21

Жовтневий районний суд м.Харкова

у складі: головуючого — судді Єрмоленко В.Б.

за участю секретаря-Міжиріцької А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові у спрощеному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальність «Вердикт Капітал», третя особа-приватний виконавецьвиконавчого округуХарківської області Кудряшов Дмитро Вячеславович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2021 позивач ОСОБА_1 звернулсь до суду з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ( далі ТОВ) «Вердикт Капітал», третя особа -приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Кудряшов Д.В. про визнання таким,що непідлягає виконанню, виконавчогонапису № 4795від 21.10.2020,вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріальногоокругу Буждиганчук Є.Ю. про стягнення з ОСОБА_1 на користь правонаступника ТОВ «Кредитна установа «Кредит Комерц»-Простофінанс»-ТОВ«Вердикт Капітал »заборгованості за кредитним договором від29.11.2018, що виникла за період з 01.11.2018 по 11.03.2020 в сумі 50406,74грн., та складається з простроченої заборгованості за кредитом-1299,43грн.,відсотками ікомісією-49107,31грн., а також витрат, пов`язаних з вчиненням нотаріального напису- 1000 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що нотаріусом було вчинено виконавчий напис за обставин пропущення банком строків позовної давності, на документах, за якими у кредитора з дня виникнення права вимоги минуло більше трьох років. За п. 1.3 кредитного договору №056784 від 01.11.2017 між ОСОБА_1 та ТОВ «Кредитна установа «Кредит Комерц» кредитні кошти надавались строком на 30 днів та підлягали поверненню разом з процентами не пізніше 30.11.2017, нарахована сума процентів -624 грн. при сумі кредиту 1300 грн. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за договором припинилося 30.11.2017. Крім того, ОСОБА_2 здійснювала останній платіж по погашенню заборгованості у 2017, натомість Банк звернувся до нотаріуса 21.10.2020, тобто з пропущенням трирічного строку позовної давності. Виконавчий напис вчинено за відсутності нотаріально посвідченого договору всупереч переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172. Безспірність заборгованості перед стягувачем не перевірена при вчиненні виконавчого напису.Надана ТОВ «Вердикт Капітал» виписка з особового рахунку № НОМЕР_1 ОСОБА_1 не відповідає вимогам «Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України», затв. Правленням НБУ від 04.07.2018 № 75 ( а.с. 145-148).

В судове засідання позивач та представник позивача не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись завчасно, належним чином, представником позивача надано клопотання про можливість розгляду справи без її присутності та просить стягнути витрати на правову допомогу від 19.02.2021 ( а.с. 153,177).

Відповідач представник ТОВ «Вердикт Капітал», будучи повідомленим про час та місце розгляду справи згідно зі ст. 128 ЦПК України, в судове засідання не з`явився, правом на подання відзиву на позов не скористався. При одночасному існуванні умов, передбачених ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення.

Третя особа-приватний виконавець Кудряшов Д.В. в судове засідання не з`явився, письмових пояснень щодо предмета спору або відзиву не подав.

Ухвалами Жовтневогорайонного судум.Харковавід 09.02.21,за клопотаннямпозивача, у приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю. витребувана копія виконавчого напису № 4795 від 21.10.2020і документи, на підставі яких вчинено виконавчий напис. Зупинено стягнення у виконавчому провадженні № 63639299 на підставі виконавчого напису до розгляду судом справи ( а.с. 106-109).

Суд, перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, приходить до наступного.

01.11.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитна установа «Кредит Комерц» і ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 056784, умовами якого позивач отримала кредит в сумі 1300 грн. строком на 30 днів, який підлягає поверненню разом із процентами за користування кредитом-1,6% від суми кредиту за кожен день , не пізніше 30.11.2017.При цьому договором передбачено ініціювання позичальником продовження строку користування кредитом у разі, якщо строк кредитування не закінчився, або закінчився, шляхом здійснення платежу на користь кредитодавця. Новою датою повернення кредиту є строк та дата, визначені кредитодавцем на власний розсуд та вказані у повідомлення або розміщені в особистому кабінеті позичальника Реальна процентнаставка-584%річних визначеноп.4.2договору (а.с. 32-33,79-82,161-163).

29.11.2018 ТОВ «Вердикт Капітал» і ТОВ «Кредитна установа «Кредит Комерц» укладено договір факторингу № 29112018 від 29.11.2018 за кредитними договорами, у тому числі за договором з ОСОБА_1 про відкриття кредитної лінії. При цьому, копія договору факторингу з додатками про передачу кредитного портфелю по конкретним договорам , із зазначенням сум заборгованості, відповідачем не представлена. Така інформація міститься у копії претензії та заяві на вчинення виконавчого напису.

19.10.2020 ТОВ «Вердикт Капітал» звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю. із заявою про вчинення виконавчого напису , надавши копію кредитного договору, виписку з особового рахунку № НОМЕР_1 ОСОБА_1 у формі зазначення заборгованості за сумою кредиту-1299,43 грн., заборгованості за процентами та комісіями-12277,51 грн., плати за пропуск мінімальних платежів та плати за обслуговування кредитної заборгованості-36829,80 грн. станом на 11.03.2020, копію письмової претензії про погашення заборгованості від 23.09.2020, з направленням її позивачеві 28.09.2020( а.с. 156- 173).

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю. 21.10.2020 вчинено вчинено виконавчий напис за реєстровим № 4795 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості в сумі 51406,74 грн., в тому числі заборгованості за сумою кредиту-1299,43 грн., заборгованості за відсотками та комісіями-49107,31 грн., витрати за вчинення виконавчого напису-1000 грн. ( а.с.157).

Таким чином, при вчиненні виконавчого напису нотаріус не пересвідчився у дійсному укладанні між «Вердикт Капітал» і ТОВ «Кредитна установа «Кредит Комерц» договору факторингу, за яким право вимоги, у тому числі за кредитним договором №056784 від 01.11.2017, перейшло до відповідача, загальній сумі заборгованості за цим зобов`язанням. У виписці з особового рахунку ОСОБА_1, наданої нотаріусу, а також у заяві про вчинення виконавчого напису заборгованість складається не тільки із суми заборгованості по кредиту- 1299,43 грн., по сплаченим відсоткам-8215,17 грн., комісії -1978,17 грн., а і заборгованість по штрафам та пені-36829,80 грн. Виконавчий напис містить тільки прострочену заборгованість за сумою кредиту-1299,43, а також заборгованість за відсотками та комісіями-49107,31 грн., що суперечить не тільки розрахунку, а і кредитному договору, яким не передбачено оплата комісій та плата за пропуск мінімальних платежів , за обслуговування кредитної заборгованості, та свідчить про подвійне стягнення і комісії за обслуговування кредиту, і комісії за обслуговування кредитної заборгованості. Не відокремлені також складові заборгованості.

Форма представленого нотаріусу розрахунку заборгованості не відповідає вимогам до первинних документів, визначенихЗаконом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», з його змісту не зрозуміло ким нараховувалась заборгованістьза відсотками та заякий період,порядок розрахункута періоднарахування, детальнийрозрахунок кожноїскладової,включаючи комісіюта пеню.Наданий відповідачемрозрахунок неможе підтверджувати існування кредитної заборгованості, оскільки не є касовим документом та документом первинного бухгалтерського обліку, як то передбачено ст. 9 Закону.

Суд також зазначає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі інші платежі припиняються після спливу визначеного цим договором строку кредитування згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

За змістомвиконавчого напису,стягнення заборгованості проводиться заперіод з29.11.2018,тобто здня укладеннядоговору провідступлення праввимог,по 11.03.2020Разом з тим, у кредитному договорі визначено термін користуваннякредитом-до30.11.2017.Доказів продовження строку користування кредитом сторонами не надано.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Харківської області від 16.11.2020 відкрито виконавче провадження № 63639299 з примусового виконання зазначеного виконавчого напису нотаріуса № 4795, виданого 21.10.2020 (а.с.66-46).

Нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом (стаття 18 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 39 Закону України «Про нотаріат»(далі — Закон), порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.

Для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України (стаття 87 Закону України «Про нотаріат»).

Частиною першою статті 88Закону України«Про нотаріат» передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі — Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а)оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів);б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та не чинноюпостанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів»в частині, зокрема, п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та не чинноюПостанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів»в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може проводитися у безспірному порядку, а наданий нотаріусу кредитний договір не посвідчена нотаріально, отже не був тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.Укладений між ТОВ «Кредитна установа Кредит Комерц» та позивачем ОСОБА_1 кредитний договір, що наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Для правильного застосування положень статей87,88 Закону України «Про нотаріат»у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Така правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 27 березня 2019 року у справі №137/1666/16-ц (провадження №14-84цс19) та від 02 липня 2019 року у справі №916/3006/17 (провадження №14-278гс18).

Стягувачем не представлена виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення, порядку та строків нарахування відсотків, рух коштів по платежам, що вчинялись позивачем на погашення заборгованості.Отже, при здійсненні виконавчого напису приватний нотаріус був позбавлений можливості перевірити достовірність наданої інформації та не скористався правом витребувати дані у стягувача, як це передбачено підпунктом 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку.

Доводи позивач про порушення строків звернення за вчиненням нотаріального напису суд вважає помилковими.Строк для звернення до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису в контексті застосування положеньстатті 88 Закону України «Про нотаріат»безпосередньо пов`язаний із позовною давністю, встановленоюЦК України. Фактично законом визначено, що строк для звернення до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису є таким самим, що й позовна давність для звернення до суду. Таким чином, різниця у правовій природі цих строків не має значення .Тому і загальний строк для звернення до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису становить три роки.

Вказана правова позиція була висловлена у Постанові Великої палати Верховного суду від 02 липня 2019 року, справа № 916/3006/17.

Строк повернення наданих кредитних коштів з процентами та іншими платежами визначено договором 30.11.2017, виконавчий напис вчинено у межах трирічного строку-21.10.2020, з урахуванням стягнення заборгованості з 29.11.2018 по 11.03.2020.

З огляду на встановлені обставини суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволенні.

За правилами ст.141ЦПК України понесені позивачем судові витрати, пов`язані зі зверненням до суду підлягають стягненню з відповідача.

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 7000 грн.

Згідно зістаттею 15 ЦПК Україниучасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьоїстатті 2ЦПК України).

За приписами ч. 1, п.1 ч.3ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються із судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи, до яких в числі інших належать і витрати на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2ст. 137 ЦПК України).

Статтею 137 ЦПК Українивстановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною восьмоюстатті 141 ЦПК Українивизначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача надано договір про надання правової допомоги, додаткову угоду про визначення винагороди від 18.01.2021, квитанція до прибуткового ордеру № 1 про внесення позивачем оплати, а також розрахунок суми судових витрат з витраченим часом, акт приймання-передачі ( а.с. 14-16,20, 21,154,155).

Представником позивача зазначено, що на вивчення матеріалів, збирання і підготовку доказів, здійснену 18.01.2021, витрачено 8 год. із сумою гонорару 1000 грн. На той час у ОСОБА_1 не було ніяких матеріалів, що підлягали вивченню, а для підготовки позовної заяви представником направлені запити, кожен з яких підлягав оплаті. Крім того, представником, судячи з розрахунку, витрачено 8 год. для підготовки позовної заяви, проте більша частина позову складається з цитування норм права ( а.с. 4-10) .

У частині п`ятій ст. 141 ЦПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до частини третьої статті 141ЦПК України привирішенні питанняпро розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 01 серпня 2019 року у справі №№915/237/18.

Враховуючи пропорційність витрат, пов`язаних з отриманням професійної правової допомоги до предмета спору, значення справи для сторін, співмірність витрат з виконаною роботою, яка не представляє значної складності, її обсягом, заявлена позивачем вимога про стягнення 7000 грн. витрат на правову допомогу є неспівмірною, тому суд вважає за можливе частково стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у сумі 5000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 19, 81, 133, 141, 259, 264, 265 , 274 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальність «Вердикт Капітал», третя особа-приватний виконавецьвиконавчого округуХарківської областіКудряшов ДмитроВячеславович провизнання виконавчогонапису таким,що непідлягає виконаннюзадовольнити частково.

Визнати вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокією Юріївною виконавчий напис від 21жовтня 2020 за реєстровим № 4795, яким запропоновано звернути стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованість за кредитним договором №056784від 01.11.2017в сумі50406,74грн.,що виникла з 29.11.2018 по 11.03.2020, а сааме простроченої заборгованості за сумою кредиту-1299,43грн., заборгованості завідсотками та комісіями — 49107,31 грн., а також витрати, пов`язані з вчиненням нотаріального напису — 1000 грн. таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства зобмеженою відповідальністю «ВердиктКапітал»на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1362 грн., витрати на професійну правничу допомогу — 5000 грн., а всього 6362 грн.

У іншійчастині позовнихвимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду або через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони: Позивач- ОСОБА_1 ( ІПН НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 );

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» ( ЄДРПОУ 36799749, м.Київ, вул.Кудрявський Узвіз, 5-Б);

Третя особа-Приватний виконавецьвиконавчого округуХарківської областіКудряшов ДмитроВячеславович( м.Харків, вул. Університетська, 33, оф.7).

Повне судове рішення складено 26.07.2021.

СУДДЯ —