ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________________________________________

Справа № 610/200/21  Провадження 2/636/990/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2021                                                                        місто Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області в складі:

головуючого судді Золотоверхої О. О.

за участю секретаря судового засідання Караулової О. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Панасенко П. П., до Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк», інтереси якого представляє Крилова О. Л., треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович, Балаклійський районний відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Харків), про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача, який діє на підставі договору про надання правової допомоги, звернувся до суду з позовом до відповідача, у якому після уточнення просив визнати виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за № 7056 від 5 липня 2017 року, учинений третьою особою ПН КМНО Швецем Р. О., про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості за кредитним договором у розмірі 266016,57 грн (далі — Виконавчий напис) таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 05.07.2017 третьою особою ПН КМНО Швецем Р. О., було вчинено Виконавчий напис, на підставі якого третьою особою Балаклійським РВ ДВС відкрито виконавче провадження № 63402442, у рамках якого звернуто стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. Виконавчий напис було вчинено без достатньої правової підстави, з порушенням норм законодавства та під-законних нормативно-правових актів, що регулюють порядок і підстави для вчинення виконавчих написів нотаріуса. Зокрема, убачався спір про право ще під час учинення виконавчого напису, оскільки сума заборгованості за кредитним договором невірно розрахована та необґрунтована; а розмір пені був вищий за встановлений законодавством граничний розмір; при цьому сума заборгованості, яка присуджена до стягнення Виконавчим написом, нарахована за період, що перевищує строк позовної давності; для вчинення виконавчого напису відповідачем не були надані передбачені законодавством документи. На підставі викладеного просив позов задовольнити.

Представник відповідача, яка діє на підставі довіреності, подала відзив на позов, у якому просила суд у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своїх вимог посилалась на те, що позивач не виконував умови укладеного між сторонами кредитного договору, у зв`язку з чим учинено Виконавчий напис з дотриманням строків позовної давності, які на думку представника відповідача рахуються з дня пред`явлення вимоги про погашення заборгованості. При цьому, останній учинений за наявності достатніх і належних доказів та в передбаченому законом порядку. Також зазначила, що позивач не спростував належними доказами розмір заборгованості, який запропоновано стягнути Виконавчим написом. Представник відповідача в своєму відзиві заперечує проти розміру судових витрат, понесених позивачем і вважає його необґрунтовано завищеним.

Представник позивача подав відповідь на відзив, у якій проти доводів представника відповідача заперечував, посилаючись на те, що Виконавчий напис учинений з порушенням установленого законом трирічного строку виникнення права на стягнення заборгованості, без передбачених законодавством документів для його вчинення, а розмір заборгованості необґрунтований. Указав, що доводи представника відповідача не спростовують обґрунтування позовних вимог, а розмір понесених позивачем судових витрат є обґрунтованим, ураховуючи, зокрема, суму заборгованості, складність справи тощо.

Ухвалою суду від 26.02.2021 задоволено заяву представника позивача про забезпечення позову та зупинено стягнення на підставі Виконавчого напису у виконавчому провадженні № 63402442.

Представник позивача подав до суду заяву, у якій просив проводити судовий розгляд за відсутності його та позивача, вимоги підтримав.

Представник відповідача подала до суду заяву, у якій просила проводити судовий розгляд за її відсутності, проти задоволення позову заперечувала.

Третя особа ПН КМНО Швець Р. О. подав до суду заяву, у якій просив розглядати справу без його участі, свої письмові пояснення не надав.

Третя особа Балаклійський РВ ДВС в судове засідання не з`явився, про його проведення повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, свої письмові пояснення не надав.

Суд, розглянувши позов, повно та всебічно дослідивши надані докази встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Суд установив, що 05.07.2017 третьою особою ПН КМНО Швецем Р. О. було вчинено Виконавчий напис (копія а.с. 184), згідно з яким з позивача на користь відповідача стягнуто заборгованість за кредитним договором № DNH4KS11960329 від 22.07.2005 (далі — Кредитний договір) (копія а.с. 186-188), яка нарахована за період з 22.07.2005 по 13.06.2017 в загальному розмірі 264216,57 грн, з урахуванням заборгованості за тілом кредиту в розмірі 11740,69 грн; за відсотками в розмірі 90393,66 грн; з пені в розмірі 162082,22 грн, та витрати за вчинення Виконавчого напису в розмірі 1800 грн.

Для примусового виконання Виконавчого напису відкрито виконавче провадження № 63402442, що підтверджується інформацією про виконавче провадження та роздруківкою (а.с. 107-109).

Частиною 1 статті 4 ЦПК України установлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі статтею 18 ЦК України  нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» в редакції, чинній на день учинення Виконавчого напису  (далі — Закон), для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.  Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями — не більше одного року.  Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

На виконання ч. 2 ст. 87 Закону Кабінетом Міністрів України постановою № 1172 від 29 червня 1999 року затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, відповідно до п. 2 якого, у редакції на день учинення Виконавчого напису , для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, додаються:  оригінал кредитного договору;  засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Таким чином, учинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, передбачених відповідним переліком, які підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Такі вимоги законодавства встановлені, зокрема, для запобігання зловживань з боку кредитора, який не зазначає всіх обставин при зверненні до нотаріуса.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. п. 1.1, 1.2 умов Кредитного договору (копія а.с. 186-188) погашення заборгованості здійснюється щомісяця у період з 21 по 28 число в сумі 424,91 грн. Срок дії договору — до 22.01.2009. На підставі викладеного суд установив, що право вимоги у відповідача за Кредитним договором виникало кожного місяця щодо окремої суми заборгованості аж до 22.01.2009, коли закінчився строк дії договору та обов`язок позивача вносити відповідні щомісячні платежі.

Як убачається з належним чином завірених копій документів, на підставі яких учинений Виконавчий напис, які надані на ухвалу суду про витребування доказів третьою особою ПН КМНО Швецем Р. О. (а.с. 183-194), серед указаних документів відсутній оригінал Кредитного договору та засвідчена відповідачем виписка з рахунку позивача з зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою відповідача про непогашення заборгованості. Окрім цього, як убачається з розрахунку заборгованості, на підставі якого вчинений Виконавчий напис (а.с. 189-190), та з копії Виконавчого напису (а.с. 184) заборгованість, про стягнення якої вчинений Виконавчий напис, виникла за період з 22.07.2005 по 13.06.2017, тобто на день учинення Виконавчого напису з дня виникнення у відповідача права вимоги про стягнення заборгованості за Кредитним договором минуло більше трьох років.

Таким чином суд установив, що Виконавчий напис учинений з порушенням ст. ст. 87, 88 Закону, оскільки відповідачем не було надано належних документів, подання яких було необхідним для вчинення Виконавчого напису згідно з вимогами діючого законодавства, а з дня виникнення у відповідача права вимоги на суму заборгованості, запропонованої до стягнення Виконавчим написом, минуло більше трьох років.

Також, згідно зі ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування», у редакції, чинній на день учинення Виконавчого напису, споживач, який порушив своє зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним, має відшкодувати кредитодавцю завдані цим збитки відповідно до закону з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.  У договорах про споживчий кредит пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу.  Сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення зобов`язань споживачем на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.

Відповідно до статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.  У договорах за участю фізичної особи — споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Статтею 58 Конституції України установлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.

З огляду на викладене, оскільки положення ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування» пом`якшують цивільну відповідальність за порушення строків виконання зобов`язання, така норма відповідно до ст. 58 Конституції України має зворотну дію в часі.

Окрім цього, згідно з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 28 березня 2018 у справі № 444/9519/12 (№ 14-10цс18), відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Суд установив, що на час учинення Виконавчого напису правовідносини сторін були спірними, оскільки з дня виникнення у відповідача права вимоги про стягнення заборгованості за Кредитним договором з 22.07.2005 по 13.06.2017 минуло більше трьох років; розмір заборгованості з пені, про стягнення якої відповідач звернувся до третьої особи ПН КМНО Швеця Р. О., нарахований з порушенням установлених законодавством обмежень; а розмір заборгованості з відсотків за користування кредитом включає в себе суму заборгованості, яка була нарахована вже після спливу погодженого сторонами строку кредитування (строку дії Кредитного договору), що суперечить законодавству.

Представник позивача в своїх заявах по суті справи заперечує розмір заборгованості позивача за Кредитним договором, в обґрунтування чого посилається на викладені вище обставини щодо розміру пені та нарахування відсотків за користування кредитом. Суд вважає такі заперечення обґрунтованими.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з ч. ч. 1-4 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на викладене суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України  судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.  Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.  До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати  на професійну правничу допомогу.

Частинами 1-6 статті 137 ЦПК України  встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження розміру судових витрат на надання правової допомоги в розмірі 10000 грн представник позивача надав копію договору про надання правової допомоги, копію додаткової угоди, копію акту приймання-передачі виконаних робіт і копію банківської квитанції про сплату Адвокатському бюро «Панасенко та Партнери » 10000 грн.

Указаний представником позивача розмір витрат на оплату правової допомоги суд вважає співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), обсягом наданих адвокатом послуг, сумою боргу та відхиляє пояснення представника відповідача щодо неспівмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, як необґрунтовані.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 8 ст. 141 ЦПК України  судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.  Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:  у разі задоволення позову — на відповідача;  у разі відмови в позові — на позивача;  у разі часткового задоволення позову — на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», сума судового збору, установленого за звернення фізичної особи до суду з позовною заявою з одною вимогою немайнового характеру, підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись ст. 58 Конституції України, ст. ст. 16, 18, 530, 627 ЦК України, ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування», постановою КМ України № 1172 від 29.06.1999, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 174, 259, 263-265, 268, 273, 279, 352, 354, пп. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович, Балаклійський районний відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Харків), про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню — задовольнити в повному обсязі.

Визнати виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за № 7056 від 05 липня 2017 року, учинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швецем Русланом Олеговичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 266016,57 грн таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу, у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень.

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» на користь держави суму судового збору в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його оголошення до Харківського апеляційного суду через Чугуївський міський суд Харківської області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений також у разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», Код ЄДРПОУ: 14360570, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович, адреса здійснення нотаріальної діяльності: м. Київ, вул. Лютеранська, буд. 3;

Балаклійський районний відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Харків), код ЄДРПОУ: 35039424, юридична адреса: Харківська обл., м. Балаклія, пл. Ростовцева, 1.

Повне рішення суду складене 24.09.2021.

Суддя                                                                                О. О. Золотоверха