Справа № 643/18610/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2021 року   м. Харків 

Московський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Кононенко Т.О.,

за участі секретаря судових засідань Сліденко В.М,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторінв приміщенні зали судових засідань Московського районного суду м.Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС», треті особи: Приватний нотаріус Києво-Святошинського РНОКО Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу м.Харків Подолянко Іван Андрійович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

встановив:

Виклад позиції позивача

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив суд: визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського РНОКО Грисюк О.В. № 44874 від 24.05.2021 рокущодо стягнення з позивача на користь ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС»,заборгованості за кредитним договором.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що приватним нотаріусом Києво-Святошинського РНОКО Грисюк О.В. вчинено виконавчий напис № 44874, про стягнення з позивача 29750 грн, яка є боржником за договором про надання споживчого кредиту № 774937855 від 23.04.2020 року, укладеним із ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

На думку позивача, даний виконавчий напис було вчинено з порушенням норм чинного законодавства України, оскільки нотаріус не перевірив безспірності заборгованості.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 27.10.2021 було відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику (повідомлення) сторін. Зазначеною ухвалою зобов`язано ТОВ «ФК«ОНЛАЙН ФІНАНС»надатисуду належнимчином засвідченукопію  документів, що стали підставою для вчинення виконавчого напису.

Відповідач подав заяву про долучення доказів до справи, відзиву на позовну заяву у встановлений в Ухвалі суду строк не надав. 

Треті особи на адресу не надали своїх письмових пояснень щодо позову або відзиву.

У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.04.2020 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 був укладений договір №774937855.

24.05.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського РНОКО Грисюк О.В. вчинено виконавчий напис за № 44874, про звернути стягнення з ОСОБА_1 на користьТовариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова кампанія «Онлайн Фінанс», який є правонаступником всіх прав та обов`язків,заборгованості за Кредитним договором №774937855 від 23.04.2020 року.

Строк, за який проводиться стягнення: з 16.04.2021 року по 12.05.2021 року. Загальна сума заборгованості в тому числі плата за вчинення виконавчого напису складає 29750 грн.

Вказаний виконавчий напис був пред`явлений стягувачем, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова кампанія «Онлайн Фінанс», до примусового виконання приватному виконавцю виконавчого округу м.Харків Подолянко І.А., яким 29.09.2020 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 66972708 з виконання виконавчого напису № 44874, виданого 24.05.2021 р. приватним нотаріусом Києво-Святошинського РНОКО Грисюк О.В., про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова кампанія «Онлайн Фінанс», заборгованості у розмірі 29750 грн.

Оцінка суду

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ст. 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595 (далі Порядок вчинення нотаріальних дій — Порядок).

Згідно з п. 19 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За нормою ст. 88Закону України «Про нотаріат»нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями — не більше одного року.Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 року.

Відповідно до п. 2 вказаного Переліку для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Разом з цим, Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.02.2017, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі № 826/20084/14, визнав незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» зокрема в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Згідно з пунктом 10.2. постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі», визнання акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

Київський апеляційний адміністративний суд, взявши до уваги зазначений пункт 10.2. постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі», дійшов висновку про необхідність визнання нечинноюПостанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів»в частині, з моменту її прийняття.

Вказаний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у справі 910/13233/17 від 29.01.2019.

З огляду на викладене до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 в редакції від 29.11.2001.

Пунктом 1 зазначеного Переліку в редакції від 29.11.2001 передбачено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, нотаріусу подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Таким чином в порушення вказаних положень матеріального права оспорюваний виконавчий напис було вчинено на підставі Кредитного договору №774937855 від 23.04.2020р.

Відповідно до пп. 2.1 п. 2 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за №296/5, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника — фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

За нормою пп. 3.2, 3.5 п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі — Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

При цьому стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Як роз`яснено у п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 31.01.1992 року «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні», при вирішенні справ пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею, судам слід мати на увазі, що відповідно доЗакону України «Про нотаріат»виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом і за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису — це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису — надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника — це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками — наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей15,16,18 ЦК України, статей50,87, 88 Закону «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей87, 88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Правову позицію з цього питання з аналогічними висновками висловлено Верховним Судом України у Постанові від 23.01.2018 року у справі № 310/9293/15, яка в силу Закону є обов`язковою до застосування цій справі, оскільки мають місце аналогічні по своїй суті фактичні обставини справи та відповідно правовідносини.

Слід зауважити, що сформована відповідачем виписка з особового рахунку позивача за кредитним договором №774937855 від 23.04.2020р., жодним чином не є доказом того, що свідчить про безспірність вимог з боку боржника.

Згідно з ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідач, у заяві про долучення доказів до позову, не довів безспірності суми заборгованості.

Крім того, відповідачем не доведено дотримання встановленого законом порядку при зверненні за вчиненням виконавчого напису. І твердження позивача в цій частині ним не спростовані.

З урахуванням зазначеного, тверджень позивача, не спростованих відповідачем, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача.

У позові ставиться питання про стягнення з відповідача судових витрат, які складаються з витрат про надання правничою допомоги в сумі 5000,00 грн та судового збору за подачу позову в сумі 908,00 грн та 454 грн за подання заяви про забезпечення позову.

ОСОБА_1 , 11.10.2021р. уклав з адвокатом Панасенко П.П. договір про надання професійної правничої допомоги, сторонами узгоджено, що розмір гонорару засвідчується додатком до цього договору. 

Позивачем надано суду копію укладеного з адвокатом договору про надання правничої допомоги, розрахунок витрат на правничу допомогу адвоката, а також письмові докази фактичної їх оплати в сумі 5000 грн. Відповідач не висловив заперечень щодо вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу. Отже, враховуючи складність справи та виконанихадвокатом робіт(наданихпослуг);час,витрачений адвокатомна виконаннявідповідних робіт(наданняпослуг) суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 5000 грн у відшкодування витрат на правову допомогу.

Крім того, у відповідності зі ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, оскільки позовні вимоги задоволені в повному обсязі, з відповідача на користь позивача також необхідно стягнути сплачений при подачі позову до суду судовий збір у загальній сумі 1362 гривень 00 копійок.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 133, 141, 263, 264, 265, 273ЦПК України, —

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис за № 44874, вчинений від 24.05.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського РНОКО Грисюк О.В. щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС», заборгованості у розмірі 29750 грн.

Стягнути з ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1362 грн та судові витрати, що складаються з витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 . 

Відповідач: ТОВ « Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», адреса: 080200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Стельмаха, 9А, офіс 203. 

Третя особи: Приватний нотаріус Києво-Святошинського РНОКО Грисюк Олена Василівна, адреса: АДРЕСА_2 . 

Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу м.Харків Подолянко Іван Андрійович, адреса: м. Харків, пров. Розїзний, 27, оф. 2. 

Повне судове рішення складено 26.11.2021 року.

Суддя Т.О.Кононенко