Справа № 646/753/25
РІШЕННЯ
Іменем України
02 липня 2025 р. м. Харків
Немишлянський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді — Федорової О.В.
за участю секретаря судового засідання Федоровської Д.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом:
Товаристваз обмеженоювідповідальністю «СВЕА ФІНАНС»
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
в с т а н о в и в:
Позивач ТОВ «СВЕА ФІНАНС» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості закредитним договором №Z75/00506/004936165 від 20.02.2019 року в загальному розмірі 50055,05 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що 20.02.2019 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №Z75/00506/004936165. Відповідно до розділу 1 вказаного кредитного договору, Банк надає позичальнику кредит у розмірі 23700,00 грн., а позичальник зобов`язується одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами і платою за обслуговування кредитної заборгованості) згідно із Графіком платежів. Кредит надається строком на 36 місяців, Кредитним договором встановлено розмір процентної савки 10,0% річних. Підписанням відповідного кредитного договору Позичальник також приєднався до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (у редакції, що діяла станом на дату укладення договору, і яка розміщена за посиланням https://ideabank.ua/uk/about/public-contracts) та підтвердив свою обізнаність про Умови та Тарифи Банку. Відповідачка виконувала взяті на себе зобов`язання із істотним порушенням умов Договору, сплачуючи поточні щомісячні платежі з простроченням дати їх сплати, сплачуючи щомісячні платежі не в повному обсязі та/або не сплачуючи взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості. 25.07.2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» (попередня назва — «Росвен Інвест») було укладено Договір факторингу № 01.02-31/23, відповідно до умов якого АТ «Ідея Банк» відступило свої права вимоги, а ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло право вимоги за первинними договорами, в розмірі заборгованостей боржників перед АТ «Ідея Банк», визначеними в реєстрі боржників. В тому числі за даним договором факторингу ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було відступлено право вимоги за заборгованістю ОСОБА_1 перед АТ «Ідея Банк» за договором №Z75/00506/004936165 від 20.02.2019 року. Згідно розрахунку заборгованості по кредитному договору заборгованість відповідачки ОСОБА_1 , перед позивачем складає: заборгованість за основним боргом 18529,56 гривень; заборгованість за відсотками 5664,30 гривень; заборгованість за іншими процентними платежами 25861,19 гривень, в загальному заборгованість 50055,05 гривень. Враховуючи неналежне виконання відповідачкою своїх договірних зобов`язань, позивач просить суд стягнути з останньої вищевказану суму заборгованості та судові витрати по справі.
Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 11.02.2025 року справу передано на розгляд до Фрунзенського районного суду м. Харкова за підсудністю.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 07.04.2025 року відкрито провадження по справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного провадження.
22.04.2025 року від уповноваженого представника відповідача ОСОБА_1 — адвоката Панасенка П.П. надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого сторона відповідача просила суд позовні вимоги задовольнити частково, а саме в частині стягнення 12453,26 грн. заборгованості за основним боргом та 2206,30 грн. заборгованості за відсотками, в іншій частині відмовити в задоволенні позову. У відзиві зазначено, що ТОВ «Свеа Фінанс» просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №275.00506.004936165 від 20.02.2019 року в розмірі 50 055,05 грн., з яких: 18 529,56 грн. заборгованість за основним боргом; 5 664,30 грн. заборгованість за відсотками; 25 861,19 грн. заборгованість за іншими процентними платежами. Так, умовами Кредитного договору №275.00506.004936165 від 20.02.2019 року не передбачено нарахування інших процентних платежів, крім процентів за користування кредитом. Викладене підтверджується також Графіком щомісячних платежів за кредитним договором, зазначеним у п. 6., п. 6.1. Кредитного договору №275.00506.004936165 від 20.02.2019 року. Доказів нарахування інших процентних платежів, в розмірі 25 861,19 грн. позивачем разом із позовною заявою не надано. Відсутність у відповідача заборгованості за іншими процентними платежами в розмірі 25 861,19 грн. підтверджується також наданою позивачем Довідкою-розрахунком заборгованості ОСОБА_1 за Кредитним договором №275.00506.004936165 від 20.02.2019 року станом на 25.07.2023 року, в якій заборгованість за іншими процентними платежами відсутня, а обліковується заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями розмірі 25 861,19 грн. При цьому заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями розмірі 25 861,19 грн, зазначена у Довідці-розрахунку заборгованості ОСОБА_1 станом на 25.07.2023 року, більше ніж передбачена плата Графіком щомісячних платежів за кредитним договором за обслуговування кредиту за весь період користування кредитом ( 24 657,48 грн). Комісія як плата за обслуговування кредиту була нарахована відповідачу в порушення вимог закону.
Крім того, позивачем було в порушення вимог закону перерозподілено кошти, які сплачувала відповідачка, не на погашення тіла кредиту, а на погашення плати за обслуговування кредиту. В позовній заяві позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 50055,05 грн, з яких: 18 529,56 грн заборгованість за основним боргом. Згідно з випискою за рахунком ОСОБА_1 кредит №775.00506.004936165 від 20.02.2019 року з 20.02.2019 по 25.07.2023 року відповідачкою було сплачено в загальному розмірі 12201,92 грн. За рахунок вказаних коштів банком, на підставі п. 1.10 Кредитного договору було погашено: Оплата за обслуговування кредиту в розмірі 6076,30 грн. Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» від 15.11.2016 року умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Таким чином, п. 1.10. Кредитного договору №775.00506.004936165 від 20.02.2019 року є нікчемним, згідно з випискою за рахунком ОСОБА_1 кредит №275.00506.004936165 від 20.02.2019 року з 20.02.2019 по 25.07.2023 року відповідачем було сплачено коштів 12201,92 грн, за рахунок вказаних коштів банком було погашено оплату за обслуговування кредиту в розмірі 6076,30 грн, у зв`язку з чим кошти у розмірі 6076,30 грн підлягають зарахуванню на погашення тіла кредиту, а заборгованість за основним боргом 18 529,56 грн підлягає зменшенню на вказану суму з 18 529,56 грн до 12453,26 грн. Крім того, згідно Графіку щомісячних платежів за кредитним договором, зазначеним у п. 6., п. 6.1. Кредитного договору №275.00506.004936165 від 20.02.2019 року за весь період користування кредитом відповідач мала сплатити відсотки у сумі 3 816,76 грн. Будь-яких доказів збільшення процентної ставки, додаткових угод до кредитного договору про це, позивачем разом із позовною заявою не надано. У Довідці-розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за Кредитним договором №275.00506.004936165 від 20.02.2019 року станом на 25.07.2023 року значиться заборгованість за відсотками у сумі 5 664,30 грн, однак розрахунок утворення зазначеної заборгованості відсутній. В матеріалах справи є Виписка за рахунком ОСОБА_1 кредит №275.00506.004936165 від 20.02.2019 року з 20.02.2019 по 25.07.2023 року, яка є первинним бухгалтерським документом. У Виписці за рахунком ОСОБА_1 кредит №275.00506.004936165 від 20.02.2019 року з 20.02.2019 по 25.07.2023 року заборгованість за відсотками у сумі 5 664,30 грн не відображено. Заборгованість за відсотками у сумі 5664,30 грн первинними документами АТ «Ідея Банк» не підтверджується. Таким чином, згідно Графіку щомісячних платежів за кредитним договором, зазначеним у п. 6., п. 6.1. Кредитного договору №775.00506.004936165 від 20.02.2019 року за весь період користування кредитом відповідач мала сплатити відсотки у сумі 3 816,76 грн, згідно з випискою за рахунком ОСОБА_1 кредит №275.00506.004936165 від 20.02.2019 року з 20.02.2019 по 25.07.2023 року відповідачем було сплачено коштів 12201,92 грн, за рахунок вказаних коштів банком було погашено процентів в розмірі 1610,46 грн, у зв`язку заборгованість за відсотками 3816,76 грн підлягає зменшенню на вказану суму з 3816,76 грн до 2206,30 грн.
Рух справи висвітлено у відповідних ухвалах суду.
В судове засідання представник ТОВ «СВЕА ФІНАНС» не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином. В позовній заяві міститься клопотання представника позивача Владко Р. про розгляд справи без участі представника позивача.
Відповідачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, 02.07.2025 року від уповноваженого представника відповідача адвоката Панасенка П.П. надійшла заява про проведення судового засідання за відсутності сторони відповідача, позов стороною відповідача визнається частково, а саме в розмірі 12453,26 грн. заборгованість за кредитом та 2206,30 грн. заборгованість за відсотками.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши надані сторонами і долучені до матеріалів справи письмові докази, суд вважає необхідним зазначити наступне.
Суд встановив, що 20.02.2019 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №Z75/00506/004936165.
Відповідно до п. 1.1 розділу 1 вказаного кредитного договору, Банк надає позичальнику кредит у розмірі 23700,00 грн., а позичальник зобов`язується одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами і платою за обслуговування кредитної заборгованості) згідно з умовами Договору.
Кредит надається строком на 36 місяців, Кредитним договором встановлено розмір процентної савки 9,99% річних.
Позивач зазначає, що АТ «Ідея Банк» свої зобов`язання по видачі відповідних сум кредиту виконав повністю. Відповідачка виконувала взяті на себе зобов`язання із істотним порушенням умов Договору, сплачуючи поточні щомісячні платежі з простроченням дати їх сплати, сплачуючи щомісячні платежі не в повному обсязі та/або не сплачуючи взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.
Згідно розрахунку заборгованості по кредитному договору заборгованість відповідачки перед позивачем складає: заборгованість за основним боргом 18529,56 гривень; заборгованість за відсотками 5664,30 гривень; заборгованість за іншими процентними платежами 25861,19 гривень, в загальному розмірі заборгованість складає 50055,05 гривень.
25.07.2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» (попередня назва «Росвен Інвест Україна») було укладено Договір факторингу № 01.02-31/23, відповідно до умов якого АТ «Ідея Банк» відступило свої права вимоги, а ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло право вимоги за первинними договорами, в розмірі заборгованостей боржників перед АТ «Ідея Банк», визначеними в реєстрі боржників .
В тому числі за даним договором факторингу ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було відступлено право вимоги за заборгованістю ОСОБА_1 перед АТ «Ідея Банк» за кредитним договором №Z75/00506/004936165 від 20.02.2019 року.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч. 1 ст. 513, ст. 514 ЦКУкраїни правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Згідно зі ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Статтею 1081 ЦКУкраїни передбачено, що клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу. Клієнт не відповідає за невиконання або неналежне виконання боржником грошової вимоги, право якої відступається і яка пред`явлена до виконання фактором, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Отже, судом було встановлено, що до Товаристваз обмеженоювідповідальністю «СВЕА ФІНАНС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 .
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона — підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
На підтвердження факту надання кредиту та користування кредитними коштами відповідачем, банком до позовної заяви долучено виписку по рахунку за кредитною карткою ОСОБА_1 за період з 20.02.2019 по 25.07.2025 року, з якої вбачається, що кредит виданий в розмірі 23700,00 грн.
За змістом зазначеної виписки ОСОБА_1 отримувала кредитні кошти, користувалась ними та протягом з 20.02.2019 по 25.07.2025 року та частково виконувала зобов`язання щодо їх повернення.
Доказами, що підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Згідно з указаними положеннями закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Відповідно до п. 5 Положення про організацію оперативної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 18 червня 2003 року № 254, п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 04 липня 2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Виписка по картковому рахунку може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судами у сукупності з іншими доказами.
Отже доказ, який підтверджує заборгованість клієнта, є виписка з банківського рахунку.
Згідно з правовим висновком викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), не можна вважати неукладеним договір після його повного або часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону.
Згідно даних виписки по рахунку відповідач отримала кредит 23700,00 грн., та за весь час користування кредитом сплатила 12201,92 грн. в рахунок його погашення.
При цьому згідно з випискою за рахунком ОСОБА_1 з 20.02.2019 року по 25.07.2023 року нею було сплачено коштів 12201,92 грн. за Кредитним договором №275.00506.004936165 від 20.02.2019 року, за рахунок вказаних коштів банком в рахунок погашення тіла кредиту було зараховано 6076,30 грн., а інші суми було зараховано в сплату погашення плати за обслуговування кредиту.
Таким чином, суд погоджується із розрахунком наданим стороною відповідачки, та вважає, що кошти у розмірі 6076,30 грн підлягають зарахуванню на погашення тіла кредиту, а заборгованість за основним боргом 18 529,56 грн. підлягає зменшенню на вказану суму з 18529,56 грн. до 12453,26 грн. (18529,56 грн. нарахована сума заборгованості за основним боргом — 6076,30 грн. сума зарахована в оплату погашення обслуговування кредиту).
Стосовно нарахованих відсотків в розмірі 5664,30 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до графіку платежів за весь період користування кредитом відповідачка мала сплатити 3816,76 грн.
У Виписці за рахунком ОСОБА_1 за кредитом №275.00506.004936165 від 20.02.2019 року з 20.02.2019 по 25.07.2023 року, яка є первинним бухгалтерським документом, заборгованість за відсотками у сумі 5 664,30 грн не відображено.
Таким чином, згідно з випискою за рахунком ОСОБА_1 за кредитом №275.00506.004936165 від 20.02.2019 року з 20.02.2019 по 25.07.2023 року вбачається, що останньою було сплачено в погашення заборгованості кошти в розмірі 12201,92 грн., при цьому за рахунок вказаних коштів банком було погашено процентів в розмірі 1610,46 грн, у зв`язку заборгованість за відсотками 3816,76 грн підлягає зменшенню на вказану суму з 3816,76 грн до 2206,30 грн.
Таким чином, суд погоджується із розрахунком наданим стороною відповідача, та вважає, що стягненню з відповідачки підлягають відсотки у сумі 2206,30 грн. (3816,76 грн. сума відсотків, які відповідач мала сплатити за користування кредитом — 1610,46 грн. сума, зарахована банком в рахунок погашення відсотків).
Щодо вимог позивача в частині стягнення 25861,19 грн., які як вбачається із умов договору є комісією за кредитним договором №Z75/00506/004936165 від 20.02.2019 року суд виходить з такого.
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування» (справа № 204/224/21 від 06 листопада 2023 року).
Згідно таблиці обчислення загальної вартості кредиту, яка міститься в кредитному договорі, виписки по рахунку ОСОБА_1 за кредитом №275.00506.004936165 від 20.02.2019 року з 20.02.2019 по 25.07.2023 року, довідки-розрахунку станом на 25.07.2023 року, вбачається, що грошові кошти в розмірі 25861,19 гр. нараховані в якості заборгованості за нарахованими та несплаченими комісіями за обслуговування кредиту.
Водночас, Кредитодавцем не обґрунтовано обов`язок Позичальника сплачувати комісію, а відтак така умова кредитного договору є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».
Таким чином, оскільки умови кредитного договору №Z75/00506/004936165 від 20.02.2019 року щодо обов`язку здійснення платежів за комісією є нікчемними, нарахована позивачем заборгованість за комісією в сумі 25861,19 грн. стягненню не підлягає.
Розподіл судових витрат між сторонами здійснити пропорційно відповідно до ст. 141 ЦПК України, а саме: у разі часткового задоволення позову — на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС» у розмірі 709,4 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 509, 625 ЦК України, ст.ст. 141, 274-279, 263-265, 352, 354-355 ЦПК України, суд-
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги Товаристваз обмеженоювідповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості — задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товаристваз обмеженоювідповідальністю «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №Z75/00506/004936165 від 20.02.2019 року в розмірі 14659,56 грн., з яких: 12453,26 грн. заборгованість по тілу кредиту та 2206,30 грн. заборгованість по відсотках.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товаристваз обмеженоювідповідальністю «СВЕА ФІНАНС» витрати по сплаті судового збору в сумі 709,44 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Учасники справи:
позивач — Товариствоз обмеженоювідповідальністю «СВЕА ФІНАНС», код ЄДРПОУ 37616221, юридична адреса: 03126, м. Київ, бул. Вацлава Гавела, 6;
відповідачка — ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складений та підписаний 02.07.2025 року.
Суддя О.В. Федорова