Справа № 630/358/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2018 року                                                                 м Люботин

Люботинський міський суд Харківської області у складі:

головуючого     судді  Малихіна О.О.,

за участі секретаря     Косенко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м Люботин Харківської області в порядку окремого провадження цивільну справу № 630/358/18 (провадження № 2-о/630/16/18) за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа Приватний нотаріус Межівського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Філіпова Інна Петрівна, про встановлення факту, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2, —

встановив:

В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 вказував, що народився ІНФОРМАЦІЯ_6 та його прізвище в свідоцтві про народження від 01 жовтня 1971 року вказано російською мовою як «ОСОБА_1». Його батьком у свідоцтві вказаний «ОСОБА_3». Під час отримання паспорту його, заявника, прізвище було вказано у правильному перекладі української мовою як ОСОБА_1. Але при видачі батькові у 1999 році паспорту громадянина України його прізвище у перекладі з російської мови на українську було записано з посилкою, як «ОСОБА_3». ІНФОРМАЦІЯ_2 батько помер, але після його смерті залишився заповіт. Він, заявник, спадщину прийняв шляхом звернення з відповідною заявою до приватного нотаріусу Філіпової І.П. Але для належного оформлення спадщини та отримання свідоцтва про право на спадщину виникла необхідність встановлення факту родинних відносин з померлим батьком.

Ухвалою від 18 червня 2018 року було відкрито провадження в справі та одночасно, за ініціативу суду, витребувано від заявника документи про реєстрацію громадян, які проживають в будинку АДРЕСА_1,  та від органів державної РАЦС копію актового запису про народження заявника ОСОБА_1.

В судове засідання заявник ОСОБА_1 не з’явився, але подав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій також просив його заяву задовольнити.

Представник заявника ОСОБА_4 в судове засідання не з’явилась, але подала заяву про розгляд справи за її відсутності. Одночасно з цим, представник заявника просила приєднати до справи документи, які засвідчують обставини проживання заявника та його батьків в в будинку АДРЕСА_1.

Заінтересована особа, Приватний нотаріус Межівського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Філіпова Інна Петрівна, в судове засідання не з’явилась, але завчасно направила до суду заяву про проведення розгляду справи за її відсутності.

Суд, дослідивши подані заявником докази, а також докази, витребувані з власної ініціативи, вважає, що заява обґрунтована і підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами, а також інших фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ППВС України за № 5 від 31 березня 1995 року суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

Як вбачається з актового запису про народження № 23 від 01 жовтня 1971 року, складеного Іванівської сільською радою депутатів трудящих Межівського району Дніпропетровської області, ІНФОРМАЦІЯ_6 народився ОСОБА_1, ім’я якого у викладі російською мовою вказано як «ОСОБА_1». Батьками новонародженого в актовому записі вказані (у викладі російською мовою) «ОСОБА_3» ІНФОРМАЦІЯ_1 і «ОСОБА_5» ІНФОРМАЦІЯ_3, які перебували у зареєстрованому шлюбі, постійно проживали в с. Іванівка Межівського району Дніпропетровської області та працювали в колгоспі «Родина».

Ідентичні відомості про народження заявника та його батьків у викладі російською мовою вказані у свідоцтві про народження НОМЕР_1, виданому 01 жовтня 1971 року Іванівської сільською радою депутатів трудящих Межівського району Дніпропетровської області. Але на зворотному боці свідоцтва є запис про реєстрацію місця проживання неповнолітнього ОСОБА_1 станом на 08 жовтня 1986 року в . Іванівка Межівського району Дніпропетровської області, а з 19 січня 1988 року в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2.

Згідно з відповіддю Іванівського старостинського округу Межівської селищної ради Дніпропетровської області від 12 липня 2018 року, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6 дійсно проживав на території с. Іванівка Межівського району Дніпропетровської області, в будинку АДРЕСА_1, в період з 1971 по 1986 роки, що підтверджується погосподарськими книгами за 1971-1973 роки та за 1986-1990 роки.

З наданих органом місцевого самоврядування витягів з погосподарських книг по колгоспу «Родина», ведення яких велось українською мовою, вбачається, що станом на 01 червня 1972 року в книзі по особовому рахунку НОМЕР_2 на обліку перебувало колгоспне господарство, головою якого був ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 До членів сім’ї ОСОБА_3 входили його дружина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка працювала колгоспницею в колгоспі «Родина», та діти; ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, і ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6

В період з 1986 по 1990 роки в по господарській книзі прізвище голови колгоспного двору та членів його сім’ї було зазначено як «ОСОБА_3», на відміну від попереднього запису станом на 1972 року, в якому прізвище мало інше закінчення — «ОСОБА_3». Але ступень споріднення і дати народження усіх членів сім’ї голови двору залишились незмінними. Натомість в книзі присутні інші записи, а саме: про завершення у 1986 році членом сім’ї ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_6, 8 класів Іванівської СШ та початок навчання у Ясинуватському училищі № 45. В зв’язку з початком ОСОБА_1 навчання в училищі в по господарській книзі зроблений запис про вибуття з постійного місця проживання в с. Іванівка 10 жовтня 1986 року.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Іванівка Межівського району Дніпропетровської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_3, виданим 20 лютого 2018 року Межівським районним відділом ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, та паспортом громадянина України НОМЕР_4, виданим 15 травня 1999 року Межівським РВ УМВС України в Дніпропетровській області.

Аналізуючи досліджені письмові докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що вони достовірно відображають той факт, що заявник ОСОБА_1 народився в сім’ї ОСОБА_3, який є його рідним батьком, та прізвище якого зазнавало змін в написанні останньої літери в облікових документах, які заповнювались українською мовою. Значуща подія в житті заявника — переїзд з рідного села до іншого міста на навчання, послідовно відображені в облікових документах його родини за місцем проживання в с. Іванівка, та збігаються з записами в свідоцтві про народження. Тому у суду не виникає сумнівів, що батьком заявника є саме ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1

Встановлення цих фактів необхідно заявнику ОСОБА_1 . для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину за місцем відкриття спадщини. Тому суд задовольняє заяву в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 1076-81263-265294315319 ЦПК України, суд —

ВИРІШИВ :

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6 є сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Харківської області.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення. У разі проголошення лише вступної та резолютивної частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текс рішення складений 10 серпня 2018 року.

Суддя                                                         О. О. Малихін