Справа № 639/2660/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2019 року         м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді — Васильєвої Н.М.

за участю секретарів — Шемкова О.Є.,Волкової С.І.,

прокурора — Бєляєва О.І.

потерпілого — ОСОБА_1

представника потерпілого — ОСОБА_2,

обвинуваченого — ОСОБА_3,

захисника — Панасенка П.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Харкова, громадянина України, з вищою освітою, не працюючого, розлученого, маючого на утриманні неповнолітню дитину — сина ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, —

ВСТАНОВИВ:

29 травня 2016 року приблизно о 13 год.15 хв. ОСОБА_3 разом із невстановленою в ході слідства особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, проїжджав на автомобілі моделі ВАЗ 2106 д.н.з. НОМЕР_2 повз будинку №65 по вул. Полтавський шлях м.Харкова у бік центральної частини міста.

Під час руху автомобіля ОСОБА_3 виконував на дорозі маневр, щоб обігнати транспортний засіб марки BMW під керуванням ОСОБА_1 ,в салоні якого перебували його дружина ОСОБА_6 та їх неповнолітня дитина ОСОБА_7, однак виконати маневр ОСОБА_3 не вдалось.

Надалі ОСОБА_3 наздогнав автомобіль BMW під керуванням ОСОБА_1 та зупинив його на обочині дороги шляхом перекривання траєкторії руху його автомобіля своїм транспортним засобом. Після чого ОСОБА_3, разом із невстановленою особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, вийшли із салону автомобіля та використовуючи надуманий, малозначний привід, розуміючи, що перебувають у громадському місці, почали безпричинно висловлюватись на адресу раніше йому незнайомих ОСОБА_1 та його дружини ОСОБА_6 нецензурною лайкою. У відповідь на це, подружжя ОСОБА_6 запропонували останнім заспокоїтися та припинити хуліганські дії.

Саме у той час у ОСОБА_3 та невстановленої особи, протягом сварки, виник спільний злочинний умисел, спрямований на вчинення хуліганських дій, пов’язаних з насильством у відношенні ОСОБА_1 та його дружини ОСОБА_6, що супроводжувалося пошкодженням автомобіля потерпілого ОСОБА_1

Реалізуючи свій спільний злочинний умисел, ОСОБА_3 разом із невстановленою в ході слідства особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження , діючи з хуліганських мотивів, з причин явної неповаги до суспільства, грубо порушуючи громадський порядок і існуючі в суспільстві загальновизнані правила поведінки та моральності, не реагуючи на законну вимогу з боку подружжя ОСОБА_1 щодо припинення хуліганських дій, навмисно наніс декілька ударів кулаком в область обличчя ОСОБА_1, який в той час перебував за кермом свого автомобіля, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді садна на тлі синця та синець на обличчі,що згідно висновку судово-медичної експертизи №3236-ая/16 від 30.05.2016р. за ступенем тяжкості є легкими тілесними ушкодженнями.

Потім ОСОБА_3 , не задовольнившись скоєним, бажаючи протиставити себе суспільству, прагнучи самоутвердитись за рахунок приниження інших осіб, в тому числі неповнолітньої дитини, діючи з особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, висловлюючись нецензурною лайкою, наніс ще декілька ударів руками в область обличчя ОСОБА_1, який зробив йому повторне зауваження щодо припинення протиправних дій. При цьому ОСОБА_3 разом із невстановленою в ході слідства особою, продовжив у грубій формі висловлюватись ненормативною лексикою у бік ОСОБА_6

Після цього, ОСОБА_3 разом із невстановленою в ході слідства особою, припинили свої протиправні хуліганські дії, які тривали близько 10 хвилин, з огляду на численні зауваження з боку представників громадськості та з місця скоєння злочину зникли.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину за ч.1 ст.296 КК України визнав частково, суду показав, що 29 травня 2016 року біля 13 год. він їхав на своєму автомобілі ВАЗ 2106 д.н.з. НОМЕР_2 по вул. Полтавський шлях м. Харкова в сторону центру. В його салоні перебував незнайомий чоловік, якого він підвозив з ринку «Лоск» у бік центру. Рухаючись по дорозі, він спочатку обігнав автомобіль БМВ, а потім водій БМВ вирішив зробити аналогічний маневр , при цьому «підрізав» його по дорозі. Від вказаного маневру він ледь не вискочив на бордюр та не подавив людей, при цьому погнувши диск свого колеса. По дорозі жінка, що сиділа поруч з водієм БМВ, показувала йому непристойні жести, дитину у салоні їх автомобіля він не бачив. Потім автомобіль БМВ попав у затор, а він під`їхав до нього зпереду та попросив водія вийти з машини, щоби поспілкуватися. Водій ОСОБА_1 відповів на його адресу нецензурною лайкою. Потім він нахилився до ОСОБА_1, той почав його відштовхувати і тоді він наніс останньому декілька ляпасів по обличчю. При цьому він розбив ударом правої руки скло на автомобілі БМВ, стукав по його даху. Зазначив, що умислу на порушення громадського порядку у нього не було, не заперечує спричинення тілесних ушкоджень потерпілому. Заявлений цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 визнає частково, не заперечує проти відшкодування витрат по відновлюваному ремонту автомобіля БМВ, а також проти часткового відшкодування спричиненої йому моральної шкоди, проти інших позовних вимог заперечує. У вчиненому щиро розкаюється.

Незважаючи на таку позицію обвинуваченого ОСОБА_3, його вина у вчиненні злочину підтверджується дослідженими в ході судового розгляду наступними доказами:

— показами потерпілого ОСОБА_1 , допитаного в судовому засіданні, згідно яких 29.05.2016р. ,вдень, він виїхав разом з дружиною та неповнолітньою дитиною на своєму автомобілі БМВ з району Новобаварії у бік центру м.Харкова. На вулиці йшов дощ. В районі Мєховки його на великій швидкості обігнав автомобіль ВАЗ 2106 зеленого кольору, повністю обливши водою салон через незачинене вікно. Йому це не сподобалося і він, обігнавши цей автомобіль, поїхав далі в бік залізничного вокзалу. При цьому ніякого «підрізання» автомобіля ВАЗ 2106 з його боку не було. На вул. Наріманова його знов обігнав ВАЗ 2106 під керуванням раніше йому незнайомого ОСОБА_3, поруч з яким перебував і інший пасажир. Чоловіки щось кричали в його бік, створювали перешкоди на дорозі, але він на це не реагував і їхав далі. Потім він зупинився на вул. Полтавський шлях на світлофорі перед поворотом на залізничний вокзал. Попереду нього зупинився ВАЗ 2106 зеленого кольору під керуванням ОСОБА_3, перекривши йому траєкторію руху, двоє чоловіків вискочили з автомобіля та підскочили до нього, почали нецензурно лаятися. Він не виходив зі свого автомобіля, намагався вгамувати чоловіків. Тоді пасажир ВАЗа, відчинивши двері його автомобіля, почав наносити йому удари руками по обличчю, також розбив скло на його автомобілі, а ОСОБА_3 у цей час наносив удари ногами по лівому його стегну, кулаком по обличчю, стукав по даху автомобіля. Дитина в салоні його автомобіля почала плакати, а дружина вискочила із салону і намагалася з`ясувати у чоловіків що сталося і навіщо вони вчиняють хуліганські дії.Однак чоловіків це не зупинило. Хуліганські дії ОСОБА_3 та його пасажира тривали близько 10 хвилин,у громадському місці, де перебувало багато людей,водії автомобілів сигналили чоловікам,щоби ті припинили свої хуліганські дії. Але ОСОБА_3 потім вскочив у свій автомобіль та до приїзду поліції покинув місце вчинення кримінального правопорушення. Просив суд суворо покарати обвинуваченого. Заявив цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої злочином у загальному розмірі 99 724 грн., з яких 86 724 грн.- вартість пошкодженого майна(транспортного засобу моделі BMW), 13 000 грн. — витрати у зв’язку із зверненням за правовою допомогою,а також спричинену моральну шкоду у розмірі 10 000 грн.

— показами свідка ОСОБА_8, наданими в судовому засіданні, згідно яких 29.05.2016р. приблизно в 13-14 год. він їхав на своєму автомобілі по вул. Полтавський шлях м.Харкова, зі сторони Холодної гори у бік Центрального ринку. Йшов дощ, він їхав повільно. Несподівано з вулиці Володарського вискочив автомобіль ВАЗ 2106 зеленого кольору, який при повороті праворуч ледве не зіткнувся з його автомобілем, а потім на великій швидкості по рейках попрямував у бік Північного вокзалу. Він спокійно поїхав далі по вул.Полтавський шлях , де на перехресті перед світлофором знов побачив автомобіль ВАЗ 2106 зеленого кольору, який перегородив дорогу автомобілю БМВ красного кольору. З автомобіля ВАЗ 2106,посеред дороги, вискочили двоє чоловіків, серед яких був і раніше незнайомий йому ОСОБА_3. Вказані чоловіки вели себе агресивно, висловлювалися нецензурно. Бачив як ОСОБА_3(водій ВАЗ 2106) бив кулаками автомобіль БМВ, ламав двері, стукав по даху. Другий чоловік відчинив водійські двері та наніс 2-3 удари кулаками обох рук у обличчя водію БМВ, який залишався сидіти у салоні, потім наніс декілька ударів по кузову автомобіля БМВ, намагався відірвати водійські двері. Коли він під`їхав до місця конфлікту, то спочатку сигналив конфліктуючим, потім -почав фіксувати всі події на мобільний телефон. Бачив як пасажирка автомобіля БМВ , перелякавшись, кричала, просила незнайомців припинити конфлікт, також плакала в салоні їх дитина. Всі ці події він встиг зафіксувати на свій мобільний телефон та відеозапис в подальшому передав слідчому. Надалі він запропонував водію автомобіля БМВ допомогу та викликати поліцію. Водій БМВ ОСОБА_3 та його пасажир сіли у свій автомобіль та поїхали геть;

— показами свідка ОСОБА_6, згідно яких 29.05.2016р. біля 12 год . вона з чоловіком ОСОБА_1 та малолітнім сином ОСОБА_9 їхали на належному їм автомобілі БМВ зі сторони пр.Ілліча у бік Південного вокзалу м.Харкова. Йшов сильний дощ. По дорозі їх на великій швидкості обігнав автомобіль ВАЗ 2106 зеленого кольору та через незачинене вікно повністю залив салон їх автомобіля. Вода також повністю оббризкала її з дитиною та чоловіка. Вони подумали, що хтось дуже поспішає і таке сталося. В подальшому вони обігнали вказаний автомобіль ВАЗ і поїхали далі. Але водій вказаного автомобіля ВАЗ не заспокоївся, знов їх наздогнав і став «підрізати» по дорозі. Її чоловік не звертав на це уваги і їхав повільно по дорозі далі. Коли вони зупинилися перед світлофором, щоби повернути у бік Південного вокзалу, їх автомобіль знов «підрізав» автомобіль ВАЗ, з салону вискочили двоє незнайомих чоловіків, які почали поводити себе агресивно, кричали, висловлювалися нецензурною лайкою. Потім ОСОБА_3 відчинив водійські двері їх автомобіля та наніс декілька ударів кулаком в область голови її чоловіку, потім-декілька ударів ногою, не дозволяючи її чоловіку вийти з салону автомобіля. Другий незнайомий чоловік вибив кулаком скло заднього лівого скла та вітровика їх автомобіля. Дитина перелякалася та почала голосно кричати та плакати. Потім цей чоловік почав наносити удари її чоловіку ,а ОСОБА_3 почав стукати кулаками по даху автомобіля, потім до нього приєднався і другий чоловік. Вона вискочила із салону автомобіля і намагалася з`ясувати через що чоловіки себе так поводять, робила їм зауваження. Конфлікт на дорозі тривав приблизно 5-10 хвилин, за ним спостерігали багато людей, водії поруч сигналили їм. Потім ОСОБА_3 і другий чоловік сіли в автомобіль та поїхали у бік центру. Вона викликала поліцію;

— даними протоколу огляду місця події від 29.05.2016р. та фото таблиці до нього, згідно якого слідчим у присутності понятих та потерпілого ОСОБА_1 було оглянуто місце скоєння злочину за адресою: м.Харків, вул. Полтавський шлях,65, також оглянутий автомобіль БМВ 318 д.н.з. НОМЕР_3 червоного кольору, належний потерпілому ОСОБА_1, зафіксовані пошкодження на ньому: розбите заднє ліве скло та вітровик, деформовані водійські двері, ліве крило та дах(а.с.11-12 к/п);

— даними висновку судово-медичної експертизи №3236-ая/16 від 30.05.2016 р., відповідно до якого у ОСОБА_1 були встановлені тілесні ушкодження: садно на тлі синця та синець на обличчі. Ці ушкодження утворилися: синець- від травматичної дії тупого твердого предмету за механізмом удар або удар-стиснення;садно на тлі синця- за механізмом удар-тертя-ковзання та могли бути отримані за 1-2 доби до огляду. За ступенем тяжкості вказані тілесні ушкодження викликали незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6 днів та за цією ознакою відносяться до легких тілесних ушкоджень(а.с.23 к/п);

-ухвалою слідчого судді Жовтневого райсуду м.Харкова від 24.06.2016р. за клопотанням прокурора було накладено арешт на транспортний засіб моделі ВАЗ 2106 зеленого кольору д.н.з. НОМЕР_1, шляхом заборони користуватися, розпоряджатись та відчужувати зазначене майно будь-яким чином, з можливістю вилучення вказаного транспортного засобу(а.с.57к/п);

-відеозаписом з місця скоєння злочину, на якому відображено події , які відбувалися 29.05.2016р. за участю обвинуваченого та другого співучасника, потерпілого та свідка ОСОБА_6 Вказаний DVD-R диск білого кольору з відеозаписом оглянуто слідчим та визнано речовим доказом по кримінальному провадженню(а.с.69-71 к/п);

-даними протоколу проведення слідчого експерименту від 26.04.2017р. за участю підозрюваного ОСОБА_3 та фото таблиці до нього, який був проведений слідчим у присутності захисника та понятих, де ОСОБА_3 на місці скоєння злочину показав та розказав про обставини скоєного ним хуліганства у групі з іншим чоловіком, як саме та куди він наносив тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_1, як завдавав механічні пошкодження автомобілю останнього(а.с.154-161 к/п) .

Оцінюючи вказані вище показання обвинуваченого, потерпілого та вищевказаних свідків на предмет їх достовірності, суд виходить з наступного.

Показання потерпілого ОСОБА_1 та свідків ОСОБА_6, ОСОБА_8 повністю узгоджуються між собою та мають взаємодоповнюючий логічний послідовний характер, крім того — підтверджуються іншими доказами, які наведені вище (дані проколів слідчих дій, висновком експерта).

За таких обставин, суд визнає показання вищевказаних потерпілого, свідків, дані, які містять протоколи слідчих дій, висновок експертизи, належними, допустимими та достовірними доказами, а їх сукупність такою, що з усією достатністю доводить спрямованість умислу обвинуваченого на вчинення хуліганства, критично оцінюючи показання обвинуваченого ОСОБА_3., який частково заперечує обставини скоєного ним злочину, визнаючи факт спричинення ним тілесних ушкоджень потерпілому, заперечує факт вчинення ним хуліганства, групою осіб та розцінює їх як його намагання уникнути відповідальності за скоєне.

Посилання сторони захисту на те, що потерпілий ОСОБА_1 сам створив аварійну ситуацію на дорозі, внаслідок чого у ОСОБА_3 виникли особисті неприязні стосунки з ОСОБА_1 , а тому в діях ОСОБА_3 немає хуліганського мотиву носять явно надуманий характер та спростовуються наведеними вище доказами.

Хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок. Зміст та спрямованість цього діяння висновуються з характеру дій особи, яка їх вчиняє, а також із стосунків, які склалися між учасниками конфлікту.

Як вбачається із роз’яснень, що містяться в п.п.4, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №10 від 22 грудня 2006 року „Про судову практику у справах про хуліганство» слідує, що суди мають відрізняти хуліганство від інших злочинів залежно від спрямованості умислу, мотивів, цілей винного та обставин вчинення ним кримінально-караних дій. Дії, що супроводжувалися погрозами вбивством, завданням побоїв, заподіянням тілесних ушкоджень, вчиненні винним щодо членів сім’ї, родичів, знайомих і викликані особистими неприязними стосунками, неправильними діями потерпілих, тощо, слід кваліфікувати за статтями КК України, що передбачають відповідальність за злочини проти особи. Як хуліганство зазначені дії кваліфікують лише в таких випадках, коли вони були поєднані з очевидним для винного грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом. За ознакою особливої зухвалості хуліганством може бути визнано таке грубе порушення громадського порядку, яке супроводжувалось насильством із завданням потерпілій особі побоїв або заподіянням тілесних ушкоджень, знущанням над нею, знищенням чи пошкодженням майна.

Судом під час судового слідства було встановлено відсутність особистої неприязні між обвинуваченим з одного боку та потерпілим з іншого напередодні злочину, ініціювання конфлікту обвинуваченим ОСОБА_3 та іншою особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, через малозначний привід, після неправильного, на думку останніх, поводження потерпілого на дорозі, у денний час доби та у громадському місці, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю із завданням потерпілій особі побоїв та пошкодження її майна. Особливим цинізмом у даній ситуації є вчинення протиправних хуліганських дій ОСОБА_3 та іншою особою у присутності малолітньої особи, яку ОСОБА_3 не міг не бачити та не чути в автомобілі потерпілого. Все це достовірно вказує на вчинення обвинуваченим хуліганства.

Оцінивши зібрані у кримінальному провадженні докази ,суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 доказана повністю. Дії ОСОБА_3суд кваліфікує за ч. 2 ст. 296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, вчинене групою осіб.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває; розлучений, має на утриманні неповнолітню дитину — сина ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_5; офіційно не працює; раніше не судимий; має постійне місце проживання та реєстрації.

Обставинами, що пом’якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3, відповідно до ст. 66 КК України, суд вважає часткове визнання обвинуваченими своєї вини, щире каяття у скоєному.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3, зазначених в ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При обранні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд виходить з положень ст.ст.5065 КК України та враховує те, що ним вперше скоєно злочин середньої тяжкості, дані про його особу, наведені вище, ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, відношення обвинуваченого до скоєного, обставини, що пом’якшують покарання, відсутність обтяжуючих покарання обставин, і вважає необхідним і достатнім призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк, із застосуванням ст.75 КК України, з випробуванням, з покладенням на нього обов’язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України, оскільки саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння нового злочину як самими обвинуваченим, так і іншими особами.

Під час розгляду справи обвинувачений ОСОБА_3 звернувся до суду із письмовою заявою про застосування до нього акту амністії та звільнення його від відбування покарання на підставі п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році».

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, оскільки він є батьком неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5(а.с.206), не позбавлений відносно нього батьківських прав, тобто на момент набрання чинності зазначеним Законом мав дитину, якій не виповнилось 18 років, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 17.07.2013р., тому він підпадає під дію п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» №1810-VIII від 22.12.2016 року.

Потерпілим ОСОБА_1 заявлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої злочином у загальному розмірі 99 724 грн., з яких 86 724 грн.- вартість пошкодженого майна(транспортного засобу моделі BMW), 13 000 грн. — витрати у зв’язку із зверненням за правовою допомогою.

Крім того потерпілим ОСОБА_1 заявлено також позовні вимоги до обвинуваченого про відшкодування моральної шкоди, оскільки він через протиправні дії останнього відчув сильний фізичний біль, приниження, безпорадний стан, страх за своє життя , здоров`я та членів своєї родини, змінився звичайний уклад його життя через його неможливість користуватися пошкодженим автомобілем, необхідністю відшукувати кошти на його ремонт, неодноразовим відвідуванням правоохоронних органів та суду. Через отриману моральну травму та негативні її наслідки він втратив офіційну оплачувану роботу. Моральну шкоду оцінює у 10000 грн., яку просить стягнути з обвинуваченого на свою користь.(а.с.48-51).

Представником позивача ОСОБА_6 в інтересах малолітнього ОСОБА_7 також заявлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди ,спричиненої злочином у розмірі 3000 грн., завдану у зв’язку з необхідністю звернення за правовою допомогою. Крім того, неправомірними діями ОСОБА_3 малолітньому ОСОБА_7, який 29.05.2016р. під час вчинення злочину перебував на задньому сидінні салону автомобіля БМВ ,було завдано суттєвих моральних страждань, через що погіршився стан його здоров`я і він був вимушений неодноразово звертатися за медичною допомогою. Спричинену моральну шкоду оцінює у 5000 грн. ,яку просить стягнути на свою користь в інтересах малолітнього ОСОБА_7

Згідно частин 1,5 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред’явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв’язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст.23, ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Суд вважає позовні вимоги потерпілого ОСОБА_1 про стягнення з обвинуваченого спричиненої матеріальної шкоди підлягають частковому задоволенню у розмірі 19 201,01 грн. що складається з величини матеріального збитку, завданого злочином власнику автомобіля БМВ р.н.НОМЕР_3 і підтвердженої висновком судової авто товарознавчої експертизи №1792 від 21.11.2018 (а.с.35-44 т.2 судової справи)

Що стосується відшкодування витрат на правову допомогу захиснику у розмірі 13 000 грн. суд приходить до наступного.

Відповідно до пункту 1 частини третьої ст.133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною1 статті 137 ЦПК України витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката,несуть сторони,крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Склад та розмір витрат, пов’язаних з оплатою правової допомоги, потребує доказуванню. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги(договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.),розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов’язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку( квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інших банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження)

Як на підтвердження понесених потерпілим та цивільним позивачем ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу представник потерпілого ОСОБА_2 надав: копію договору про надання правової допомоги від 04.06.2017р.(а.с.81т.1суд.справи), акт здачі-приймання наданої правової допомоги за договором (а.с.56 т.2 суд.справи), квитанцію №1 про прийняття від ОСОБА_1 гонорару у загальному розмірі 10984 грн.(а.с.57 т.2)

Документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат,пов’язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку ( квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо) до суду надані не були, а отже підстави для їх відшкодування відсутні, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Крім того, потерпілим ОСОБА_1 заявлено позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди в сумі 10000 грн., який суд на підставі ст.ст.23,1167 ЦК України вважає необхідним задовольнити частково на суму 5 000 грн., враховуючи при цьому характер та тривалість моральних переживань, емоційних та душевних страждань потерпілого в зв’язку з отриманими ним тілесними ушкодженнями та пов’язаними з пошкодженням його автомобіля БМВ, порушенням звичного життєвого укладу, що є доведеним, підтверджується висновком судово-психологічної експертизи №19426 від 28.02.2018р. (а.с.238-245 т.1 суд.справи), виходячи з принципу розумності та справедливості, вважає обгрунтованим саме такий розмір спричиненої шкоди підлягає стягненню з обвинуваченого на користь потерпілого.

Таким чином позовні вимоги потерпілого ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню. З обвинуваченого ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування спричиненої злочином матеріальної шкоди підлягає стягненню 19 201 грн.01 коп., моральної шкоди — 5 000 грн., а всього 24201 грн.01 коп.

Заявлений цивільний позов законного представника ОСОБА_6 в інтересах малолітнього ОСОБА_7 про відшкодування моральної шкоди 5000 грн.,витрат на правову допомогу — 3000 грн. підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні малолітній ОСОБА_7,2009р.н. під час вчинення злочину 29.05.2016р. перебував у салоні автомобіля БМВ за задньому сидінні та через розбите скло в автомобілі, подальші протиправні хуліганські дії ОСОБА_3 та іншої особи, їх нецензурну лайку, побиття ними його батька отримав психологічний стрес, через що суттєво погіршився стан його здоров`я, у зв’язку із чим були наявні його звернення за медичною допомогою (а.с.75-78 суд.справи), а тому виходячи з принципу розумності та справедливості суд вважає за необхідне частково задовольнити позов ОСОБА_6 в інтересах малолітнього ОСОБА_7 та стягнути з обвинуваченого на користь представника позивача моральну шкоду у розмірі 3000 грн.

Що стосується позовних вимог про стягнення з обвинуваченого на користь представника позивача витрат на правову допомогу у розмірі 3000 грн., то ці вимоги задоволенню не підлягають з вищенаведених підстав,тобто через відсутність документів, що свідчать про оплату гонорару адвоката та інших витрат,пов’язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку ( квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо).

Процесуальні витрати по кримінальному провадженню підлягають стягненню з обвинуваченого згідно ст. 124 КПК України.

Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст.100 КПК України. Запобіжний захід щодо обвинуваченого у вигляді особистого зобов’язання до набрання вироком законної сили слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст.370,374,377 КПК України, суд,-

у х в а л и в :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України та за його вчинення призначити йому покарання у вигляді 3(трьох) років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3. від відбування покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком на 3 (три) роки, якщо він протягом іспитового строку не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього судом обов’язки.

На підставі п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки, а саме: періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

На підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» №1810-VIII від 22.12.2016 року звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі, призначеного із застосуванням ст.ст. 75 ,76 КК України.

Запобіжний захід ОСОБА_3 у вигляді особистого зобов`язання до набрання вироком законної сили-залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_3 процесуальні витрати за проведені по справі судову авто товарознавчу та судово-психологічну експертизи у загальному розмірі 14300 (чотирнадцять тисяч триста) грн. на користь держави з перерахуванням зазначених коштів на р/р Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса (вул. Золочівська, 8-А. м. Харків, 61177, код ЄДРПОУ 2883133)( а.с.238т.1, 35 т.2 суд.справи).

Цивільний позов ОСОБА_1 та ОСОБА_6 в інтересах малолітнього ОСОБА_7 про відшкодування спричиненої матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану кримінальним правопорушенням у розмірі 19 201 грн.01 коп., моральну шкоду — 5 000 грн., а всього 24201(двадцять чотири тисячі двісті одну) грн.01 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь законного представника ОСОБА_6 в інтересах малолітнього ОСОБА_7 моральну шкоду, завдану кримінальним правопорушенням у розмірі 3000 (три тисячі) грн.

Речові докази по кримінальному провадженню: DVD-R диск білого кольору з відеозаписом, який зберігається в матеріалах кримінального провадження(а.с.70 к/п) — залишити зберігати там же.

Скасувати арешт, накладений ухвалою Жовтневого райсуду м.Харкова від 24.06.2016р. з транспортного засобу моделі ВАЗ 2106 зеленого кольору д.н.з. НОМЕР_1,належного ОСОБА_11(а.с.57, 113 к/п)

Вирок може бути оскаржений в порядку статті 394 КПК України до Харківського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

Суддя Васильєва Н.М.