Справа № 641/177/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2019 року Комінтернівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого- судді — Григор`єва Б.П.

при секретарі — Максимовій Т.І.

за участю представника позивача — ОСОБА_1

представника відповідача – адвоката Фроленко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: КП «Жилкомсервіс» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок залиття квартири,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 , звернулась до суд з позовом в якому просила стягнути з ОСОБА_4 матеріальну шкоду спричинену залиттям квартири у розмірі 51599,60 грн., вартість послуг експерта-оцінювача у розмірі 3000,00 грн. та моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн.

В обґрунтування позову зазначила, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 . 02.11.2018 року її квартиру було затоплено з вини мешканців квартири, що розташована над її квартирою. Комісією посадових осіб дільниці № 23 КП «Жилкомсервіс» було перевірено факт залиття її квартири та складено акт від 05.11.2018 року. Згідно з вказаним актом комісії на період обстеження на стінах та стелі кімнати були виявлені вологі сліди залиття. Залиття квартири відбулося з вище розташованої квартири № НОМЕР_3 внаслідок дефекту згону опалювального прибору центрального опалення. Унаслідок залиття її квартира потребує термінового ремонту, оскільки мешкати в ній стало неможливо. Відповідач добровільно відшкодовувати завдану шкоду не бажає. Згідно зі звітом про оцінку розміру прямого збитку складеним експертом ОСОБА_5 величина прямого збитку складає 51599,60 грн. За проведення експертизи нею було сплачено 3000,00 грн. Крім того внаслідок залиття квартири їй було завдано моральну шкоду, яка виразилась у душевних стражданнях та негативних емоціях і переживаннях х приводу пошкодження майна та неможливості нормального користування ним, порушення звичного способу життя, необхідності докладання додаткових зусиль для його нормалізації. Залиття призвело до порушення сну та нормального самопочуття. Вона постійно турбується, що квартира затоплена недобросовісними сусідами. Поява плісняви та грибка на стелях і стіні несе загрозу її здоров`ю. Під час ремонту вони вимушені проживати у родичів, але в той же час сплачувати комунальні послуги за пошкоджену квартиру. В зв`язку з чим вона вимушена звернутись до суду з відповідним позовом.

Ухвалою суду від 15.01.2019 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 11.02.2019 року відкрито провадження у справі.

05.03.2019 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що в складанні акту вона участі не приймала, позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами факту заподіяння їй відповідачем моральних страждань та втрат немайнового характеру.

Ухвалою суду від 05.03.2019 року здійснено перехід з порядку загального позовного провадження у спрощене.

05.04.2019 року позивачкою надано відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 06.05.2019 року до участі у справи в якості третьої особи залучено КП «Жилкомсервіс», в судове засідання викликані свідки.

Ухвалою суду від 14.06.2019 року по справі призначено судову будівельно-технічну експертизу.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила позов задовольнити.

Представник відповідача адвокат Фроленко В.В. визнала позов частково, просила стягнути спричинену матеріальну шкоду на підставі висновку експерта від 17.09.2019 року.

Третя особа КП «Жилкомсервіс» подали до суду письмові пояснення в яких зазначили, що 05.11.2018 року у кв АДРЕСА_1 , сталося залиття. Комісією у складі начальника дільниці № 23 Бучанського М.Л., інженера ОСОБА_6 та майстра ОСОБА_7 складено акт про залиття , аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання. У акті зазначено висновки і рекомендації комісії про те, що необхідно зробити та хто заподіяв шкоду, а саме: залиття квартири відбулося з вище розташованої квартири № НОМЕР_3 через дефект згону біля опалювального приладу центрального опалення. На момент обстеження в кімнаті, на стелі і на стінах видно вологі сліди залиття. Аварійна ситуація усунена. Згідно чинного законодавства, визначати розмір заподіяної шкоди не входить до компетенції КП «Жилкомсервіс», підприємство виконало всі покладені на нього зобов`язання. Просили розглядати справу без їх участі та винести рішення відповідно до вимог закону.

Суд, заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши письмові матеріали справи, прийшов до наступного.

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП «ХМ БТІ» від 10.05.2007 року зазначено, що ОСОБА_3 належить квартири АДРЕСА_1 .

Як вбачається з технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1 , квартира розташована на 2 поверсі 5 поверхового будинку та складається з 3 кімнат, житловою площею 41,5 кв.м., корисною площею 55,4 кв.м.

Згідно акту складеного інженером та майстром участку № 23 КП «Жилкомсервіс» 05.11.2018 року вбачається, що квартира АДРЕСА_1 на 2 поверсі, 3-кімнатна, на момент обстеження в кімнаті, на стелі та стінах вбачаються сліди залиття. Залиття квартири № НОМЕР_4 сталося з квартири № НОМЕР_3 внаслідок дефекту згону опалювального прибору центрального опалення.

Згідно звіту про розмір прямого збитку (матеріального збитку) заподіяного власнику квартири за адресою: АДРЕСА_4 , який складений оцінювачем ОСОБА_5 ТОВ «Аргумент-експерт» 22.12.2018 року встановлено, що розмір прямого збитку становить 51599,60 грн. Згідно оцінки необхідно зробити наступні роботи: приміщення № 1-5 коридор-житлова кімната: винести меблі, демонтах натяжної стелі, демонтаж гіпсокартону та шпалер зі стелі, демонтаж гіпсокартону з мінеральною ватою з однієї сторони зі стін, демонтаж ламінату з підложкою, демонтаж шпаклівки, що виходить на вулицю, демонтаж двері з коробкою у кімнату, обробка поверхонь притигрибковим засобом, монтаж гіпсокартону на стелю, монтаж натяжної стелі, шпаклювання стелі, поклейка шпалер на стелю, фарбування шпалер на стелю, монтаж гіпсокартону з мінеральною ватою на стіни, шпаклювання стін, монтаж ламінату з підложкою на підлогу, занести меблі: приміщення № 6 (житлова кімната): винести меблі, демонтаж ламінату з підложкою, укладка ламінату з підложкою, занести меблі; приміщення № 4 (кухня): винести частину меблів, демонтаж шпаклівки зі стіни, що виходить на вулицю, обробка стін протигрибковим засобом, шпаклювання стіни, демонтаж ламінату з підложкою, монтаж ламінату з підложкою, занести меблі; приміщення № 7 (житлова кімната): винести меблі, демонтаж ламінату з підложкою, укладка ламінату з підложкою, занести меблі.

Згідно квитанції б/н від 20.12.2108 року ОСОБА_3 сплачена вартість робіт по експертній оцінці збитку у розмірі 3000,00 грн.

Згідно оновлено акту від 05.11.2018 року складено інженером та майстром дільниці № 23 КП «Жилкомсервіс» зазначено, що на момент обстеження в кімнаті, на стелі, на стінах маються вологі сліди залиття. Зі слів мешканця кв. № 4 2 11.02.108 року близько 20-00 годин мешканцем була викликана аварійна служба КП «ХТМ» для усунення аварійної ситуації через залиття з вище розташованої квартири. Висновок комісії: залиття квартири № НОМЕР_4 сталося з вище розташованої квартири № НОМЕР_3 через дефект згоду біля опалювального приладу центрального опалення. З актом ознайомлений мешканець квартири № НОМЕР_3 — 2002.2019 року та мешкань квартири № НОМЕР_4 — 20.02.2019 року.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи встановлено, що пошкодження спричинені залиттям квартири за адресою: АДРЕСА_4 відповідають тим, які зазначені в Акті про залиття квартири від 05.11.2018 року, згідно з яким відбулося залиття лише однієї кімнати. Не підтверджується необхідність проведення ремонтно-відновлювальних робіт в приміщенні № 1-5Ю приміщенні № 4, приміщенні № 7, зазначених у Звіті про оцінку розміру прямого збитку від 22.12.2018 року. Вартість робіт та матеріалів, використання яких є необхідним для відновлення залиття попереднього стану квартири за адресою: АДРЕСА_4 на час складання висновку (17.09.2019) складає 8258,00 грн. Звіт про оцінку розміру прямого збитку виконаного ТОВ «Аргумент-Експерт» не відповідає вартості робіт та матеріалів, які необхідні для відновлення після залиття попереднього стану квартири.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Відповідно до частини другої статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Згідно з пунктом 18 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою Kабінету Mіністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572, власники квартир, наймачі та орендарі зобов`язані використовувати приміщення житлових будинків за призначенням, забезпечувати збереження жилих і підсобних приміщень квартир та технічного обладнання будинків, дотримуватись правил пожежної безпеки. При появі несправностей у квартирі вживати заходів до їх усунення власними силами або силами підприємств по обслуговуванню житла.

Частиною третьою статті 386 ЦК України передбачено, що власник, права якого порушенні, має право на відшкодування заданої йому майнової та моральної шкоди.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Отже, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди; протиправну поведінку заподіювача шкоди; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року № 927/11207 (далі — Правила), передбачено, що у разі залиття квартири складається відповідний акт (пункт 2.3.6 Правил). В додатку № 4 до цих Правил зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов`язковою. В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.

Складений акт про залиття квартирі АДРЕСА_1 не відповідає належній формі. Однак оскільки відповідач не заперечує, що залиття квартири позивача відбулося з його вини, тому суд приймає зазначений акт.

В судовому засіданні в якості свідка був допитаний ОСОБА_5 , який підтвердив зроблений ним висновок щодо оцінки матеріальних збитків завданих залиттям квартири. Зазначив, що він з помічником виїжджав на квартиру, бачив пошкодження. В актуи КП «Жилкомсервіс» були зазначені не всі пошкодження, які були насправді. Огляд він проводив через 2-3 тижні або через місяць після залиття, коли пошкодження вже повністю проявились. В його акті відсутні пошкодження, які не були пов`язані з залиттям. Чому КП «Жилкомсервіс» зазначив не всі пошкодження йому не відомо.

В судовому засіданні в якості свідка був допитаний ОСОБА_8 , який зазначив, що він є сином відповідачки. В їх квартирі був розрив труби, він в цей час був дома, ними була викликана аварійна служба та через 25-30 хвилив приїхали працівники аварійної служби та усунули пошкодження. Аварія сталася через тиск після заміни труб.

Допитані свідки підтвердили факт залиття квартири АДРЕСА_1 . Також судом встановлено, що залиття сталося з квартири № ОСОБА_3 .

Щодо розміру відшкодування матеріальної шкоди суд прийшов до наступного. Згідно висновку про розмір прямого збитку його розмір становить 51599,60 грн., згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи розмір збитку становить 8258,00 грн. Суд приймає до уваги висновок судової будівельно-технічної експертизи, оскільки в акті про залиття від 05.11.2019 року встановлено, що маються сліди залиття в одній кімнаті, а в висновку про розмір прямого збитку встановлено, що залиття відбулося у приміщеннях № 1-5, № 6, № 4, № 7. Осільки в акті про залиття не зазначені вказані приміщення, що вони були залиті, то суд не може прийняти висновок оцінювача ОСОБА_5 до уваги.

Частиною першою статті 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно зі статтею 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

У відповідності до пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

За приписами пункту 5 вищезазначеної Постанови Пленуму Верховного Суду України при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з`ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача, вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

З вищенаведеного слідує, що для відшкодування моральної шкоди обов`язково необхідна наявність шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинно-наслідкового зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 30 січня 2018 року в справі № 804/2252/14.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, при цьому, в силу вимог ч.3 ст. 12, ч.1 ст.81 ЦПК України, вона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

При вирішенні питання щодо відшкодування моральної шкоди, суд вважає ствердження позивача про спричинення йому моральної шкоди діями відповідача обґрунтованими, проте розмір спричиненої моральної шкоди позивачем завищений, а тому позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню у розмірі 1000,00 грн.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує в порядку ст. 141 ЦПК України. Так позивачкою було заявлено розмір матеріальної шкоди в сумі 51599,60 грн., суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог на суму 8258,00 грн., таким чином позовні вимоги позивачки задоволені на 16 %. Позивачка є особою, яка звільнена від сплати судового збору за подачу позову до суду, таким чином при подачі позову розмір судового збору який потрібно було сплатити становив 768,40 грн., оскільки позов задоволений частково, що з відповідачки на користь держави підлягає стягненню 125,82 грн.

Позивачкою були понесені витрати на оплату вартості послуг експерта-оцінювача у розмірі 3000,00 грн., таким чином з відповідачки підлягає стягненню на її користь 480,00 грн. відповідно до пропорційності задоволення позовних вимог.

За клопотанням відповідачки судом було призначено судову будівельно-технічну експертизу вартість якої склала 6280,00 грн. Оскільки зазначену суму сплатила відповідачка, то відповідно до принципу пропорційності розподілу судових витрат з позивачки підлягає стягненню 5275,20 грн.

На підставі викладеного та керуючись, ст. ст. 4, 76-78, 141, 263, 265, 268 ЦПК України, ст. ст. 22, 23, 1166, 1167 ЦК України,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 — задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 вартість матеріальних збитків спричинених залиттям квартири у розмірі 8258 (вісім тисяч двісті п*ятдесят вісім) грн. 00 коп. та моральну шкоду у розмірі 1000 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 витрати з оплати вартості послуг експерта-оцінювача у розмірі 480,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 витрати з оплати висновку судової будівельно-технічної експертизи у розмірі 5275,20 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір у розмірі 125,82 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення, або в порядку ч.2 ст. 354 ЦПК України.

Відповідно до п. 15.5 Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_4 .

Відповідач: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 АДРЕСА_5 .

Третя особа: КП «Жилкомсервіс» м. Харків м-н Конституції 7.

Повний текст рішення суду виготовлений 16.12.2019 року.

Суддя: Б. П. Григор`єв