РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 643/11968/18
25.03.2019 р. м. Харків
Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого — судді Харченко А.М.
за участю секретаря Горборукової М.О.
представника позивача адвоката Панасенко П.П.
відповідача ОСОБА_2,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
в с т а н о в и в:
28.08.2018 року позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, який був зареєстрований 11 грудня 1982 року у Червонозаводському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, про що є актовий запис № 814, посилаючись на те, що спільне життя у неї з відповідачем не склалося з причини несумісності характерів через відсутність взаєморозуміння та систематичне застосування з його боку до неї фізичного насильства. На даний час вони спільно не проживають спільне господарство не ведуть. Від цього шлюбу у них є неповнолітня дитина — ОСОБА_4, 09 лютого 2003 року народження, після розірвання шлюбу дитина залишиться проживати з нею. Позивач ОСОБА_3 переконана, що подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе і суперечитиме її інтересам. Примирення між нею та відповідачем неможливе.
В судовому засіданні представник позивача — адвокат Панасенко П.П. підтримав позовні вимоги позивача, посилаючись на вищенаведене, та просив позов задовольнити. Крім того зазначив, що позивач вважає, що примирення між позивачем та відповідачем не можливе, тому у задоволення клопотання відповідача про надання шестимісячного строку для примирення просить відмовити, оскільки вона, не бажаючи розголошувати подробиці свого особистого та сімейного життя не надавала докази, які підтверджують факт застосування до неї з боку відповідача фізичного насильства разом з позовною заявою та у зв’язку з тим, що цей факт відповідач категорично заперечує, позивач вимушена надати їх разом з відповіддю на відзив. З медичних довідок вбачається, що до позивача відповідачем неодноразово було застосовано фізичне насильство. Позивач ОСОБА_3 05.09.2018 року у зв’язку з існуванням загрози для її життя та здоров’я виїхала за межі території України та боїться повертатися назад. Прізвище позивача після розірвання шлюбу просив залишити — ОСОБА_2.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позов не визнав, категорично заперечував проти розірвання шлюбу та просив надати максимальний шестимісячний строк для примирення з метою збереження сім’ї. Крім того, зазначив, що з дружиною він не спілкується з часу її виїзду до Великої Британії до старшого сина в червні 2018 року. Разом з позивачем вони маються трьох дітей та чотирьох онуків. Дружина та діти, крім дочки Світлани, з ним не спілкуються, телефони заблокували. Дружину не бив, можливо він і був жорстокий та не співчутливий відносно своєї сім’ї.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази в їх сукупності, прийшов до наступного.
Судовим розглядом встановлено, що сторони знаходяться в зареєстрованому шлюбі з 11 грудня 1982 року, про що є актовий запис № 814 у Червонозаводському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, між ними відсутнє взаєморозуміння, що привело до втрати почуття кохання та поваги один до одного, шлюбно — сімейні відносини припинені. Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні дійсно підтвердив, що позивач та їхня дочка не бажають з ним спілкуватися, жорстокого відношення до сім’ї не пояснив.
Частиною 1 ст. 110-ЦПК України передбачено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред’явлений одним із подружжя.
Згідно з ч. 1 ст. 112 ЦПК України, суд з’ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 ЦПК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Суд вважає, що подальше збереження шлюбу суперечитиме інтересам сторін.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 258, 259, 264, 265, 294 ч.8 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_3 задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження м. Харків, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, місце народження м. Харків, зареєстрований за адресою: 61146, АДРЕСА_1, мешкає за адресою: 61105, АДРЕСА_2, зареєстрований 11 грудня 1982 року Червонозаводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції (Червонозаводським відділом запису актів громадянського стану м. Харкова), актовий запис № 814 розірвати.
Після розірвання шлюбу прізвище позивачки залишити ОСОБА_2.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення буде складений протягом десяти днів.
Суддя Харченко А.М.